Справа № 505/2082/25
№ 2/505/2582/2025
25 листопада 2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
До суду через систему «Електронний суд» звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), в інтересах якого діє представник позивача - адвокат Усенко М.І., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 46154,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вказує, що 13 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №300006621, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 34130,42 грн. на строк 1827 днів у період з 13.10.2021 по 13.10.2026 року, зобов'язалася повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
АТ «Банк Форвард» умови кредитного договору виконало у повному обсязі та надало відповідачці кредит в сумі 34130,42 грн., однак ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконала.
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №300006621 від 13 жовтня 2021 року, де боржником є ОСОБА_1 .
Оскільки відповідачка в добровільному порядку не виконала своїх зобов'язань, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло права вимоги за договором №300006621 від 13 жовтня 2021 року, просить стягнути з відповідачки на свою користь 46154,91 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 33996,86 грн.; заборгованість за відсотками - 12158,05 грн.
Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.Г. подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відповідно до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви №300006621 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», паспорта споживчого кредиту, графіку платежів.
Відповідно до умов якого відповідачці було надало кредит в розмірі 34130,42 грн. на строк 1827 днів (60 місяців), з процентною ставкою 45 % річних.
25 липня 2024 року між АТ АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого АТ «Банк Форвард» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «Банк Форвард» права вимоги до боржників.
Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №GL1N426202/1 від 25.07.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки по кредитному договору №300006621 від 13 жовтня 2021 року в розмірі 46154,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 33996,86 грн.; заборгованість за відсотками - 12158,05 грн.
09 червня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачці вимогу про погашення кредитної заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем не здійснювалося нарахування відсотків та штрафних санкцій.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі
досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Досліджені судом докази вказують на те, що 13 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і ОСОБА_1 уклали в письмовій формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» видало відповідачці кредитні кошти у розмірі 33996,86 грн., а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, а тому вона несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Згідно виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості за кредитним договором №300006621 від 13 жовтня 2021 року заборгованість складає 46154,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 33996,86 грн.; заборгованість за відсотками - 12158,05 грн.
Вказану заборгованість слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правової допомоги №0206 від 02 червня 2025 року здійснював адвокат Усенко М.І.
Згідно детального опису наданих послуг за договором №0206 від 02 червня 2025 року сторони погодили, що адвокатом Усенко М.І. у даній справі надано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» такі види правової допомоги: усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви, подання заяви до суду.
Відповідно акту №243 від 09 червня 2025 року вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн.
Частиною 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення розміру можливе лише вразі заперечення іншої сторони або якщо позов задоволено частково Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач у судове засідання не з'явився та не надав будь-яких заперечень по справі, суд, не вбачає підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та вважає витрати в сумі 7000,00 грн підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, із відповідача на користь позивача слід стягнути: 7000 грн витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 11765 від 13.06.2025.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №300006621 від 13 жовтня 2021 року в розмірі 46154,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 33996,86 грн.; заборгованість за відсотками - 12158,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 грн. 40 коп. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп.28, м. Львів, 79018).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Ващук