Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1992/25 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.
Номер провадження №33/4805/873/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
17 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гаврилюка Ігоря Дмитровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2025 року об'єднано в одне провадження справи №285/1992/25, №285/1994/25, присвоївши справі №285/1992/25. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 04.04.2025 року о 01 год 00 хв по вул Житомирська у м Звягель керував автомобілем ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, 04.04.2025 о 01 год 40 хв ОСОБА_1 по вул Набережна в с Перемога керував транспортним засобом ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі КНП Звягельська багатопрофільна лікарня ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гаврилюк І.Д., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях його підзахисного, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права. Зокрема, вказав, що розгляд справи проведено з порушенням вимог ст. 268 КУпАП у відсутності ОСОБА_1 без надання йому можливості надати пояснення. Зазначив, що його підзахисного притягнуто до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, проте доказів перебування у такому стані матеріали справи не містять, а відомості, зазначені у протоколах, не відповідають дійсним обставинам. Звернув увагу на розбіжності в даті та часі подій зафіксованих відеозаписом, з датою та часом подій вказаних у протоколах. Наголосив, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та порядок проходження огляду на стан сп'яніння, його не було відсторонено від керування у визначений законом спосіб.
Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Гаврилюк І.Д. до суду апеляційної інстанції не з'явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 №290015 від 04.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 04.03.2025 року о 01 год 00 хв по вул Житомирська у м Звягель керував автомобілем ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 №290039 від 04.04.2025 вбачається, 04.04.2025 о 01 год 40 хв ОСОБА_1 по вул Набережна в с Перемога керував транспортним засобом ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі КНП Звягельська багатопрофільна лікарня ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.22).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 №290015 від 04.04.2025, серії ЕНА1 №290039 від 04.04.2025 (а.с.2,22); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5,25); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2025 (а.с.6; 26); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.3,23); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 04.04.2025 (а.с.4,24); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4420066 від 04.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.29); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7,28); диском з відеозаписом події (а.с.9, 31).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
На наявних в матеріалах справи відеозаписах об'єктивно зафіксовані обставини адміністративних правопорушень та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Такі докази відповідають вимогам ст.251 КУпАП, є належними і допустимими, оскільки не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
З відеозаписів фіксації обставин події вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в обох випадках була обумовлена порушенням водієм Правил дорожнього руху, про що останнього було проінформовано працівниками поліції. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та він беззаперечно відмовився від законних вимог поліцейських про проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я. Водію роз'яснені права та обов'язки, ознайомлено зі змістом протоколів та іншими складеними працівниками поліції документами, які він підписав без зауважень. ОСОБА_1 відсторонено від права керування транспортним засобом.
Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозаписів вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки (запах алкоголю з порожнини рота). Отже, вимоги поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння по обох епізодах були законними, а доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак алкогольного сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідних оглядів не є слушними.
Також, доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом спростовується відеозаписом та розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортними засобами, які підписані ОСОБА_1 (а.с.7,28). Крім того, законодавством не передбачено обов'язкового складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу під час відсторонення особи від керування транспортним засобом.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, працівниками поліції не допущено.
Протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складені за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№290015 від 04.04.2025 у п.7, що подія сталася 04.03.2025 о 01 год 00 хв є очевидною помилкою, яка не виключає винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні.
Дії ОСОБА_1 , які виразились у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, правильно кваліфіковані по обом епізодам за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень суддею норм процесуального права під час розгляду справи, які б могли бути підставою для скасування судового рішення. Матеріалами справи підтверджено, що судом вжито усіх заходів щодо дотримання прав учасників судового процесу, передбачених ст.268 КУпАП. Положення даної норми не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і присутність такої особи у вказаній категорії справ не є обов'язковою. Окрім того, ОСОБА_1 реалізував своє право на захист шляхом укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Гаврилюком І.Д., який був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений права апеляційного оскарження судового рішення, яке реалізував. Під час апеляційного розгляду були враховані та оцінені всі доводи апеляційної скарги адвоката Гаврилюка І.Д., яка подана в інтересах ОСОБА_1 , які він не зміг висловити в суді першої інстанції, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи, дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Підстави для скасування постанови судді місцевого суду відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Гаврилюка Ігоря Дмитровича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич