18.12.2025м. СумиСправа № 920/1563/25
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» (вул. Свято-Михайлівська, буд. 3Б, смт. Опішня, Полтавський район, Полтавська область, 38164, код ЄДРПОУ 41130363)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання таким, що повернене нежитлове приміщення; визнання відсутнім права на стягнення неустойки
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач просить суд: 1) визнати таким, що повернене 12.11.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» фізичній особі-підприємцю Одринченку Віталію Олексійовичу у відповідності до умов договору оренди № 2191 від 28.04.2023 нежитлове приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумської області; 2) визнати таким, що відсутнє, право фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» неустойки за договором оренди № 2191 від 28.04.2023, а також стягнути з Відповідача - фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що 28.04.2023 між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 2191 (далі по тексту - договір оренди), за умовами якого відповідач передав позивачу в оренду приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумської області, загальною площею 205 кв.м.
Договір оренди був розірваний відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі №920/578/24 з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 12.11.2024.
Позивач зазначає, що магазин в орендованому приміщенні не відкрився, так як у зв'язку з розгортанням збройної агресії рф ТОВ «Вигідна покупка» було прийнято рішення про припинення процесу розширення мережі магазинів «Аврора мультимаркет».
Тому позивач фактично не володів, не користувався приміщенням за договором оренди у зв'язку з чим не може повернути відповідачу приміщення.
Відповідач подав відзив на позов, позовні вимоги не визнає у повному обсязі з огляду на те, що приміщення було передано позивачу за договором оренди відповідно до акту приймання-передачі об'єкту від 01.07.2023.
Тому єдиним належним доказом, що підтверджує повернення приміщення відповідачу, є акт повернення (приймання-передачі) орендованого приміщення.
Позивач не надав належних доказів звернення до відповідача з листами щодо повернення майна та підписання акту прийому-передачі, що прямо передбачено р. 2 договору оренди.
Рух справи.
Позивач звернувся до суду з позовом б/н від 12.11.2025 (вх.№5948) 12.11.2025.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025, головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №920/1563/25 було призначено суддю Джепу Ю.А.
Ухвалою суду від 14.11.2025 заявлено та задоволено самовідвід у справі №920/1563/25, матеріали зазначеної позовної заяви було передано на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025, головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №920/1563/25 було призначено суддю Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу було надано десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.11.2025 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа (а.с. 35).
05.12.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.04.2023 між сторонами був укладений договір оренди, за умовами р. 1 якого відповідач передав позивачу в оренду для здійснення господарської діяльності приміщення загальною площею у 205 кв. м. за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1.
Факт передачі приміщення за договором оренди позивачу підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.07.2023 (а.с. 16).
Відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі №920/578/24 (копія рішення виготовлена з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та долучена до матеріалів справи) договір оренди був розірваний з дня набрання чинності рішенням суду, тобто з 12.11.2024.
Порядок повернення об'єкта оренди сторони узгодили у р. 2 договору, згідно якого передача Об'єкта оренди в оренду Орендарю та його повернення Орендодавцю здійснюється згідно Актів приймання-передачі (п. 2.1.).
Акт приймання-передачі оформлюється представниками Сторін та є документом, що підтверджує отримання Об'єкта оренди Стороною (п. 2.2.).
Датою закінчення нарахування Орендної плати вважається відповідна дата Акта приймання- передачі, якщо інше не погоджено Сторонами (п. 2.3.).
Позивач зазначає, що не може повернути майно, яким не володіє, так як не відкрив у приміщенні за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1 магазин, не перешкоджає відповідачу у доступі до зазначеного приміщення.
При цьому, позивач не заперечує факт відсутності підписаного акту повернення орендованого майна та вважає, що відсутність акта повернення не тотожна неповерненню об'єкта оренди та не підтверджує його використання. Акт є процесуальним документом фіксації факту (ст. 795 ЦКУ), але сам факт може встановлюватися іншими належними доказами (ст. 73- 79 ГПК): звільнення приміщення, відсутність споживання комунальних послуг, тощо.
На думку позивача, факт невикористання приміщення за договором оренди після розірвання договору за рішенням суду підтверджується наступними доказами:
- згідно інформації, яку на запит надала Білопільська міська рада: ТОВ «Вигідна покупка», магазин «Аврора мультимаркет» не здійснює свою діяльність на території Білопільскої ТГ, за адресою: Сумська обл., м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1, магазину «Аврора мультимаркет» немає, і ніколи не було.
- Згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області: від ТОВ «Вигідна покупка» заяв про здійснення державної реєстрації потужності оператора ринку не надходило та за адресою Сумська обл., м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1 ТОВ «Вигідна покупка» як оператор ринку в Реєстрі потужностей операторів ринку не обліковується і ніколи не обліковувалося;
- Реєстрацію РРО за цією адресою за ТОВ «Вигідна покупка» було скасовано 25.12.2023 року, про що підтверджують заява на скасування та квитанція про прийняття, працівники не наймалися на роботу в магазин мережі за цією адресою, на підставі чого можна стверджувати, що діяльність ТОВ «Вигідні покупка» за цією адресою не здійснювалась.
У зв'язку з вищезазначеним позивач вважає, що з 12.11.2024 приміщення за договором оренди повернуто відповідачу.
Тому у відповідача також відсутнє право на стягнення з позивача неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повернення приміщення за договором оренди.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Також ч. 2 ст. 795 ЦК України унормовано, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Крім цього, статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2020 у справі №915/1429/19 зроблено висновок, що визначальним для застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України є саме факт неповернення об'єкта найму наймодавцю, а не факт користування (некористування) наймачем об'єкту найму.
Таким чином, поняття «неповернення речі» не є тотожним поняттю «некористування» у застосуванні ст. 785 ЦК України.
Позивачем у позові не зазначено та не подано жодних доказів звернення до відповідача з вимогою про прийняття орендованого за договором приміщення з підписанням акту приймання-передачі приміщення з оренди. Такими доказами можуть бути листи на адресу відповідача з пропозицією підписати акт приймання-передачі об'єкта за договором оренди з доданням проектом акту.
При цьому, сам позивач визнає факт відсутності акту про повернення майна з оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Також ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України унормовують, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, а ст. 77 ГПК України визначає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посиланням) у процесі встановлення об'єктивної істини (постанова Верховного Суду у справі №907/48/24 від 30.01.2024).
Таким чином, ураховуючи предмет спору у цій справі, належними будуть докази, що підтверджують факт виконання позивачем обов'язку повернення відповідачу майна за договором оренди після розірвання договору згідно рішення суду, а не факт некористування приміщенням.
Як зазначалося судом, позивач не подав суду жодних доказів на підтвердження саме факту повернення (здійснення заходів з повернення) майна за договором оренди відповідачу.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Господарський суд Сумської області розглянув справу №920/855/25 за позовом Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» про стягнення 632800,00 грн неустойки за період з 12.12.2024 по 12.06.2025 у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення приміщення з оренди за договором оренди від 28.04.2023 №2191.
Відповідно до рішення суду від 25.08.2025 у зазначеній справі (копія рішення виготовлена з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та долучена до матеріалів справи) позов було задоволено повністю. Рішення суду набрало законної сили 19.09.2025.
У мотивувальній частині рішення було установлено: «докази вчинення відповідачем дій після розірвання договору за рішенням суду щодо повернення позивачу орендованого приміщення за актом приймання-передачі, як це визначено у договорі, в матеріалах справи відсутні. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження відсутності можливості у орендаря виконати свій обов'язок щодо повернення об'єкта оренди після розірвання договору. Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, однак ні відзиву, ні будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції по справі не подав.
За викладених обставин суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 632800 грн 00 коп. відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 12.11.2024 до 12.06.2025 у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, виходячи з розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі (45 200 грн).»
Вищезазначені обставини є преюдиціальними (не підлягають доказуванню) у справі, що розглядається, тому обставина неповернення 12.11.2024 позивачем відповідачу майна за договором оренди є встановленою і під час розгляду справи №920/855/25.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість, як вимоги про визнання факту повернення 12.11.2024 майна за договором оренди відповідачу, так і вимоги про відсутність права відповідача на нарахування неустойки, у зв'язку з чим суд відмовляє у позові в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом відмовлено у позові повністю, то витрати із сплати судового збору в розмірі 4844 грн 80 коп. покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» до відповідача: Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича про визнання таким, що повернене нежитлове приміщення; визнання відсутнім права на стягнення неустойки - відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844 грн 80 коп. покласти на позивача.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.12.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко