621/3229/25
2/621/1666/25
іменем України
(заочне)
18 грудня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Лацько А. В.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП",
представники позивача - Велікданов С. К., Ткаченко Ю. О.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за відсутності учасників справи, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
01.10.2025 від представника ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 8613818 у загальному розмірі 8 074 грн 00 коп., з яких: 2 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 729 грн 00 коп. - сума заборгованості за процентами, 345 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 4 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати професійну правничу допомогу 4 500 грн 00 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.04.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів у кредит № 8613818, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп. строком на 360 днів (з 18.04.2025 по 12.04.2026), зі встановленою фіксованою процентною ставкою - 0,95 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за кредитом, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн 00 коп., з нарахуванням неустойки в розмірі 1 00 грн за кожен день понад строкового користування кредитом у разі порушення позичальником строку повернення кредиту. Кредитний договір укладено в електронній формі в порядку визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Кредитодавець виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачкою в договорі.
Разом з тим, відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконує, платежі в рахунок погашення заборгованості не сплачує, у зв'язку з чим за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором кредиту № 8613818 від 18.04.2025 у загальному розмірі 8 074 грн 00 коп., з яких: 2 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 1 729 грн 00 коп. - сума заборгованості за процентами, 345 грн 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 4 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
16.09.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" укладено договір факторингу 16/09/25 за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за договором № 8613818 від 18.04.2025.
Невиконання відповідачем умов кредитних договорів стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.10.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу за зареєстрованим місцем проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України.
17.10.2025 представник позивача Ткаченко Ю. О. надіслав до суду заяву про виправлення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.10.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 19.11.2025, а також від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо банківської картки Пашнєвої А. В., та виписку про рух коштів ОСОБА_1
04.11.2025 до суду надійшла витребувана інформація.
19.11.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача відкладено судовий розгляд на 18.12.2025.
18.12.2025 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися повторно.
Представники позивача Велікданов С. К. у позовній заяві, ОСОБА_2 в заяві поданій до суду 24.11.2025, просили проводити судовий розгляд за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала, про причини неявки не повідомила.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за відсутності відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечували представники позивача.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Під час судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Даними договору кредитної лінії (Надійний) № 8613818 від 18.04.2025, довідкою про ідентифікацією, довідкою директора ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" № КД-000045783 від 29.08.2025 щодо зарахування грошових коштів за договором, платіжних інструкцій від 18.04.2025, інформацією наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 21.10.2025 в частині витребування доказів, підтверджується, що 18.04.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп., на строк 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,95 відсотків в день, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 17,25 відсотків від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн 00 коп. орієнтовна загальна вартість кредиту - 9 185 грн 00 коп. (а. с. 13-23).
Право вимоги ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025, підтверджується: договором факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, додатковою угодою до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, реєстром прав вимоги № 18.09.25-01, платіжною інструкцією № 579935863.1 від 18.09.2025 (а. с. 24-33, 66).
Згідно розрахунків заборгованості за договором кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 8 074 грн 00 коп., з яких: 2 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 1 729 грн 00 коп. - сума заборгованості за несплаченими процентами; 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 345грн 00 коп. - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією (а. с. 6 зворот - 7, 8).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку укладанням 18.04.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 8613818 та подальшим укладенням 16.09.2025 договору факторингу № 16/09/25 за умовами яких ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУА" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за договором кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025 , суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2.2.8 розділу 2 Договору встановлено, що комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 345 грн 00 коп. (а. с. 13-20).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Пунктом 2.2.8 розділу 2 Договору кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025, встановлено комісію у розмірі 345 грн 00 коп., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення: 345 грн 00 коп. - заборгованості за комісією за договором кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" в частині стягнення заборгованості за комісією.
Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано - 4 000 грн 00 коп. як пені, під час дії воєнного стану на території України.
Враховуючи, що вимагається до стягнення: 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за пенею, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" в частині стягнення заборгованості за штрафами.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії № 8613818 від 18.04.2025 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача належить стягнути 3 729 грн 00 коп., з яких: 2 000 грн 00 коп - заборгованість за сумою кредиту; 1 729 грн 00 коп - заборгованість за сумою відсотків.
У задоволенні решти позову належить відмовити.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ укладеного 22.08.2025 між ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" та адвокатом Ткаченко Ю. О.; витягу з акту № 1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579935868.1 від 24.09.2025 (а. с. 33 зворот-39).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" 3 729 (три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" 1 118 (одну тисячу сто вісімнадцять) грн 66 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 18.12.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко