"18" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3461/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1)
до відповідача: Новокиївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області (75804, Херсонська обл., Каланчацький р-н, село Новокиївка, вулиця Поштова, будинок 41)
про стягнення 7 267,89 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
27.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Новокиївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 7 267,89 грн, у тому числі: основний борг у сумі 4 044,43 грн, пеню у сумі 489,76 грн, 3% річних у сумі 414,20 грн, інфляційні втрати у сумі 2 319,50 грн та судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 1.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за №3552/25 від 27.08.2025 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
04.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі №916/3461/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати заяви по суті справи та встановлено строки на подання останніх.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 09.09.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача 09.09.2025 о 18:41 та до електронного кабінету відповідача 09.09.2025 о 18:38, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, наявні в матеріалах справи (а.с.57-58).
Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ГПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61 -8101св22).
Таким чином, суд зазначає, що повідомлення Новокиївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області про час та місце розгляду справи шляхом доставки ухвали суду на електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, є належним.
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
При цьому суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Враховуючи, що відповідач є бюджетною установою, а також відсутність інших постачальників, спожиті відповідачем у період з 01.11.2021 до 06.11.2021 об'єми природного газу автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", тобто фактично відповідні об'єми природного газу поставлено відповідачу позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується: листом оператора ГТС від 25.06.2025 № ТОВВИХ-25-9926 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000OQR6G002; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000OQR6G002 (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Нарахування вартості спожитого споживачем природного газу проведено позивачем виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/ спожитого споживачем природного газу, які отримано в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначена шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу. При цьому, позивачем враховано, що Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня до 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Таким чином, загальна вартість поставленого природного газу становить 4 044,43 грн.
На виконання пункту 4.3 договору позивачем направлялися на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак оплату за отриманий природний газ у період з 01.11.2021 до 06.11.2021 відповідач не здійснив.
Враховуючи, що позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за договором, з огляду на несплату відповідачем заборгованості за спожитий природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 4 044,43 грн.
Крім того, позивач посилається на п.4.5 договору та п.2 ст.625 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язань пеню у сумі 489,76 грн, 3% річних у сумі 414,20 грн та інфляційні втрати у сумі 2 319,50 грн.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
В матеріалах справи наявний типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (а.с.14-15) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501, відповідно до п.1.3 якого останній є договором приєднання, укладення якого відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Згідно п. 4.2 договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно з п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
В п. 11.5 договору встановлено, що всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
В матеріалах справи наявний витяг з інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма №10) (а.с.16), з якого вбачається, що Новокиївському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області (75804, Херсонська обл., село Новокиївка, вулиця Поштова, будинок 41) присвоєно ЕІС-код 56XS0000OQR6G002.
В матеріалах справи також наявне повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі - споживачів постачальника «останньої надії» (дата подання - 29.10.2021), з якого вбачається, що споживач з ЕІС-кодом 56XS0000OQR6G002 був зареєстрований у відповідному Реєстрі (а.с.19 зі звороту).
Листом від 15.11.2021 позивач звернувся до відповідача та повідомив, що договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи, а також зауважив про необхідність підписання та повернення акту приймання-передачі та договору постачання природного газу (а.с.16-19).
Відповідно до акту приймання-передачі природного газу №21632 від 30.11.2021 за листопад 2021 року (з 01.11.2021 до 06.11.2021) відповідачем спожито 0,24074 тис.м3 природного газу на загальну суму 4 044,43 грн з ПДВ (а.с.20).
Позивачем також було складено коригуючий акт №27345 за листопад 2021 року, за яким остаточна вартість природного газу з урахуванням коригування становить 4 044,43 грн з ПДВ (а.с.20 зі звороту).
У матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів за листопад 2021 року (а.с.27-29).
Позивачем було виставлено рахунок на оплату №34371 за листопад 2021 року (а.с.21) на суму 4 044,43 грн.
Матеріали справи також містять докази направлення на юридичну адресу відповідача актів та рахунку на оплату (а.с.21-26).
Позивачем надано суду взаєморозрахунок із відповідачем та розрахунок заборгованості, з яких вбачається, що заборгованість відповідача становить 4 044,43 грн (4 004,98 грн - вартість поставленого газу; 39,45 грн - послуга транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) (а.с.30; а.с.35).
