Справа № 466/6170/25
Провадження № 2/466/2709/25
16 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Васинчик М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики , -
27 червня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 141 415, 05 грн, з яких 60 000 грн.- сума боргу по тілу позики, 3 352, 77 грн. - 3 відсотки річних за час прострочення грошового зобов'язання, 12 222 38 грн., інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання, 58 050 грн. - пені. 7 789,90 грн.- процентів.
Свої вимоги мотивує тим, що 11 жовтня 2023 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, за яким він передав відповідачу грошові кошти у сумі 105 000 гривень, що підтверджується борговою розпискою. Відповідач зобов'язався повернути позику до 01 січня 2024 року, а у разі прострочення - сплатити пеню у розмірі 1 % від суми боргу за кожен тиждень прострочення.
08 квітня 2024 року, 09 липня 2024 року та 07 жовтня 2024 року відповідачем було частково погашено борг шляхом здійснення платежів на загальну суму 45 000 гривень, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду залишок основного боргу становить 60 000 гривень. Однак станом на дату звернення позивача до суду з вказаним позовом, відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутись до суду.
Провадження у справі відкрито 01.07.2025 року, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.09.2025 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату та час судового засідання. Клопотань чи заяв на адресу суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.
Не з'явилась повторно в судове засідання і представник відповідача, яка була повідомлена про час та місце його проведення. Жодних повідомлень про причину неявки до суду не надходило.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, що підтверджується борговою розпискою, відповідно до якої відповідач отримав у борг грошові кошти у сумі 105 000 гривень.
Боргова розписка відповідно до правових позицій Верховного Суду є документом, що підтверджує боргове зобов'язання за договором позики. В ній повинні міститися умови отримання позичальником у борг грошових коштів із зобов'язанням їх повернення та дата отримання коштів.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до боргової розписки відповідач зобов'язався повернути грошові кошти до 01 січня 2024 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати виконання цього обов'язку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, згідно з яким письмова форма договору позики підтверджує не лише факт його укладення, але й факт передання грошових коштів позичальнику.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором позики є доведеною та підлягає стягненню. Судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів за договором позики настав 01 січня 2024 року, у зв'язку з чим зобов'язання вважається простроченим з 02 січня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що розрахунок 3 відсотки річних, поданий позивачем, який здійснено з урахуванням періодів прострочення та часткового погашення заборгованості відповідачем.
Зокрема: за період з 02.01.2024 по 07.04.2024 з суми боргу 105 000 грн, за період з 08.04.2024 по 08.07.2024 з суми боргу 90 000 грн, за період з 09.07.2024 по 06.10.2024 з суми боргу 75 000 грн, за період з 07.10.2024 по 24.06.2025 з суми боргу 60 000 грн, 3 відсотки річних нараховано пропорційно кількості днів прострочення у відповідному періоді, виходячи з формули: сума боргу ? 3 відсотків ? кількість днів прострочення / кількість днів у році.
Загальний розмір 3 відсотків річних за весь період прострочення становить 3 352 гривні 77 копійок. Суд вважає зазначений розрахунок арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.
Судом також встановлено, що розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем з урахуванням офіційних індексів інфляції, опублікованих Державною службою статистики України, за кожен відповідний період прострочення. Інфляційні втрати обчислено: за період з 02.01.2024 по 07.04.2024 з суми боргу 105 000 грн, за період з 08.04.2024 по 08.07.2024 з суми боргу 90 000 грн, за період з 09.07.2024 по 06.10.2024 з суми боргу 75 000 грн, за період з 07.10.2024 по 24.06.2025 з суми боргу 60 000 грн, шляхом множення суми боргу на відповідний сукупний індекс інфляції за кожен період прострочення з подальшим відніманням первісної суми боргу.
Загальний розмір інфляційних втрат за весь період прострочення становить 12 222 гривні 38 копійок, що підтверджується письмовим розрахунком, поданим позивачем, та відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.
Судом встановлено, що умовами боргової розписки від 11 жовтня 2023 року передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені у розмірі 1 відсоток від суми боргу за кожен тиждень прострочення.
Пеня нарахована позивачем за період з 02.01.2024 по 24.06.2025 з урахуванням зміни розміру основного боргу внаслідок часткових платежів відповідача, а саме: з суми 105 000 грн - за період до 07.04.2024, з суми 90 000 грн - за період з 08.04.2024 по 08.07.2024, з суми 75 000 грн - за період з 09.07.2024 по 06.10.2024, з суми 60 000 грн - за період з 07.10.2024 по 24.06.2025. Загальний розмір пені за вказаний період становить 58 050 гривень. Суд вважає зазначений розрахунок таким, що відповідає умовам договору та вимогам ст. 549 ЦК України.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем здійснено розрахунок процентів за користування позикою за період з 12.10.2023 по 01.01.2024, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди, пропорційно кількості днів користування грошовими коштами.
Загальний розмір процентів за користування позикою становить 7 789 гривень 90 копійок, що підтверджується поданим розрахунком та відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України.
Таким чином, подані позивачем розрахунки основного боргу, 3 відсотки річних, інфляційних втрат, пені та процентів за користування позикою є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, здійснені з урахуванням норм чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, у разі якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, суд стягує судовий збір з іншої сторони у дохід держави. (141 415,05 ; 1 відсоток = 1 414,15 грн).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій № НОМЕР_1 від 07.12.2023 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 203, 526, 527, 530 , 1046, 1047 ЦК України, суд ,-
ухвалив:
позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.10.2023 року у розмірі 141 415 грн. 05 коп. (сто сорок одну тисячу чотириста п'ятнадцять гривень 05 копійок), з яких 60 000 грн.- сума боргу по тілу позики, 3 352, 77 грн. - 3 відсотки річних за час прострочення грошового зобов'язання, 12 222 38 грн., інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання, 58 050 грн. - пені. 7 789,90 грн.- процентів.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 414 грн 15 коп. (одну тисячу чотириста чотирнадцять гривень 15 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя І. Є. Зима