11 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/507/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025
у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Барсук М.А., Руденко М.А.,
на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2025
суддя: Головіна К.І.
та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025
суддя: Головіна К.І.
у справі № 910/507/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про скасування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 243 884,01 грн та зобов'язання повернути кошти,
за участю представників:
від позивача: Колісник В.А., Пустовіт Ю.Ю.
від відповідача: Даниляк О.С.
Короткий зміст позовних вимог та обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
ТОВ "Норма Плюс" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Оператор ГТС України", у якому просило скасувати оперативно-господарські санкції у розмірі 2 243 884,01 грн, застосовані відповідачем до позивача за несвоєчасне виконання робіт за договором № 4600006677 від 28.10.2022; зобов'язати ТОВ "Оператор ГТС України" повернути на рахунок кошти в сумі 2 243 884,01 грн, які були утримані відповідачем як оперативно-господарська санкція з сум, які підлягають виплаті позивачу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Норма Плюс" зазначило, що воно не дотрималося графіка виконання передбачених договором № 4600006677 від 28.10.2022 робіт з ремонту вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ, у зв'язку із здійсненням з боку російської федерації масованих ворожих атак / обстрілів, мобілізацією працівників позивача та форс-мажорними обставинами контрагента - ТОВ "ВКМ-Арматура", про що відповідач повідомлявся листами. Проте, на думку позивача, ТОВ "Оператор ГТС України" діяло недобросовісно та безпідставно, порушивши норми права, проігнорувало листи ТОВ "Норма Плюс" про дію форс-мажорних обставин, а також неправомірно застосувало до відповідача оперативно-господарські санкції у розмірі 2 243 884,01 грн за несвоєчасне виконання робіт.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у даній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, заяву ТОВ "Норма Плюс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Оператор ГТС України" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 68 000, 00 грн, в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, заяву ТОВ "Норма Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 52 000,00 грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Оператор ГТС України" витрати на правничу допомогу, понесені у зв'язку з апеляційним розглядом справи у сумі 30 000,00 грн, у іншій частині - відмовлено у зв'язку з їх не співмірністю.
Постановою Верховного Суду від 03.12.2024 рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвалену за результатом перегляду рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2024, та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 910/507/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/507/24 позов задоволено повністю; скасовано оперативно-господарські санкції №ТОВВИХ-23-14660 від 16.10.2023, № ТОВВИХ-23-16354 від 15.11.2023, № ТОВВИХ-23-16840 від 27.11.2023 у загальній сумі 2 243 884,01 грн, застосовані ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до ТОВ "Норма Плюс" за несвоєчасне виконання робіт за договором №4600006677 від 28.10.2022; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 2 243 884 грн 01 коп., утримані в якості оперативно-господарських санкцій, та судовий збір у сумі 33 659 грн 00 коп.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені ТОВ "Норма Плюс" причини неможливості виконання підрядних робіт у визначений договором строк були обумовлені настанням для позивача обставин непереборної сили (значне зростання кількості та періодичності масованих ракетних обстрілів країною-агресором території України та об'єктів цивільної/критичної інфраструктури, блек-аути, які послідували за такими обстрілами, значна кількість повітряних тривог, що припала на період робочого часу, мобілізація працівників, відповідальних за виконання договірних робіт, обмежена кількість трудових ресурсів), а тому застосовані до позивача оперативно-господарські санкції №ТОВВИХ-23-14660 від 16.10.2023, № ТОВВИХ-23-16354 від 15.11.2023, №ТОВВИХ-23-16840 від 27.11.2023 у загальній сумі 2 243 884,01 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/507/24 заяву ТОВ "Норма Плюс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн. Суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу при новому розгляді справи є завищеним, а тому підлягає зменшенню з 83 000,00 грн до 40 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2025 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/507/24 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем прострочено виконання робіт лише за актами №5 та №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року, тоді як відповідач застосував оперативно-господарські санкції за роботи, виконані позивачем згідно з актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року (розмір санкцій - 2 134 276,28 грн) та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року (розмір санкцій - 44 094,47 грн), прострочення виконання робіт по яким не відбулося. Апеляційний суд зазначив, що нараховані по вказаним актам оперативно-господарські санкції на загальну суму 2 178 370, 75 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно нарахування решти оперативно - господарських санкцій на суму 65 513,26 грн за несвоєчасність виконання робіт за актом №5 приймання виконаних будівельних робіт апеляційний господарський суд погодився з господарським судом першої інстанції про те, що наведені ТОВ "Норма Плюс" причини неможливості виконання підрядних робіт у визначений договором строк були обумовлені настанням для позивача обставин непереборної сили (значне зростання кількості та періодичності масованих ракетних обстрілів країною-агресором території України та об'єктів цивільної/критичної інфраструктури, блек-аути, які послідували за такими обстрілами, значна кількість повітряних тривог, що припала на період робочого часу, мобілізація працівників, відповідальних за виконання договірних робіт, обмежена кількість трудових ресурсів), що було підтверджено висновками Київської обласної регіональної ТПП.
Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд вірно вказав, що розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 40 000 грн.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2025 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/507/24.
Скарга подана на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник вказує, що судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням ряду норм матеріального права стосовно визначення обставин як форс-мажору, що спричинено неврахуванням відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, від 13.03.2024 по справі № 686/16312/22, від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21, від 31.08.2022, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 та від 10.10.2024 по справі № 910/332/24 та інших.
Також скаржник зазначає про відсутність позиції Верховного Суду щодо належності або неналежності сертифікату регіональної Торгово-промислової палати за умови, що укладеним після початку повномасштабного військового вторгнення договором сторони передбачили необхідним для підтвердження обставин непереборної сили надання сертифікату саме Торгово-промислової палати України, а не однієї з регіональних торгово-промислових палат
Скаржник посилається на неправильне застосування ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 8.2 Договору в контексті принципів свободи та обов'язковості договору в контексті принципів свободи та обов?язковості договору.
Також посилається на неправильне застосування судами ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України. Звертає увагу, що позивач не покликався до обставин блек-аутів як форс-мажору та не підтверджував такі обставини документально ані в досудовому порядку, ані під час судового розгляду справи. Безпідставним вважає врахування судами попередніх інстанцій і факту мобілізації двох працівників позивача як форс-мажор, оскільки, в силу п. 8.3 Договору та висновку Верховного Суду (постанова від 31.08.2022 у справі №910/15264/21) щодо необхідності перевірки права сторони на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності за допущене порушення, позивачем втрачено право покликатись до таких обставин як підстави звільнення від відповідальності за допущене прострочення.
Також скаржник оскаржуючи додаткове рішення господарського суду вказує, що судами попередніх інстанцій проігноровано невідповідність заяви про ухвалення додаткового рішення ст. ст. 126, 129, 162 ГПК України, а також відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених ст. 221 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що скарга є необґрунтованою, зводиться до безпідставного заперечення фактичних обставин та довільного тлумачення положень договору і законодавства. Тому позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
28.10.2022 між ТОВ "Норма Плюс" (підрядник) та ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) був укладений договір № 4600006677 (далі - договір), за яким підрядник за завданням замовника відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, враховуючи частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).
Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 3.1, 3.2 договору загальна вартість виконуваних робіт, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить: 36 697 284,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 6 116 214,00 грн. Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до п. 4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіка виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною. Допуск замовник надсилає на адресу підрядника, вказану в розділі 15 цього договору.
Згідно з п. 4.2 договору строки виконання робіт можуть бути змінені із внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
У пункті 4.3 договору сторони погодили, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому в розділі 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчене підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Місце виконання робіт: ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ, 39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Глобине (п. 4.4 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
У пункті 8.1 договору погоджено, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго; дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух; тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з п. 8.2 договору сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
У пункті 8.4 договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний до строку дії вказаних обставин.
Пунктом 10.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Відповідно до п. 10.12 договору зобов'язання підрядника, встановлені цим договором, забезпечується оперативно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно:
- 10.12.1 замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника;
- 10.12.2 замовник має право відмовитись від встановлення на майбутнє господарських відносин з підрядником на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України у разі невиконання та/або неналежного виконання підрядником зобов'язань за цим договором. Замовник самостійно приймає рішення про застосування такого виду оперативно-господарських санкцій та повідомляє підрядника впродовж 7 робочих днів з дати прийняття відповідного рішення із зазначенням дати, з якої починається їх застосування, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу підрядника, вказану в розділі 15 договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 14.13 договору.
Згідно з п. 11.1, 11.2 договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
У додатку № 1 "Технічні, якісні та кількісні характеристики" до договору підрядник зобов'язався виконати на об'єкті - ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ за адресою: 39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Глобине, такі роботи: 1) розроблення робочої документації (надалі - Робоча документація); 2) проведення експертизи робочої документації з питань охорони праці в територіальних органах Держпраці; 3) виготовлення та доставка необхідного обладнання та устаткування; 4) демонтаж існуючого устаткування вузла очищення газу; 5) демонтаж існуючого устаткування вузла редукування газу; 6) демонтаж вузла обліку газу; 7) монтаж вузла очищення газу; 8) монтаж вузла обліку газу; 9) монтаж вузла редукування газу; 10) проведення первинного огляду посудин працюючих під тиском (вузол очищення газу); 11) пусконалагоджувальні роботи вузла редукування газу, обліку газу та очищення газу.
У додатку № 3 до договору сторони погодили виконання позивачем робіт з розробки, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації протягом 120 календарних днів, робіт з виготовлення/придбання та доставки обладнання, монтажних робіт протягом - 300 календарних днів, пусконалагоджувальних робіт - протягом 365 календарних днів.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" було надано ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 24.08.2023 акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, а також акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року - на загальну суму 14 890 880,40 грн; 28.09.2023 акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року, а також акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року - на загальну суму 20 521 887,32 грн; 25.10.2023 акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року на суму 336 599,02 грн; 27.10.2023 акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року на суму 116 640,97 грн; 17.11.2023 акти №5 та №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року на загальну суму 425 410,75 грн.
Листом вих. №15/02-2023 від 23.02.2023 ТОВ "Норма Плюс" просило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" розглянути можливість укласти додаткову угоду щодо внесення змін щодо обсягу та видів робіт за Договором без збільшення суми Договору.
Листом вих. №409 від 19.07.2023 ТОВ "Норма Плюс" повідомило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти Україну.
Листом вих. №415 від 20.07.2023 ТОВ "Норма Плюс" просило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" продовжити строк виконання підрядником зобов'язань за Договором та продовжити граничний термін виконання робіт, зокрема шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору.
Листом вих. №478 від 25.08.2023 ТОВ "Норма Плюс" повідомило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про продовження дії для підрядника обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти Україну та просило укласти додаткову угоду до Договору про внесення змін до договору про продовження граничного терміну графіку виконання робіт. До вказаного листа позивачем було долучено Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-3702 від 25.08.2023.
Листом вих. №ТОВВИХ-23-13696 від 29.09.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило позивача, що висновки, вказані у Сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-3702 від 25.08.2023, не можуть бути враховані замовником як підстава для виникнення форс-мажорних обставин при виконанні Договору та бути причиною для пролонгації термінів виконання робіт, а тому відхилило пропозицію підрядника щодо продовження термінів виконання робіт.
Листом вих. №ТОВВИХ-23-14132 від 06.10.2023 (т.1, а.с.35) ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до ТОВ "Норма Плюс", в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов'язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку не сплати пені у розмірі 697 744,17 грн та штрафу у розмірі 1 436 532,11 грн, сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.
У відповідь на вказану вимогу ТОВ "Норма Плюс" направило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. №538 від 10.10.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідача про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв'язку з чим строк зобов'язань за Договором продовжуються на строк дії таких обставин, а відтак підрядником не порушено своїх зобов'язань.
Листом вих. №535 від 10.10.2023 ТОВ "Норма Плюс" повторно направило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" проект додаткової угоди про продовження термінів виконання робіт та проект "Графіку виконання робіт", мотивуючи необхідність їх укладення настанням форс-мажорних обставин.
Листом вих. №ТОВВИХ-23-14659 від 16.10.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило ТОВ "Норма Плюс" про незмінність своєї позиції щодо продовження термінів виконання робіт за Договором, яка полягає у відхиленні такої пропозиції.
Також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" було направлено ТОВ "Норма Плюс" повідомлення (вих. №ТОВВИХ-23-14660 віл 16.10.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2 134 276,28 грн шляхом їх утримання (т.1, а.с.73).
Листом вих. №ТОВВИХ-23-16035 від 08.11.2023 (т.1, а.с. 45) ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до ТОВ "Норма Плюс" в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов'язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку не сплати пені у розмірі 20 532,54 грн та штрафу у розмірі 23 561,93 грн, сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.
У відповідь на вказану вимогу ТОВ "Норма Плюс" направило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. №610 від 10.11.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідача про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв'язку з чим строк зобов'язань за Договором продовжуються на строк дії таких обставин, а відтак підрядником не порушено своїх зобов'язань.
На підтвердження дії обставин непереборної сили (форс-мажору) ТОВ "Норма Плюс" надало ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" сертифікати Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-3008 (від 27.06.2023 №311/03.23), №3200-23-3307 (від 20.07.2023 №338/03.23), №3200-23-4552 (від 24.11.2023 №722/03.23)
Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було направлено ТОВ "Норма Плюс" повідомлення (вих. №ТОВВИХ-23-16354 віл 15.11.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 44 094,47 грн шляхом їх утримання (т.1, а.с.78).
Також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" було направлено ТОВ "Норма Плюс" повідомлення (вих. №ТОВВИХ-23-16940 віл 27.11.2023) про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 65 513,26 грн шляхом їх утримання (т.1, а.с.77).
Листом вих. №ТОВВИХ-23-16717 від 21.11.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до ТОВ "Норма Плюс" в якому, посилаючись на прострочення виконання зобов'язань щодо виготовлення / придбання та доставки обладнання, монтажних робіт, зазначило, що у випадку не сплати пені у розмірі 35 734,50 грн та штрафу у розмірі 29 778,76 грн, сума зазначених штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, яка підлягає оплаті відповідачем позивачу за Договором.
У відповідь на вказану вимогу ТОВ "Норма Плюс" направило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. №650 від 24.11.2023, в якому позивач вказав, що неодноразово повідомляв відповідача про дію для нього обставин непереборної сили (форс-мажору) через військову агресію проти України, у зв'язку з чим строк зобов'язань за Договором продовжуються на строк дії таких обставин, а відтак підрядником не порушено своїх зобов'язань.
24.11.2023 ТОВ "Норма Плюс" (підрядник) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) складено акт про завершення робіт до Договору, у відповідності до якого підрядник виконав, а замовник прийняв визначені предметом договору роботи - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузла редукування ГРС Глобине Кременчуцького ЛВУМГ) на загальну суму 36 401 259,63 грн. У даному акті вказано, що якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів, фірм-виробників.
Відповідач, вважаючи, що позивачем були порушені строки виконання робіт, застосував до позивача оперативно-господарські санкції в сумі 2 243 884,01 грн, передбачені п. 10.2 договору, та утримав їх із сум, що підлягають виплаті позивачу.
Позивач, вважаючи протиправним застосування до нього вказаних оперативно-господарських санкцій, оскільки, за його доводами, невиконання ним зобов'язань у передбачений графіком строк відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України
Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник, зазначає про відсутність позиції Верховного Суду щодо належності або неналежності сертифікату регіональної Торгово-промислової палати за умови, що укладеним після початку повномасштабного військового вторгнення договором сторони передбачили необхідним для підтвердження обставин непереборної сили надання сертифікату саме Торгово-промислової палати України, а не однієї з регіональних торгово-промислових палат
Верховний Суд звертає увагу, що у справі №910/1509/24 розглядався позов ТОВ "Норма Плюс" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про внесення змін до договору, скасування оперативно-господарської санкцій та зобов'язання вчинити дії. Верховний Суд в постанові від 10.10.2024 зазначив, що порядок засвідчення встановлення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України визначений Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами, (далі - Регламент).
Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
На офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 № 3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Київська обласна (регіональна) ТПП, мають право за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України і регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами та доповненнями.
Верховний Суд у постанові від 10.10.2024 у справі №910/1509/24 дійшов висновку, що Торгово-промислова палата України уповноважила Київську обласну (регіональну) Торгово-промислову палату засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов'язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію Торгово-промислової палати України. У вказаній справі договір був укладений 12.01.2023, тобто також після початку повномасштабного військового вторгнення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Таким чином, враховуючи що в справі що переглядається дослідженню підлягають сертифікати Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, та зважаючи на викладений вище висновок Верховного Суду у постанові від 10.10.2024 у справі №910/1509/24, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України
Також скаржник визначив підставою касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, в обґрунтування чого послався на постанови Верховного Суду, зокрема від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, від 13.03.2024 по справі №686/16312/22, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21, від 31.08.2022, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 та від 10.10.2024 у справі № 910/332/24, в яких викладено висновки стосовно визначення обставин як форс-мажору.
Статтями 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас, статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За положеннями частини 2 статті 218 ГК України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до частин першої, другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Верховним судом сформовано ряд ключових висновків з вирішення спорів із посиланням на форс-мажорні обставини, в тому числі в умовах військової агресії рф проти України.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія / фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання (див. постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 30.09.2025 у справі №916/4411/23).
У застосуванні положень статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку (подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21 та від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, на яку також посилається скаржник).
У постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 (на яку також посилається скаржник) Верховний Суд також зазначив, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Вказані висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 02.04.2024 у справі №910/9226/23, а також у постановах від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 10.10.2024 по справі №910/332/24, на які посилається скаржник.
Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду, зокрема, щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин, мають загальний характер та підлягають застосуванню у тому числі й щодо спірних правовідносин, а тому відповідні докази оцінюються за загальними правилами статті 86 ГПК України.
Суд бере до уваги, що у постанові від 03.12.2024 у даній справі, Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в межах карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 (п. 40), від 03.08.2022 у справі № 914/374/21 (п. 99); суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях вказали про наявність форс-мажорних обставин, за яких позивач не зміг виконати зобов'язання за договором, при цьому не врахували, що договір підряду між сторонами укладено 28.10.2022 і сторонам на момент укладення договору було відомо про обставини, на які посилається позивач у справі. Посилаючись на норми статей 42, 44 ГК України та ст. ст. 509, 626, 6, 627 ЦК України, Верховний Суд вказав, що позивач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем спірний договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт за договором є дата, визначена у графіку до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки. Тобто позивач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт. Суди попередніх інстанцій не врахували, що, укладаючи договір сторони знали про існування всіх обставин, визначених у сертифікаті ТПП та на які посилався позивач як на підставу звільнення від відповідальності, отже, позивач з урахуванням положень ст.ст. 42, 44 ГК України повинен був урахувати вказані обставини та вчинити дії щодо полегшення / усунення впливу наслідків таких обставин на правовідносини між сторонами. Позивач цього не зробив, тому всі ризики настання таких негативних наслідків несе саме позивач.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, ухвалених за результатами нового розгляду даної справи, задовольняючи позовні вимоги господарські суди встановили, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який було укладено 28.10.2022.
Дійшовши висновку про наявність підстав для скасування оперативно-господарських санкцій, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені ТОВ "Норма Плюс" причини неможливості виконання підрядних робіт у визначений договором строк були обумовлені настанням для позивача обставин непереборної сили (значне зростання кількості та періодичності масованих ракетних обстрілів країною-агресором території України та об'єктів цивільної/критичної інфраструктури, блек-аути, які послідували за такими обстрілами, значна кількість повітряних тривог, що припала на період робочого часу, мобілізація працівників, відповідальних за виконання договірних робіт, обмежена кількість трудових ресурсів), що було підтверджено висновками Київської обласної регіональної ТПП.
Разом з тим, при новому розгляді справи суди попередніх інстанцій не врахували зазначені Верховним Судом висновки, зокрема те, що укладаючи договір сторони знали про існування всіх обставин, визначених у сертифікаті ТПП та на які посилався позивач як на підставу звільнення від відповідальності. Висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивач, укладаючи договір підряду 28.10.2022, не міг передбачити настання наведених ним обставин непереборної сили, суперечать тим обставинам, що договір укладено після запровадження у лютому цього року воєнного стану, а довготривалі тривоги та загальна мобілізація відбувались і до укладення договору.
Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано та не досліджено умови пункту 8.3 договору, згідно з яким неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов?язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов?язань.
Як вірно зазначає скаржник, господарські суди попередніх інстанцій беручи до уваги обставини мобілізації в період з 14.06.2023 по 01.07.2023 у ТОВ "Норма Плюс" фахівців вузької спеціалізації, не перевірили чи повідомив позивач відповідача про ці обставини у встановлені в договорі строки та чи не позбавився позивач права згідно з п. 8.3 договору посилатись на таку обставину як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов?язань, як і не встановили, чи ця обставина була підтверджена в наданих позивачем сертифікатах Київської обласної регіональної ТПП.