В матеріалах справи наявний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (а.с.36), з якого вбачається, що пеня за період з 1.01.2022 до 30.06.2022 становить 489,76 грн, 3% річних за період з 1.01.2022 до 31.05.2025 - 414,20 грн, інфляційні втрати за період з 1.01.2022 до 31.05.2025 - 2 319,50 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявний адвокатський запит представника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 23.06.2025 (а.с.39-40), адресований ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", щодо надання фактичних обсягів споживання природного газу, зокрема, Новокиївським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області (ЕІС-код 56XS0000OQR6G002) за період з 01.11.2021 по дату видачі довідки.
Листом від 25.06.2025 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а.с.31-33) надало витяги з інформаційної платформи, з яких вбачається, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000OQR6G002 був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), зокрема, у період з 29.10.2021 до 06.11.2021.
Згідно з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, відповідачем спожито 0,24074 тис.м3 за період 01.11.2021-06.11.2021 (а.с.34).
Відповідно до листа АТ Ощадбанк від 7.03.2024 (а.с.37-38) за період з 1.10.2021 до 19.06.2025 від відповідача на поточний рахунок позивача надходжень коштів не було.
Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
5. Позиція суду.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивач є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Новокиївським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області виникли в силу договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Відповідно до п.1.3 договору, останній є договором приєднання, укладення якого відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п. 3.1 договору, який кореспондується з п. 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу № 2496 від 30.09.2015, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Як вже було встановлено судом з витягів з інформаційної платформи, наданих ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а.с.31-33) в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000OQR6G002 (відповідач) був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК" Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), зокрема, у період з 29.10.2021 до 06.11.2021.
За таких обставин, суд вважає встановленим факт того, що у період з 29.10.2021 до 06.11.2021 постачання природного газу здійснювалося саме постачальником "останньої надії" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Відповідно до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Як встановлено судом, у матеріалах справи наявні роздруківки з сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що містять архів цін газу за спірний період.
Згідно з п. 4.2 договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, на підставі визначеного позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Як вже було встановлено судом, згідно з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, відповідачем спожито 0,24074 тис.м3 за період 01.11.2021-06.11.2021.
На підставі отриманих від Оператора ГРМ обсягів спожитого споживачем природного газу (0,24074 тис.м3) позивачем було складено акт приймання-передачі природного газу №21632 від 30.11.2021 за листопад 2021 року (з 01.11.2021 до 06.11.2021) на загальну суму 4 044,43 грн з ПДВ (а.с.20).
Позивачем також було складено коригуючий акт №27345 за листопад 2021 року, за яким остаточна вартість природного газу з урахуванням коригування становить 4 044,43 грн з ПДВ (а.с.20 зі звороту) та виставлено рахунок на оплату №34371 за листопад 2021 року (а.с.21) на суму 4 044,43 грн.
Матеріали справи також містять докази направлення на юридичну адресу відповідача актів та рахунку на оплату (а.с.21-26).
Отже, позивачем взяті на себе зобов'язання за укладеним договором виконано у повному обсязі та у порядку та строки, передбачені договором.
Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що граничним строком оплати спожитого у листопаді 2021 року природного газу є 31.12.2021.
Втім, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості за природний газ на суму 4 044,43 грн.
Враховуючи вищезазначене, а також з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 4 044,43 грн відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені передбачена п.4.5 договору, згідно з яким у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
Слід враховувати, що, попри подібність правової природи п. 3 ст. 549 ЦК України (щодо сплати пені) та ст. 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.
Формулювання ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний характер, а не штрафний характер відповідних процентів. Слід зазначити, що проценти річних, за змістом наведеної норми входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими коштами, що належить до сплати кредиторові.
Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх правильними в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 489,76 грн, 3% річних у сумі 414,20 грн та інфляційних втрат у сумі 2 319,50 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Новокиївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Каланчацької селищної ради Херсонської області (75804, Херсонська обл., Каланчацький р-н, село Новокиївка, вулиця Поштова, будинок 41, код ЄДРПОУ 24963232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 4 044 /чотири тисячі сорок чотири/ грн 43 коп., пеню у сумі 489 /чотириста вісімдесят дев'ять/ грн 76 коп., 3% річних у сумі 414 /чотириста чотирнадцять/ грн 20 коп., інфляційні втрати у сумі 2 319 /дві тисячі триста дев'ятнадцять/ грн 50 коп., судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська