65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4616/25
Господарський суд Олеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали заяви ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1962/25 від 15.12.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вул. Грушевського Михайла, буд. 39-И, каб. 503, місто Одеса, 65047; код ЄДРПОУ 33569634);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" (вул. Мізікевича, 58 "А", смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832; код ЄДРПОУ 38794412);
про стягнення 14 380 898,36 грн,
Суть спору: 17.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4752/25) Товариства з обмеженою "СИНТЕЗ ГРУП І К" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 380 898,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору позики №1-ФП від 01.04.2022 в частині своєчасного та повного повернення суми позики, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 751 597,69 грн. Дану заборгованість, а також пеню в розмірі 2 842 840,25 грн та інфляційні збитки в розмірі 786460,42 грн, ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К", як новий кредитор за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 08.10.2025, до якого перейшло право вимоги до відповідача від первісного кредитора, просить суд стягнути з відповідача.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просив суд накласти арешт на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
Ухвалою суду від 19.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25.
Ухвалою суду від 24.11.2025 було відкрито провадження у справі №916/4616/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.12.2025 о 11:30.
02.12.2025 до суду від відповідача надійшов відзив (вх.№38519/25).
10.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про вступ у справу в якості представника (вх.№39607/25).
12.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№39865/25).
У судовому засіданні 15.12.2025, за участі представника відповідача, судом було встановлено строки на подання відповіді на відзив до 25.12.2025 та для заперечень до 08.01.2026, а також суд без оформлення окремого документу, задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 15.01.2026 о 15:00.
Також 15.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-1962/25), в якій він просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» в межах суми заборгованості 14 380 898,36 грн, які знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
- накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, що належать або підлягають передачі ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» в межах суми заборгованості 14 380 898,36 грн., які знаходяться у нього і будуть виявлені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що предметом спору є вимога про стягнення боргу в загальному розмірі 14 380 898,36 грн, який виник на підставі договору позики №1-ФП від 01.04.2022 та Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 08.10.2025.
При цьому, як зазначає ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К", відповідач листом від 06.11.2025 відмовив у задоволенні вимоги про добровільну сплату заборгованості, а станом на сьогодні відсутні дані щодо фінансового стану відповідача та можливості виконати відповідне грошове зобов'язання у разі задоволення позову в майбутньому.
Таким чином ТОВ «Синтез Груп і К» вважає за можливе просити суд у справі №916/4616/25 вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах заявленого позову.
Позивач вважає, що у випадку арешту коштів на рахунках відповідача, гроші залишаються у його власності і знерухомлюються, з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків відповідача й уникнення виконання на підставі судового рішення в майбутньому.
Також позивач зазначає, що можливість ТОВ "АГРО-ДОЛИНА" в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, та в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Відтак позивач вказує про необхідність вжиття у цій справі №916/4616/25 заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів та майна відповідача ТОВ «Агро-Долина», оскільки це буде реальною процесуальною гарантією ефективного захисту прав позивача в майбутньому.
Окрім того заявник вказує, що відповідні докази, які обґрунтовують підстави забезпечення позову та підстави позовних вимог, наявні у матеріалах справи №916/4616/25, у зв'язку із чим до даної заяви не долучаються. А також пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши заяву ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1962/25 від 15.12.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25, суд дійшов наступних висновків:
Статтею 136 ГПК України встановлено, що за заявою учасника справи господарський суд має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом:
1) наявності спору між сторонами;
2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами;
4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, зроблено висновок, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Так предметом спору в даній справі є вимога про стягнення з ТОВ "АГРО-ДОЛИНА" заборгованості в розмірі 14 380 898,36 грн за Договором позики №1-ФП, укладеним 01.04.2022 між ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» та ТОВ "АГРО-ДОЛИНА". У зв'язку з порушенням останнім умов Договору позики №1-ФП, ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» передало право вимоги за даним Договором новому кредитору - ТОВ «СИНТЕЗ ГРУП І К» на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 08.10.2025.
Відтак виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за позовом про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
Позивачем заявлено про вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти, а також на нерухоме та рухоме майно відповідача, в межах суми позову.
Суд зазначає, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі №922/3528/23, від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.
У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21 викладена правова позиція відповідно до якої, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
У постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 зазначається, що накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог не створює подвійного забезпечення позову і дисбалансу інтересів сторін.
Також суд зазначає, що у разі наявності у відповідача нерухомого майна, але за неможливості встановлення достатності чи недостатності його вартості, накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідача забезпечить у майбутньому (у разі задоволення позову) задоволення суми позовних вимог у повному обсязі або її різниці у випадку недостатньої вартості арештованого нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 902/611/22).
Таким чином суд вважає, що заява ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1962/25 від 15.12.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25 підлягає задоволенню.
Також суд вказує, що відповідач не обмежений в праві звернутися до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову у разі, якщо на його рахунках перебуває сума коштів у розмірі, передбаченому в ухвалі про забезпечення позову, або вартість нерухомого майна (його частини) перевищує розмір накладеного арешту у порядку, передбаченому ст. 145 ГПК України. Крім того, заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права володіти та користуватися належним йому майном, з огляду на положення ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" про забезпечення позову (вх.№2-1962/25 від 15.12.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25 - задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову по справі №916/4616/25, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" (вул. Мізікевича, 58 "А", смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832; код ЄДРПОУ 38794412), які знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках Товариства, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду, а також накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, що належать або підлягають передачі ТОВ «АГРО-ДОЛИНА», у межах суми позову - 14 380 898,36 грн.
Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вул. Грушевського Михайла, буд. 39-И, каб. 503, місто Одеса, 65047; код ЄДРПОУ 33569634)
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" (вул. Мізікевича, 58 "А", смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832; код ЄДРПОУ 38794412).
Ухвала суду набирає законної сили 17.12.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна