ун. № 759/13193/24
пр. № 1-кп/759/563/25
17 грудня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №42023102080000044 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиськ Хмельницької обл., громадянина України, з вищою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення працюючого на посаді директора ТОВ «Весняний пролісок», одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , інші учасники - представники потерпілого ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,-
У ОСОБА_7 у невстановлений час та місці, однак не пізніше ніж 09.12.2018, виник прямий злочинний умисел на самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці. Реалізуючи вищезазначений умисел, ОСОБА_7 підшукав відповідну земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:100:0004, площею 0,0350 га, місце розташування: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна (найближча поштова адреса: м. Київ, вул. Підлісна, 1) та розуміючи, що на вказаній земельній ділянці відсутні будь-які забудови, нерухомість, інші об'єкти загального користування, тобто дана земельна ділянка з економічної та логістичної точки зору є підходящою для самовільного будівництва будівель та споруд, визначив для себе таку земельну ділянку як предмет свого злочинного посягання. ОСОБА_7 , достовірно знаючи і усвідомлюючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, площею 0,0350 га, місце розташування: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна (найближча поштова адреса: м. Київ, вул. Підлісна, 1) належить територіальній громаді
м. Києва та жодне рішення щодо передавання її останньому в орендну чи будь-яке інше законне володіння, користування чи розпорядження уповноваженим органом Київської міської ради або будь-яким іншим уповноваженим органом, установою тощо - не приймалося, ОСОБА_7 вирішив здійснити на вище зазначеній земельній ділянці самовільне будівництво будівлі.
Так, у невстановлений час, однак не пізніше 09.12.2018, ОСОБА_7 , діючи всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, з метою експлуатації та використання корисних властивостей вказаної земельної ділянки, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету у подальшому - незаконне збагачення за рахунок використання вказаної земельної ділянки шляхом експлуатації у подальшому самовільно збудованого нежитлового приміщення господарського призначення, не маючи будь-яких законних підстав, не маючи дозвільних документів на володіння, користування, розпорядження, діючи з прямим умислом, самовільно зайняв частину земельної ділянки 8000000000:75:100:0004, площею 85 кв.м. (0,0085 га) в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, яка належить територіальній громаді м. Києва.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 09.12.2018, за вищевказаною адресою самовільно (власними силами), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідних дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, у порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, що передбачають загальний порядок видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт, без отримання вказаного дозволу відповідного органу, здійснив будівництво одноповерхового об'єкту нерухомого майна, а саме - нежитлової будівлі, загальною площею 85 кв.м. господарського призначення на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004. Своїми умисними діями ОСОБА_7 самовільно (власними силами) збудував зазначену вище будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці, чим спричинив суспільно небезпечні наслідки, а саме - порушив права законного власника зазначеної земельної ділянки, у зв'язку з чим територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради була позбавлена можливості використовувати частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:100:0004 (місце розташування: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна, найближча поштова адреса: м. Київ, вул. Підлісна, 1), загальна площа 0,0350 га), площею 85 кв.м. (0,0085 га).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин не визнав та показав, що в нього є знайомий ОСОБА_16 . До останнього він влаштувався на роботу водієм на власному автомобілі, виконуючи різні його доручення. ОСОБА_16 запропонував йому стати директором ТОВ «Весняний пролісок» та попросив під'їхати до нотаріуса, щоб оформити документи. Він приїхав до нотаріуса і підписав всі документи щодо створення ТОВ «Весняний пролісок». На прохання ОСОБА_16 він став формальним (номінальним) директором ТОВ «Весняний пролісок», на цій посаді він перебував з 2018 року, не маючи права приймати самостійні рішення. Він надавав нотаріальне доручення представляти його інтереси як директора ТОВ «Весняний пролісок» в реєстраційних органах, а також надавав доручення бухгалтеру вести фінансово-господарські справи. У 2023 році його звільнили з посади директора ТОВ «Весняний пролісок», у нотаріуса він підписав документи та передав свої корпоративні права ТОВ «Весняний пролісок» ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . В цей проміжок часу на прохання того ж ОСОБА_16 він також працював формальним (номінальним) директором ТОВ «Квітуча галявина». Він не має ніякого відношення ні до самовільного зайняття земельної ділянки, ні до будівництва павільйону на цій земельній ділянці.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина у вчиненому за викладених вище обставин підтверджується як його показаннями, так і сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Як вбачається з рапорту про кримінальне правопорушення від 08.05.2023, складеного прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , за результатами моніторингу веб-сайту Київської міської ради встановлено, що на розгляді даної ради перебуває проект рішення «Про передачу ТОВ «Весняний пролісок» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на вул. Підлісна, 1-В в Святошинському районі м. Києва. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Весняний пролісок» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 75 кв.м., що розташована за адресою: вул. Підлісна, будинок 1-В у місті Києві. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ЮРИДИЧНЕ БЮРО «ГРИВНА-ПЛЮС» 02.10.2018, вказана нежитлова споруда 1991 року побудови. Однак, за даними реєстрових книг БТІ по нежитловому фонду за адресою: вул. Підлісна, буд. 1-В у м. Києві нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, інвентаризаційної справи за вказаною адресою в сховищі Бюро не існує. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - нежитлової будівлі літ. «А» за вказаною адресою (т. 2 а.п. 11-12).
Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2024 №0570202/2-6705, за результатами опрацювання заяви ТОВ «Весняний пролісок» від 20.02.2023 № 72005-007300490-031-03 щодо видачі рішення про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, місце розташування: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна 1-В та розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу ТОВ «Весняний пролісок» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на вул. Підлісній, 1-В у Святошинському районі міста Києва» (справа № 468392797), який 15.03.2023 направлено до Київської міської ради для розгляду в установленому порядку (т. 2 а.п. 218-219).
З вищезазначеного листа Департаменту земельних ресурсів вбачається, що у зв'язку з накладенням арешту ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2023 у справі № 762/27365/23 на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1715812080000 та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, заявнику повернуті через адміністратора дозвільного центу документи, додані до заяви ТОВ «Весняний пролісок» від 20.02.2023 № 72005-007300490-031-03 (лист від 13.10.2023 № 0570202/2-13661). Станом на 17.05.2024 Київська міська рада рішення із вищезазначеного питання не приймала, договір оренди також не укладався. Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004 працівниками Департаменту не проводилися, порушення не встановлювалися, відповідно, заходи реагування не вживались (т. 2 а.п. 218-219).
Представник потерпілого - представник Київської міської ради ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що Київська міська рада будь-яких рішень про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004 за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 1-В у власність або у користування, зокрема і в оренду будь-якій фізичній чи юридичній особі не приймала. До Київської міської ради в лютому 2023 року із заявою зверталося ТОВ «Весняний пролісок» в особі директора ОСОБА_7 щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на вул. Підлісній, 1-В. Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення «Про передачу ТОВ «Весняний пролісок» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на вул. Підлісній, 1-В у Святошинському районі міста Києва», який було подано до Київської міської ради для розгляду в установленому порядку. У зв'язку з надходженням у травні 2023 року до Департаменту земельних ресурсів інформації від правоохоронних органів про самовільне зайняття земельної ділянки і про самовільне будівництво на вказаній земельній ділянці, вказані документи були відкликані з розгляду Київської міської ради та повернуті заявнику. На даний час вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
Аналогічні показання у судовому засіданні надав представник потерпілого ОСОБА_14 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 01.06.2023 з фототаблицею, оглянуто земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, площею 0,0350 га, що за адресою: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна, 1-В, що згідно з відкритих даних Державного земельного кадастру належить до категорії земель житлової та громадської забудови, та встановлено, що на даній земельній ділянці розміщені торгові МАФи, які щільно прилягають один до одного та до буд. № 1 та буд. № 3 по вул. Підлісній у м. Києві та заважають вільному проходу (т. 2 а.п. 27-37).
Згідно з протоколом огляду місця події від 13.05.2024 з фототаблицею, оглянуто за участю інженера-землевпорядника ОСОБА_19 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, площею 0,0350 га, що за адресою: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна, 1-В. Проведеним оглядом встановлено, що на даній земельній ділянці наявний об'єкт нерухомого майна з цегляною кладкою та металопластиковими вікнами та дверми з написом на верхній частині «Море пива» та спеціалістом здійснено заміри та розрахунок площі займаної території об'єктом нерухомого майна, складено відповідні план-схеми (т. 2 а.п. 40-50).
Відповідно до листа ТОВ «МП-Київ» від 09.05.2024 № 4342/0856п/2024 ТОВ «МП-Київ» здійснює свою господарську діяльність за адресою: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна, 1-В на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 091/2023, укладеного між ТОВ «МП-Київ» та ТОВ «Весняний пролісок» від 01.05.2023 (т. 2 а.п. 56).
Як видно з договору оренди нежитлового приміщення № 091/2023 від 01.05.2023, ТОВ «Весняний пролісок» в особі директора ОСОБА_7 передало у строкове платне користування ТОВ «МП-Київ» нежитлове приміщення площею 75 м. кв, яке розташоване за адресою: м. Київ, Святошинський район, по вул. Підлісна, 1-В, що підтверджено актом прийому-передачі об'єкту оренди від 01.05.2023, який є невід'ємною частиною даного договору та скріплений підписами сторін, зокрема, підписом директора ТОВ «Весняний пролісок» ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 57-59).
У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що наявний на вказаному договорі оренди нежитлового приміщення № 091/2023 від 01.05.2023 підпис належить йому.
Разом з тим, з листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2023 № 055-7072 вбачається, що в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» відсутні відомості про документ щодо присвоєння адреси вул. Підлісна, 1-В у Святошинському районі міста Києва, а також за результатами пошуку в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реквізитом адреси «вул. Підлісна, 1-В у м. Києві» відсутня інформація про прийняття рішення (т. 2 а.п. 62).
Як вбачається з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44494579 від 09.12.2018, вилученого протоколом тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2024 (у справі № 759/6359/24), державний реєстратор прав на нерухоме майно Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» ОСОБА_20 , розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 09.12.2018 за реєстраційним номером 31637303, яку подав ОСОБА_7 , прийняв рішення про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, загальною площею 75 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1715812080000) та зареєстрував дану нежитлову будівлю на праві приватної власності за ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 148-153, 162-163).
Відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Весняний пролісок», вилучених протоколом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2024 (у справі № 759/6360/24), засновником та директором ТОВ «Весняний пролісок» є ОСОБА_7 , товариство зареєстроване на підставі заяви ОСОБА_7 від 22.03.2019 (т. 2 а.п. 69-73).
Як вбачається з рішення засновника № 1 ТОВ «Весняний пролісок» від 22.03.2019 засновник ОСОБА_7 вирішив створити ТОВ «Весняний пролісок» із статутним капіталом - майновим вкладом засновника ОСОБА_7 , а саме майном - будівля, нежитлова будівля, загальна площа 75 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1715812080000, номер запису про право власності: 29337901, який оцінює на суму 375 000 гривень (т. 2 а.п. 73).
Відповідно до копії акту приймання-передачі вкладу, що вноситься до Статутного капіталу ТОВ «Весняний пролісок» від 08.04.2019, вилучених протоколом тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2024 (у справі № 759/6359/24), учасник ТОВ «Весняний пролісок» ОСОБА_7 , від імені якого діє ОСОБА_21 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_22 , приватним нотаріусом Київського міського округу за реєстровим № 491 від 08.04.2019, передає, а ТОВ «Весняний пролісок» приймає у власність об'єкт нерухомого майна на суму 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) гривень, а саме - нежитлову будівлю, загальною площею 75 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 1-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1715812080000 (т.2 а.п. 154-157).
14.05.2019 державний реєстратор прав на нерухоме майно комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» ОСОБА_23 , розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 10.05.2019 за реєстраційним номером 33988917, яку подала ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_22 , приватним нотаріусом Київського міського округу за реєстровим № 491 від 08.04.2019, прийняв рішення про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, загальною площею 75 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1715812080000) та зареєстрував дану нежитлову будівлю на праві приватної власності за ТОВ «Весняний пролісок» (т.2 а.п. 168-169).
Як вбачається з копії довідки ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс» № 501 від 02.10.2018, складеної за підписом керівника цього Товариства ОСОБА_24 та виданої замовнику ОСОБА_7 , вилученої протоколом тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2024 (у справі № 759/6359/24), нежитлова будівля літери «А» за адресою: м.Київ, вул. Підлісна, 1-В, яка належить ОСОБА_7 , була побудована в 1991 році господарським способом, що відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, не передбачає дозвільних документів на будівництво та не потребує до здачі в експлуатацію (т. 2 а.п. 143).
Крім того, у реєстраційній справі, вилученій протоколом тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2024 (у справі № 759/6359/24), міститься копія технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою: м.Київ, вул. Підлісна, 1-в, виготовленого 02.10.2018 ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс» на замовлення ОСОБА_7 . На вказаній копії технічного паспорту наявний підпис керівника ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс» ОСОБА_24 та відтиски печатки вказаного Товариства (т. 2 а.п. 144-147).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що він є засновником ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс». Фінансова та фактична діяльність підприємства велась до травня 2014 року в м. Луганську. В травні 2014 року він переїхав до м. Києва у зв'язку із воєнним конфліктом і до теперішнього часу проживає в м. Києві та Київській області. В 2014 році він звільнив усіх працівників, вказане підприємство ніякої діяльності не здійснювало та до теперішнього часу не здійснює, звітність не подається. В 2014 році, коли він знаходився в м. Києві, його офіс, який був розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 8 було пограбовано та викрадено всю документацію підприємства.
Також свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_7 , який значиться як замовник технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3 та довідки, він не знає та ніколи з ним не бачився. Ніяких замовлень на виготовлення технічної документації ніколи від ОСОБА_7 не отримував. Підпис в графі директор в зазначених вище документах виконаний не ним. Відтиски печатки, які містяться на технічному паспорті № 1115 від 02.10.2018 на громадський (виробничий) будинок (приміщення), призначення: нежитлова будівля, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 1-В та довідці про показники об'єкта нерухомого майна № 501 від 02.10.2018, за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 1-В, які нібито виготовлені ТОВ «ЕЮБ «Гривна-плюс» зовсім не схожі на дійсні відбитки печатки підприємства ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс». ОСОБА_25 , яка зазначена як виконавець технічного паспорту та довідки - інженер з технічної інвентаризації нерухомого майна він не знає, така особа ніколи в ТОВ «Експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс» не працювала.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував, що у жовтні 2023 року він продав свою частку (100 відсотків) у статутному капіталі ТОВ «Весняний пролісок» у власність ОСОБА_18 та ОСОБА_17 у рівних частках. При цьому вказував, що відчуження корпоративних прав здійснювалося під тиском вказаних осіб.
Так, відповідно до акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Весняний пролісок» від 12.10.2023, який засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_26 , ОСОБА_7 передав у власність ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , кожному окремо, частку у статутному капіталі ТОВ «Весняний пролісок» у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства, а останні прийняли ці частки згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Весняний пролісок», укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , ОСОБА_17 від 12.10.2023 (т. 2 а.п. 95).
Тобто, відчуження корпоративних прав ТОВ «Весняний пролісок» ОСОБА_7 вчинив після внесення відомостей до ЄРДР.
Як вбачається з протоколу № 1-08/11/23 загальних зборів учасників ТОВ «Весняний пролісок», який засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_27 , 08.11.2023 ОСОБА_7 звільнено з посади директора ТОВ «Весняний пролісок» (т. 2 а.п.122).
Оцінюючи показання представників потерпілого ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_24 суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають наведеним вище і встановленим судом фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, є логічними, послідовними, узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Порушень процесуального порядку збирання органом досудового розслідування доказів не встановлено, органом досудового розслідування дотримано вимог статей 85-87, 89, 94, 95, 237 КПК. Тому вказані докази є належними, допустимими та достовірними, у зв'язку з чим суд кладе їх в основу вироку.
За наведених вище обставин судом критично оцінюються та не приймаються до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , що він не причетний до самовільного будівництва нежитлового приміщення на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка розміщена в м. Києві, Святошинський район, по вул. Підлісна, найближча поштова адреса: м. Київ, вул. Підлісна, 1.
Більше того, факт відчуження корпоративних прав ТОВ «Весняний пролісок» ОСОБА_7 12.10.2023, тобто після внесення відомостей до ЄРДР, свідчить про намагання ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні показала, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 . Її чоловік дружив з ОСОБА_16 , працював у нього на посаді водія, використовуючи власний транспортний засіб. Відносини її чоловіка і ОСОБА_16 були у стилі директор-підлеглий. На прохання і за дорученням ОСОБА_16 її чоловік став номінальним директором ТОВ «Весняний пролісок». Вказане товариство знаходилося в офісі ОСОБА_16 . Її чоловік отримував заробітну плату від ОСОБА_16 як водій. Безпосереднім власником ТОВ «Весняний пролісок» був ОСОБА_16 , на посаді бухгалтера працювала якась дівчина. На прохання ОСОБА_16 вона з чоловіком їздила до нотаріуса, де її чоловік підписував якісь документи. Вона пам'ятає, що за оформлення якихось документів в нотаріуса її чоловік отримав 500 гривень.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що з обвинуваченим він знайомий орієнтовно з 2008-2011 років. Він є юристом та засновником ТОВ «Волошкова галявина», де на посаді директора працював ОСОБА_7 . Останній надавав йому також послуги водія на власному автотранспорті. Орієнтовно у 2018-2019 роках він був очевидцем оформлення документів на право власності на нежитлову будівлю по вул. Підлісна, 1-В на ОСОБА_7 , після чого право власності було переоформлене на ТОВ «Весняний пролісок».
Свідок ОСОБА_16 повідомив, що питанням оформлення документів на право власності на нежитлову будівлю по вул. Підлісна, 1-В займався ОСОБА_29 , який разом з ним працював. Зі слів ОСОБА_29 він знав, що потрібно було оформити право власності на нежитлову будівлю на будь-яку особу. Документи на особу ОСОБА_7 він передавав ОСОБА_29 . Останній взяв документи ОСОБА_7 , зробив з них сканкопії та відправив їх в якесь комунальне підприємство, звідти приїхав хлопець і все оформив дистанційно. ОСОБА_7 під час реєстрації права власності на нежитлову будівлю фізично не був присутній, нічого не підписував, право власності було оформлене фактично без відома ОСОБА_7 , всі документи оформлялися дистанційно. Документи ОСОБА_7 були використані без його відома. На той період реєстрація права власності була наступна - були комунальні підприємства, які за 2000-3000 доларів США оформляли будь-яке право власності. Нежитлове приміщення, самовільне будівництво якого інкримінується ОСОБА_7 , було побудоване орієнтовно у 2006-2008 роках, ще до призначення ОСОБА_7 на посаду директора ТОВ «Весняний пролісок». ОСОБА_7 будівництвом не займався. З цього приводу може надати показання екскерівник торгового підприємства «Сільпо» ОСОБА_30 . Окремого кабінету ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Весняний пролісок», не мав, документи ТОВ «Весняний пролісок» знаходилися в приміщенні ТОВ «Волошкова галявина» - готелі «Ніка» на вул. Довженка, де ОСОБА_7 був директором, а він-свідок - засновником. Хто конкретно займався оформленням документів щодо права власності на нежитлову будівлю по вул. Підлісна, 1-В спочатку на ОСОБА_7 , а потім - на ТОВ «Весняний пролісок» він не знає, він був стороннім спостерігачем.
Повідомлена свідком ОСОБА_16 інформація щодо причетності до створення ТОВ «Весняний пролісок» особи на прізвище ОСОБА_29 , який у подальшому залучив ОСОБА_7 та супроводжував оформлення документів щодо права власності на нежитлову будівлю по вул. Підлісна, 1-В, а також повідомлена ним інформація щодо побудови вказаного нежитлового приміщення орієнтовно у 2006-2008 роках взагалі ніякими доказами не підтверджена, а спрямована на затягування розгляду кримінального провадження та введення суду в оману.
На підтвердження вказаних висновків суду свідчить заявлене захисником ОСОБА_12 клопотання, у задоволенні якого судом відмовлено, про надання доручення начальнику Слідчого відділу Святошинського УП НП у м. Києві в порядку ст. 333 КПК України щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме - встановлення осіб ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , про яких у ході допиту повідомив свідок ОСОБА_16 , оскільки надані вказаним свідком засоби зв'язку є недійсними, а інші дані стосовно вказаних осіб у свідка ОСОБА_16 відсутні (т. 1 а.п. 144-145).
Судом також відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про додатковий допит свідка ОСОБА_16 з приводу надання ним додаткових документів стосовно будівництва магазину «Сільпо», оскільки вказані обставини не належать до предмету доказування даного кримінального провадження.
За наведених обставин суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_28 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 , а також свідка ОСОБА_16 , який, як з його власне показань, так і з показань свідка ОСОБА_28 та обвинуваченого ОСОБА_7 , був роботодавцем останнього, оскільки вони є заінтересованими особами, їхні показання спрямовані на уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності за вчинене.
Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він був формальним (номінальним) директором ТОВ «Весняний пролісок», то законодавство України не містить такого поняття як «формальний (номінальний) директор».
Водночас, з досліджених та зазначених вище документів, а також з показань обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що останній добровільно, без тиску та примусу звертався до нотаріуса, який нотаріально посвідчив довіреність на представлення його інтересів ОСОБА_21 . У подальшому було зареєстровано нежитлову будівлю на праві приватної власності спочатку на ОСОБА_7 , як на фізичну особу, а в подальшому - передано, як вклад, до Статутного капіталу ТОВ «Весняний пролісок». Більше того, у жовтні 2023 року, тобто після внесення відомостей до ЄРДР, ОСОБА_7 продав свою частку у статутному капіталі ТОВ «Весняний пролісок» у розмірі 100 відсотків статутного капіталу Товариства ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
При цьому, будь-яких заяв, скарг щодо примусу або тиску на ОСОБА_7 з приводу звернення до нотаріуса та оформлення вищезазначених документів, як ОСОБА_18 , так і ОСОБА_17 , або будь-якими іншими особами - обвинувачений ОСОБА_7 або його захисник як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду - не подавали. Також доказів про те, що сторона захисту зверталася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення підпису обвинуваченого у зазначених документах суду не надано. Таку поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Що стосується долучених представником потерпілого - Київської міської ради ОСОБА_14 у судовому засіданні 10.12.2025 копій документів про факт звернення ОСОБА_32 в інтересах ТОВ «Весняний пролісок» на підставі довіреності, виданої директором ОСОБА_7 від 31.12.2022, до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Підлісна 1-В в м. Києві в оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з додатками, то суд не бере їх до уваги та не посилається на їх як на докази щодо пред'явленого ОСОБА_7 звинувачення за ч. 3 ст. 197-1 КК України, оскільки вказані копії документів відповідно до ст. 91 КПК України не належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та вчинення таких дій не ставиться у провину останньому.
За таких обставин судом відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення почеркознавчої експертизи вказаних копій документів та допиту у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33 .
Копії документів, які надані представником потерпілого в судовому засіданні під час розгляду обвинувального акту, не досліджувались під час досудового розслідування, а обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 скеровано до суду з усіма доказами, які на думку сторони обвинувачення, підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Також, призначення експертизи та допит у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 , без достатніх на те підстав призведе до затягування розгляду провадження та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, а відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
При цьому, суд звертає увагу, що вказані обставини можуть свідчити лише про більш широке коло осіб, які були задіяні у схемі щодо самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці та діяли у співучасті, однак відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, з яких би вбачалося, що власнику завдано значної шкоди, оскільки захисник вважає, що диспозиція указаної норми передбачає наявність значної шкоди, проте в цьому кримінальному провадженні такої шкоди не було встановлено, а, відтак, як вважає сторона захисту, у діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, то такі доводи захисту спростовуються матеріалами кримінального провадження.
У ст. 197-1 КК України передбачено відповідальність за два самостійних кримінальні правопорушення - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику (ч. 1) і самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці (ч. 3). Відповідальність за їх вчинення обтяжують кваліфікуючі ознаки, вказані, відповідно, у ч. 2 і ч. 4 цієї статті.
Самовільне зайняття земельної ділянки є кримінальним правопорушенням із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї ознаки (шкоди) дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки без обтяжуючих обставин від відповідного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці полягає у веденні на такій ділянці без належного дозволу будівельних робіт, а також виконанні монтажних робіт по спорудженню нового об'єкта - будівлі чи споруди. Кримінальне правопорушення вважається закінченим з початку ведення цих перелічених робіт. Зі змісту ч. 3 ст. 197-1 КК України випливає, що поняття кримінально караного самовільного будівництва має специфіку, яка полягає у його поєднанні із самовільним зайняттям земельної ділянки. Водночас указаний у ч. 3 цієї статті об'єкт кримінального правопорушення - самовільно зайнята земельна ділянка, зазначена у ч. 1 цієї статті, означає лише те, що самовільно зайнята земельна ділянка є місцем самовільного будівництва і не належить до земель, зазначених у ч. 2 цієї ж статті (земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель).
Тому усталена судова практика тлумачення і застосування ч. 3 ст. 197-1 КК України, існування якої привносить у положення цієї норми необхідну правову визначеність в аспекті вимог ст. 7(1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, полягає в тому, що для кваліфікації самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди не є обов'язковим.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2025 у справі № 753/4989/23 (провадження № 51-5091 км 24).
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі № 359/885/20 (провадження № 51-1986 км 22), відповідно до якого кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 197-1 КК України є самостійним та передбачає кримінальну відповідальність за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті. Для кваліфікації самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди необов'язкове.
Крім того, сторона захисту наводить доводи стосовно законодавчого регулювання державної реєстрації права на житлові будинки, споруди, та підсумовує, що нежитлова будівля, яку збудовано в 1991 році, підлягає реєстрації без введення в експлуатацію і вона не є самочинним будівництвом, тому це кримінальне провадження містить виключну правову проблему. Проте, аргументи сторони захисту є недоречними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 самовільно побудував нежитлову будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці не в 1991 році, як про це твердить сторона захисту, а не пізніше 09.12.2018.
За наведених обставин доводи сторони захисту про не доведення стороною обвинувачення, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення спростовуються вищезазначеними дослідженими доказами.
Суд визнає недопустимим доказом долучену стороною захисту фототаблицю по розташуванню торгового павільйону в АДРЕСА_3 , яка виготовлена адвокатом ОСОБА_12 (т.1 а.п. 144-145), оскільки вона отримана всупереч вимог, встановлених ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 104 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 237 КПК України встановлено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального прав порушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі (ч.1 ст. 104 КПК України).
Натомість, слідчим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_35 із залученням спеціаліста - інженера-землевпорядника ОСОБА_19 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004, площею 0,0350 га, що за адресою: АДРЕСА_3 , здійснено заміри та розрахунок площі займаної території об'єктом нерухомого майна, складено відповідні план-схеми, за результатами огляду якого складено протокол огляду місця події від 13.05.2024 з фототаблицею у відповідності до вимог, встановлених ст. 237 КПК України (т. 2 а.п. 40-50).
Дані вказаного протоколу огляду місця події від 13.05.2024 у ході судового розгляду стороною захисту не спростовані.
Більше того, сторона захисту у ході судового розгляду заявляла клопотання про допит спеціаліста - інженера-землевпорядника ОСОБА_19 відносно характеристик торгового павільйону на даній земельній ділянці, оскільки, на думку захисника, в протоколі огляду такі характеристики не зазначені. Судом було відмовлено у допиті у судовому засіданні спеціаліста - інженера-землевпорядника ОСОБА_19 , оскільки у протоколі огляду місця події від 13.05.2024 зазначено, що на даній земельній ділянці наявний об'єкт нерухомого майна з цегляною кладкою та металопластиковими вікнами та дверми з написом на верхній частині «Море пива».
Під будівлею як предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, слід розуміти об'єкт будівництва, призначений для постійного або тимчасового перебування людей із захистом їх від впливу несприятливих атмосферних умов (житловий будинок, літня кухня, школа, вокзал тощо). Споруда - це об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система (інженерно-будівельний об'єкт), що не належить до будівель і яка складається з несучих та в окремих випадках з огороджувальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів тощо (наприклад, цех, склад, сарай, гараж, погріб, вежа, міст, тунель). Для кваліфікації за ч. 3 ст. 197-1 КК України не має значення те, яке призначення має самовільно збудована будівля або споруда - житлово-цивільне, комунальне, промислове або інше.
Також суд бере до уваги, що Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 09.09.2024 у справі № 353/999/23 (провадження №51- 523 кмо 24) сформулювала висновок щодо правозастосування положень статей 49, ч. 3 ст. 197-1 КК, а саме - днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26.09.2024 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині - закрито.
Отже, суд розглянув дане кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. За таких обставин, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їхній сукупності, взаємозв'язку та співставленні, й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, враховуючи обставини, при яких обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена повністю, кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 197-1 КК України вірна, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в редакції закону станом на час вчинення кримінального правопорушення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 197-1 КК України - у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, сприятиме досягненню основної мети - виховання обвинуваченого у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а також не буде становити «особистий надмірний тягар», а, отже, і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.
Арешт на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1715812080000 та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:100:0004 в межах даного кримінального провадження не накладався, вказані нежитлова будівля та земельна ділянка речовими доказами не визнавалися. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, за яким призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1