16 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 562/726/25
Провадження № 22-ц/4815/1429/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2025 року у складі судді Кучиної Н. Г., постановлене в м. Рівне,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії. Свої позовні вимоги обгрунтовало тим, між ним та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 00-10082729 від 23 листопада 2024 року, за яким останній отримав кошти. Свої зобов'ання за договором позивач виконав, натомість відповідач як позивальник не дотримав своїх зобов'язань із повернення коштів, сплати відсотків за їх користування, а також штрафних санкцій, що й призвело до утворення заборгованості, яку відповідач добровільно не погашає. Просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 23 980 грн. 32 коп. та понесені судові витрати по справі, а сааме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. і витрати на правову допомогу в сумі 8 000 грн..
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2025 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10082729 від 23 листопада 2024 р. в розмірі 17 500 грн. 32 коп., а також
судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов'язок відповідачем як позичальником дотриманий не був. Часткове задоволення позовних вимог зумовлене нормами пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, які забороняють нарахування у період воєнного стану неустойки (штрафу, пені), інших платежів, передбачених кредитними договорами та їх списання кредитодавцем.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на неправомірність відмови у стягненні комісії та штрафних санкцій за договором позики та покликається на те, що Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, яким було внесено зміни зокрема до Закону України «Про споживче кредитування» в частині виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення». Додає, що норма, на яку посилався суд у рішенні і яка передбачала мораторій на нарахування неустойки, була скасована, через що позивач мав право нараховувати неустойку (штраф, пеню) за договорами, укладеними з 24.01.2024. Зазначає, що Цивільний кодекс у даному питанні є не спеціальною, а загальною нормою законодавства, а тому не підлягає застосуванню, адже Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою і саме він регулює спірні правовідносини, зокрема й щодо нарахування пені. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені і штрафних санкцій і в цій частині задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір кредитної лінії № 00-10082729 від 23 листопада 2024 року.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до пункту 1.2. Договору сума кредитного ліміту складає 10 800,00 грн. тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до пункту 1.3. Договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування) становить 360 календарних днів. позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «18» листопада 2025 року згідно умов пункту 3.6 цього Договору.
Відповідно до пункту 1.4. Договору, позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату платежу, а саме «08» грудня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати (розрахунковий платіжний період) протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).
Відповідно до пункту 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка складає є 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).
Відповідно до пункту 1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,38 % від суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).
28 липня 2023 року між ТОВ ««ПрофітГід» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір на переказ коштів № ПГ - 714.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору фінансова установа забезпечує технологічний супровід прийому платежів та переказу коштів на підставі договору про співробітництво з технологічним оператором платіжних послуг - Товариством з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн», яке під час надання послуг використовує Систему Platon.
Відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит», які є невід'ємною частиною кредитного договору, Договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, в результаті чого відповідно до положень пунктів 1, 5, 7 частини 11 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» у сторін Договору виникають цивільні права та обов'язки.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10082729 від 23 листопада 2024 року, борг відповідача перед позивачем станом на момент звернення до суду становить 23 980,32 грн., що складається з основної заборгованості в сумі 10800,00 грн., заборгованості за комісією в сумі 2160,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 6700,32 грн. та заборгованості за штрафами в сумі 4320,00 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 9 зазначеного Закону інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості, зокрема, про тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України.
Частиною 2 статті 10561 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні комісії в сумі 2 160,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 4 320,00 грн. за договором кредитної лінії № 00-10082729 від 23 листопада 2024 року.
З 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України за №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 61, який містить аналогічні положення. Також забороняється «збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч.2 ст. 3 Закону.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір кредитної лінії був укладений 23 листопада 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, посилання апелянта на неправильне застосування ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», є безпідставним.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, нарахування комісії та штрафів здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» упродовж дії воєнного стану.
Покликання апеляційної скарги на те, що до спірних правовідносин про стягнення пені підлягають до застосування положення спеціального закону, яким є Закон України «Про споживче кредитування», оскільки норми ЦК України є загальними, апеляційним судом відхиляються.
Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, частково задовольнивши позовні вимоги, та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» залишити без задоволення.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2025 року залишити без зміни.
Поновити дію заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Боймиструк С. В.
Хилевич С. В.