вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" грудня 2025 р. Справа№ 910/6597/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко О.В.
без виклику сторін
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025
у справі № 910/6597/25 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"
про стягнення 191 000, 00 грн,
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Монтажкрансервіс» (надалі - позивач, ТОВ “Монтажкрансервіс») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетон Комплекс» (надалі - відповідач, скаржник, ТОВ “Бетон Комплекс») про стягнення 191 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс" заборгованість у розмірі 191 000, 00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 24.09.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд») Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6597/25, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 по справі № 910/6597/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" заборгованості у розмірі 191 000, 00 грн відмовити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що виконання робіт не закінчено, про що повідомлялось Позивача шляхом направлення електронних листів на електронну адресу office.spetskran@gmail.com разом із фото та переліком недоліків (копії скріншотів надаються в додатку). Вказані листи Позивачем проігноровано. Додатково Відповідачу надіслано листа про закінчення виконання робіт вих. №173/БК-25 від 16.06.2025 (цінний лист з описом вкладення), копія якого надається в додатку.
Апелянт звертає увагу суду, що експрес-накладна №20451144985848 Нової пошти в графі «повний опис відправлення» містить інформацію про відправлення документів без зазначення будь-яких найменувань чи реквізитів, що, в свою чергу, не підтверджує направлення ТОВ «Бетон Комплекс» Акту №ОУ-0000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15 квітня 2025 року та не може бути належним доказом такого відправлення.
Скаржник вказує, що матеріали справи не містять підтверджень належного виконання робіт та надсилання Відповідачу акту наданих послуг та відповідно отримання такого акту Відповідачем, момент оплати по Договору не настав, що свідчить про передчасність заявлених вимог до ТОВ «Бетон Комплекс».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Суддя Сибіга О.М. з 25.09.2025 по 26.09.2025 перебував у відрядженні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6597/25 залишено без руху. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
09.10.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, а саме докази сплати судового збору на суму 3 633, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6001 від 07.10.2025 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6597/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6597/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
20.10.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс" надійшли відзиви на апеляційну скаргу (аналогічні за змістом), які обґрунтовано тим, що так як роботи, передбачені Договором, позивачем виконані у повному обсязі, про що свідчить Акт №ОУ-0000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2025 року, підписаний з урахуванням приписів ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, а апелянт, відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, втратив право посилатися на наявність недоліків у виконаній Позивачем роботі, то у Апелянта перед Позивачем з 08 травня 2025 року виникла заборгованість за виконані роботи в сумі 191 000,00 (сто дев'яносто одна тисяча гривень, 00 коп.)
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,
17.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс" (далі - підрядник) було укладено Договір про надання послуг №136/25 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи: Заміна електрообладнання на кабельно-провідникової продукції кабіни мостового крану в/п 20т., довжиною мосту L=32 м згідно узгоджених сторонами специфікацій цього договору, які є невід'ємною складовою цього договору.
Згідно з 1.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в специфікаціях.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що загальна вартість робіт, що доручається підряднику за цим договором, складає 191 000,00 грн. Умови оплати згідно специфікацій.
Відповідно до п. 5.1 Договору за результатами виконаних робіт підрядник надає замовнику акт здачі-прийому робіт, який повинен бути підписаний протягом 5 календарних днів з моменту надання його замовнику. У випадку існування об'єктивних причин або недоліків для відмови від підписання замовник повідомляє про них підрядника електронним листом в термін не більше 3 (трьох) робочих днів із дня отримання Актів виконаних робіт, а також оригіналом листа, надісланим поштою. Якщо у вказаний термін цей лист не був надісланий Акт здачі-прийому робіт вважаються підписаними. У разі вмотивованої відмови замовником підписати акт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.
Положеннями п. 5.2 Договору визначено, що якщо сторони не можуть самостійно дійти консенсусу з технічних питань, які виникають під час приймання або виконанні робіт, підрядник має залучити третю незалежну сторону в особі фахівців Експертно-технічного центру. Витрати, які виникають при вирішенні спорів несе сторона, яка за результатами вирішення цих суперечок є винною.
Сторонами також підписано Специфікацію №1 (додаток 1) до Договору, якою визначено, зокрема, що оплата у розмірі 100% від вартості Специфікації, що складає 1910 00,00 грн, покупець виплачує протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання Актів виконаних робіт.
Позивач зазначає, що 15.04.2025 ним було закінчено виконання робіт за Договором та на виконання п. 5.1 Договору направлено на адресу відповідача Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 15.04.2025, який було отримано останнім 17.04.2025, що підтверджується експрес-накладною №20451144985848.
З метою отримання оплати за Договором позивач звернувся до відповідача з листами №250073 від 24.04.2025 та №250073-1 від 07.05.2025, докази направлення листів в матеріалах справи відсутні.
З огляду на те, що відповідач не повернув підписаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 15.04.2025, не надав вмотивованої відмови від підписання Акту та не виконав свої грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 191 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконувались взяті на себе зобов'язань за Договором про надання послуг № 136/25 від 17.03.2025.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Позивачем було виконано роботи за Договором загальною вартістю 191 000,00 грн, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 15.04.2025. Водночас наявна у матеріалах справи копія Акту не підписана відповідачем.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було направлено Акт відповідачеві для підписання. Факт отримання поштового відправлення відповідачем 17.04.2025 підтверджується Експрес-накладною ТОВ "Нова пошта" №20451144985848.
Доводи скаржника про те, що зазначена Експрес-накладна не є належним доказом, оскільки свідчить лише про направлення документів без зазначення будь-яких найменувань чи реквізитів, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.
Відповідачем 07.05.2025 направлено електроні листи на електронну адресу позивача, що зазначена в Договорі, із змісту вказаних листів вбачається, що відповідач вже був повідомлений про факт виконання робіт та надав свої заперечення щодо їх якості.
Матеріали справи не містять та жодною зі сторін не надано доказів існування між сторонами правовідносин за будь-яким іншим договором, що спростовувало би факт направлення Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 15.04.2025 саме за Експрес-накладною №20451144985848.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо встановлення факту направлення позивачем відповідачу Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 16.04.2025, який отримано останнім 17.04.2025.
Враховуючи передбачений Договором порядок прийняття робіт, Акт мав бути підписаний відповідачем протягом 5 календарних днів з моменту отримання, тобто до 22.04.2025.
В разі існування об'єктивних причин або недоліків для відмови від підписання відповідач мав повідомити про них позивача електронним листом в строк не більше трьох робочих днів, а також оригіналом листа, надісланим поштою.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем повідомлення про наявність недоліків виконаних робіт у встановлений Договором строк.
Відтак Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 15.04.2025 вважається підписаним відповідачем 23.04.2025.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зважаючи на встановлений умовами Договору порядок оплати, відповідач мав оплатити вартість робіт протягом 14 календарних днів після підписання Акту. Отже, строк оплати за Договором, станом на поточну дату, є таким, що настав.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 191 000,00 грн відповідачем суду не надано.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажкрансервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" про стягнення заборгованості у розмірі 191 000,00 грн.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі №910/6597/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6597/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Регіональну філію “Львівська залізниця» акціонерного товариства “Укрзалізниця».
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
О.В. Тищенко