Також Верховний Суд враховує, що суди при новому розгляді даної справи в порушення ст. 316 ГПК України так і не з'ясували, чи увільнені працівники позивача у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації брали безпосередню участь у виконанні робіт за договором підряду від 28.10.2022 та чи була їх участь значною в усьому обсязі робіт, чи викликало увільнення цих працівників у позивача необхідність введення на об'єкт інших працівників для забезпечення виконання робіт за спірним договором та чи потребувало це значного часу для можливості продовжувати розпочаті роботи тощо. Натомість суди лише послались на те, що в період з 14.06.2023 по 01.07.2023 відбулась мобілізація у ТОВ "Норма Плюс" фахівців вузької спеціалізації - начальника проектно-конструкторського відділу ОСОБА_1 та фахівця з інформаційних технологій ОСОБА_2 (що підтверджується відповідними наказами), та звільнення за 2023 рік третини працівників, на яких покладався позивач при виконанні договору, при цьому причинами їх звільнення стали мобілізація у зв'язку з призовом на військову службу та обставини, пов'язані з військовим станом у країні.
Крім того відповідач стверджує, що позивач не покликався до обставин блек-аутів як форс-мажору та не підтверджував такі обставини документально ані в досудовому порядку, ані під час судового розгляду справ.
Господарські суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях зазначили, що в період літа та осені 2023 року під час централізованих екстрених відключень електроенергії неодноразово фіксувались аварійні відключення світла, а також нестабільність напруги в електромережі, що призводило до виходу з ладу спеціалізованого обладнання позивача та впливало на своєчасність виконання зобов'язання відповідно до умов договору.
Разом з тим з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами досліджувалось питання повідомлення позивачем відповідача в порядку, передбаченим договором, про таку обставину непереборної сили як блек-аути, чи підтверджено таку обставину сертифікатом ТПП.
Господарські суди попередніх інстанцій послались на кількість повітряних тривог та кількість робочих годин, на які вони припадали, у період з 10 липня 2023 року до 24 листопада 2023 року. При цьому стверджуючи про значне зростання кількості та періодичності масованих ракетних обстрілів країною-агресором території України та об'єктів цивільної/критичної інфраструктури, як на підставу для звільнення позивача від відповідальності та як на обставину непереборної сили, господарські суди попередніх інстанцій не здійснювали порівняння кількості повітряних тривог, які оголошувались до 10 липня 2023 року, а також в період укладення сторонами договору.
Без з'ясування вказаних обставин, не можна дійти однозначного висновку про доведеність чи недоведеність наявності обставин непереборної сили.
Крім того, суди в порушення положень ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України, помилково взяли до уваги виникнення форс-мажорних обставин у контрагента позивача - ТОВ "ВКМ-Арматура".
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій не врахувавши викладені вище висновки Верховного Суду, в тому числі і ті, на які посилається скаржник, не було повно і всебічно з'ясовано обставини, які входили до предмету доказування у цій справі, належним чином не досліджено зібрані у справі докази щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, виходячи із предмета і підстав позову, не надано належну оцінку всім обставинам і доводам сторін по суті заявлених вимог.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у цій справі є передчасними.
У зв'язку із викладеним, оскільки доводи скаржника частково підтвердилися, рішення судів першої і апеляційної інстанцій необхідно скасувати. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/507/24
Скаржник, оскаржуючи додаткове рішення господарського суду вказує, що судами попередніх інстанцій проігноровано невідповідність заяви про ухвалення додаткового рішення ст. ст. 126, 129, 162 ГПК України, а також відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених ст. 221 ГПК України.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 та абзацу 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У частині 4 статті 129 ГПК України визначено загальні правила розподілу судових витрат.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено усі інші, у тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21).
Оскільки Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у справі №910/507/24 дійшов висновку про необхідність скасування постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2025 по суті спору у даній справі та направлення справи на новий розгляд, то за правилами ГПК України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
З огляду на викладене постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 в частині перегляду додаткового рішення та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/507/24 підлягають скасуванню незалежно від наведеної скаржником у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження. Подібного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 у справі №910/17727/23.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, та часткового задоволення касаційної скарги, поданої з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного вище, та враховуючи що доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення та постанови у даній справі та направлення справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином оцінити всі доводи сторін і надані ними докази, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Судові витрати
Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Касаційне провадження у справі №910/507/24 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2025, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 910/507/24 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець