16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7279/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року в адміністративній справі №160/7279/25 (головуючий суддя першої інстанції - Царікова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та скасувати рішення від 21.02.2025 №047250024442 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13.02.2025 року пенсію за віком, на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-p/2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.02.2025 №047250024442 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13.02.2025 року пенсію за віком, на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-p/2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, буд. 3; ЄДРПОУ 14035769) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач- 1 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що 21.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 та рішенням за №047250024442 відмовлено в призначення пенсії, у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутності необхідного пільгового стажу. Також, в даному рішенні зазначено, що вік ОСОБА_1 станом на дату звернення за призначенням пенсії становить 52 роки, страховий стаж - 30 років 02 місяці 22 дні, а пільговий стаж за Списком №2 - 14 років 05 місяців 17 днів. Отже, відсутні підстави для задоволення позову.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
13.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
21.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 та рішенням за №047250024442 відмовлено в призначення пенсії, у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутності необхідного пільгового стажу.
Також, в даному рішенні зазначено, що вік ОСОБА_1 станом на дату звернення за призначенням пенсії становить 52 роки, страховий стаж - 30 років 02 місяці 22 дні, а пільговий стаж за Списком №2 - 14 років 05 місяців 17 днів.
Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернулась до суду з цим позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Так, пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII) в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.
Тому відмова пенсійного органу в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 52 років, мала страховий стаж роботи 30 років 02 місяці 22 дні, а пільговий стаж за Списком №2 - 14 років 05 місяців 17 днів, з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.
Відтак, позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.
З огляду на вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047250024442 від 21.02.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що рішення про відмову в призначенні пенсії приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, наявні підстави для зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовна вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області фактично зводиться до незгоди позивача із оскарженим рішенням, якому вже надана оцінка судом, а тому така задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 К АС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року в адміністративній справі №160/7279/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року в адміністративній справі №160/7279/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко