Справа № 519/2460/25 Провадження № 3/519/410/25
17.12.25 м. Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Лемець С.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, паспорт НОМЕР_1 ,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
місце роботи, посада: не вказано,
за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП,
06.11.2025 о 04.30 годин за адресою м. Південне, а/ш М28 47 км., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , у темному пору доби та в умовах недостатньої видимості, не стежила за дорожньої обстановкою, не зреагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості, внаслідок чого здійснила наїзд на перешкоду, а саме бордюр, чим порушила п.12.2 ПДР. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень, було завдано матеріальний збиток.
По цьому факту був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №504814 від 06.11.2025 у відношенні ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також, 06.11.2025 о 05.00 годин за адресою м. Південне, а/ш М28 47 км., ОСОБА_1 вжила алкогольні напої, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду у встановленому законодавством порядку, чим порушила п.2.10 (є) ПДР.
По цьому факту був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №504807 від 06.11.2025 у відношенні ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
До суду від представника ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення, згідно яких із аналізу матеріалів справи випливає, що застосований до ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає вимогам ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду ОСОБА_1 слід визнати порушеною і незаконною. Переглядом відеозапису встановлено, що поліцейським автоматично було названо водію декілька ознак алкогольного сп'яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених у ОСОБА_1 цих ознак. З відеозапису не вбачається названих та зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції ознак, натомість чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні, поведінка цілком відповідає ситуації. Також матеріали справи не містять відомостей про те, у який спосіб працівник підрозділу поліції отримав DVD-R диск з матеріалами відеозапису. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858, оскільки до протоколу хоч і додано направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, але відсутні підписи ОСОБА_1 та відеозапис не містить факту ознайомлення ОСОБА_1 з вищенаведеними процесуальними документам. Таким чином є підстави вважати дані докази недопустимими. Із диспозиції інкримінованої ОСОБА_1 частини 4 статті 130 КУпАП вбачається наступне: Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. В п. 1.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року Про Правила дорожнього руху наведено визначення термінів, що наведені у цих Правилах, зокрема дорожньо-транспортної пригоди, яка має таке визначення: «дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки». Таким чином для визначення певної ситуації, як дорожньо-транспортної пригоди, є необхідним, принаймні одна з трьох умов, що наведені в ПДР України, зокрема смерть, поранення людини або ж завдані матеріальні збитки. Із матеріалів справи не вбачається інформації про потерпілих від дій ОСОБА_1 , таким чином ані поранених ані загиблих немає, як і контакту ТЗ під керування ОСОБА_1 із ТЗ інших учасників дорожнього руху. Щодо матеріальної збитків, слід зазначити, що працівниками поліції не було належним чином зафіксовано факту пошкоджень будь яких об'єктів, як приватної так і комунальної власності. Переглядом відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що діями ОСОБА_1 було пошкоджено виключно газон (здійснено наїзд), який є об'єктом комунальної власності Южненської територіальної громади, однак як вбачається із відповіді ПКП «МУНІЦИПАЛЬНА ВАРТА», яка є комунальним підприємством, що відповідає за благоустрій громади, жодних протоколів з цього приводу не складалося та претензій матеріального характеру не заявлялося. Таким чином, жодної із умов, передбачених ПДР України, необхідної для визначення ситуації, як дорожньо-транспортної пригоди немає, а отже, працівники поліції дійшли хибного висновку про те, що наїзд ОСОБА_1 на газон, слід кваліфікувати як ДТП, а не порушення ПДР. Із вищезазначеного вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП відсутній в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю обов'язкової складової диспозиції інкримінованої частини, а саме дорожньо-транспортної пригоди. Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає, що об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Як вбачається зі змісту протоколу, матеріалів справи об'єктом цієї події був лише автомобіль ОСОБА_1 , будь-якої шкоди іншим автомобілям, іншому майну чи учасникам дорожнього руху не заподіяно. За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення підлягає до закриття. Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а отже не може бути складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП. Також слід звернути увагу на суперечності в наданих працівниками поліції доказах, зокрема на час, коли відбулася подія, яку зафіксували працівники поліції. Зокрема, із відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що станом на 06.11.2025 о 05:04:49 годині ТЗ ОСОБА_1 перебуває на газоні, біля стоїть евакуатор, водій стоїть біля патрульного автомобіля та спілкується з співробітниками поліції. Із ЄО №10765 від 06.11.2025 08:19:49 вбачається, що по телефону свідок, який проїжджав поруч, повідомив про те, що по трасі М28 +- 47 км біля м. Південне 06.11.2025 о 06:40 годині сталося ДТП за участю а/м Мерседес, а саме наїзд на бордюр вздовж дороги, просить поліцію перевірити. Таким чином, незрозуміло яким чином працівники поліції о 05:04:49 годині могли бути на місці події, спілкуватися з водієм та складати адміністративні матеріали, якщо про подію було повідомлено свідком лише о 06:40 годині. Із відеозаписів, що містяться в матеріалах справи, не вбачається моменту складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, зокрема протоколу серії ЕПР1 №476706, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена Наказом МВС України 18 грудня 2018 року N 1026. Відповідно до п. 2 розділу 3 Інструкції включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Складання адміністративних матеріалів є частиною процедури фіксації правопорушення, тобто виконання службових обов'язків працівником поліції, а отже має бути охоплено безперервним відеозаписом, однак суду не надано відеозапису, який би відповідав вимогам вищезгаданої Інструкції. Відеозапис розпочинається, як зазначалося раніше, о 05:04:49 годині, а закінчується о 05:20:57 годині, протокол про адміністративне правопорушення було складено о 06:48:47 годині, тобто з матеріалів дійсно не вбачається повної відеофіксації виконання службових обов'язків працівниками поліції. Таким чином, є підстави вважати матеріали, надані працівниками поліції, недопустимими доказами, оскільки були отримані з порушенням вимог Інструкції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП. Таким чином, аналізуючи та оцінюючи наведені вище обставини, є підстави прийти до висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, належними та допустимими доказами, як того вимагають положення ст. 251, 252 КУпАП. Згідно із роз'ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, у цій, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За вище викладених обставин, є законні підстави прийти до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, оскільки була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також факт наявності ДТП, що є обов'язковою складовою правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлений не був, що унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю складу інкримінованого правопорушення. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні адвокат Родіонов А.В. заперечив винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, з підстав зазначених в письмових поясненнях, зазначивши, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП, а отже не може бути складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Згідно ст.36 КУпАП - при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
В рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Пункт 12.2 ПДР України передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Пункт 2.10 (є) ПДР України передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно ст.124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч.4 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст. 31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Заперечення представника ОСОБА_1 по суті зводяться до незгоди з різною термінологією та питаннями щодо відсутності безперервності відеозапису, при цьому які важливі події могли бути неохоплені відеозписом, але могли мати суттєве значення при розгляді справи про адміністративне правопорушення в запереченнях не зазначено та не доведено.
При цьому, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надано, не здобуто таких і в процесі розгляду справи, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що поліцейськими при складанні адміністративних протоколів про вчинення адміністративних правопорушень дотримані необхідні вимоги законодавства України.
Суд відхиляє доводи захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вказаний факт підтверджується матеріалами справи, в тому числі відеозаписом з місця події.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Отже, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.1 ПДР встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п. 12.2 ПДР).
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 504814 від 06.11.2025.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 504814 від 06.11.2025 додана схема місця ДТП, яка сталася 06.11.2025, з якої вбачається розташування автомобіля, його напрямок руху, а також наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП; від підпису схеми та письмових пояснень ОСОБА_1 відмовилась.
Протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зі схеми ДТП вбачається, що внаслідок ДТП транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , отримав пошкодження, а саме: пошкоджено передній колісний диск з боку пасажира.
Із відеозапису також вбачається, що було пошкоджено газон на місці ДТП. При цьому, долучений стороною захисту лист ПКП «Муніципальна варта» від 08.12.2025 не є належним та достатнім доказом, який спростовує вказані обставини.
Передбачене ст. 124 КУпАП адміністративне правопорушення є правопорушенням із матеріальним складом, ключовою умовою настання адміністративної відповідальності згідно вказаної статті є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, законодавець не конкретизує таку умову настання адміністративної відповідальності, як завдання шкоди майну третіх осіб. У даному випадку сам по собі факт пошкодження транспортного засобу, навіть належного особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок порушення останнім ПДР України, є достатньою підставою вважати наявним склад адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП, оскільки такі дії посягають на суспільний порядок у сфері транспорту.
Із матеріалів справи та відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 зазначила про факт вживання нею алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась.
Таким чином, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124, ч.4 ст.130 КУпАП повністю доведена та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №504814 від 06.11.2025; рапортом інспектора СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Штонда Д. від 06.11.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовилася; відеозаписом з місця події; довідкою до матеріалів адміністративної справи ЕПР1 №504814 від 06.11.2025 та ЕПР1 №504807 від 06.11.2025; схемою місця ДТП.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушень і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності особи одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
При цьому, суд також звертає увагу на те, що адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком, оскільки воно безпосередньо загрожує безпеці учасників дорожнього руху, може призвести до серйозних наслідків для життя, здоров'я та майна громадян. Дорожньо-транспортні пригоди, спричинені такими порушеннями, часто стають причиною трагедій, які залишають глибокий слід у житті постраждалих та їхніх родин.
Притягнення до відповідальності за порушення, передбачені ст. 130 КУпАП, є важливим заходом для забезпечення безпеки на дорогах, захисту прав і законних інтересів громадян, а також формування правової свідомості в суспільстві. Таке судове рішення має також превентивний характер, спрямований на попередження подібних правопорушень у майбутньому.
Таким чином, факт причетності ОСОБА_1 як водія транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди є доведеним, а відтак є доведеною і її вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на характер правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, відсутність обставин що пом'якшують відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю, що визначаючи в порядку ст.36 КУпАП, вид та міру адміністративного стягнення, ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, як встановлене за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 4 ст. 130 КУпАП, за правилами ч.2 ст.36 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124, ч.4 ст.130, ст. 283-284 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження справи №519/2460/25, №519/2461/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі номер №519/2360/25.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Реквізити для сплати штрафу, Одержувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300; ЄДРПОУ:37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р (IBAN) UA848999980313080149000015001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; Після сплати штрафу оригінал квитанції необхідно надати до суду.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106. Після сплати судового збору оригінал квитанції необхідно надати до суду.
Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуть до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південного міський суд Одеської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