16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4868/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року в адміністративній справі №280/4868/25 (головуючий суддя першої інстанції - Богатинський Б.В.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 03.03.2025 року ВП № 76435802 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова від 03.03.2025 року ВП № 76435802 є незаконною, протиправною та такою, що порушує його права, виходячи з наступного. Рішення суду у справі № 280/6456/23 виконано позивачем повністю, про що було повідомлено в рамках виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 76435802).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що на виконання рішення суду по справі № 280/6456/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-1975 від 29.07.2021 року. В результаті перерахунку ОСОБА_1 була донарахована пенсія за період з 01.04.2019 року по 30.11.2023 року в розмірі 96315,36, яка внесена до реєстру судових рішень за номером 567934 та буде виплачена відповідно до бюджетного фінансування. Донарахована за період з 01.12.2023 року по 30.06.2025 року сума в розмірі 36495,17 грн. виплачена ОСОБА_1 в червні поточного року.
Вважає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач повністю підтвердив як відсутність коштів на виплату за рішенням суду, так і вчинення всіх передбачених повноважень на отримання даних коштів.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 280/6456/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» № 33/28-1975 від 29.07.2021 про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже сплачених сум.
09.11.2023 року рішення суду набрало законної сили та 24.09.2024 року у справі видані виконавчі листи.
На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), перебуває виконавче провадження № 76435802 з примусового виконання виконавчого листа № 280/6456/23, який видав 24.09.2024 року Запорізький окружний адміністративний суд, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» № 33/28- 1975 від 29.07.2021 року про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже сплачених сум.
03.03.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за невиконання рішення суду. У постанові вказано, листом боржника від 19.11.2024 року за вих. № 0800-0801-5/105808 повідомлено, що на виконання рішення суду по справі № 280/6456/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено перерахунок пенсія стягувача та за період з 01.04.2019 року по 30.11.2023 року донарахована пенсія у сумі 96315,36 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень (реєстраційний №569358). Згідно з заявою стягувача від 26.02.2025 року за вих. №01/Ш, станом на день звернення стягувача пенсія стягувача не змінилася та щомісячно виплачується без врахування вищезазначеного рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ)
Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, підставою для прийняття виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем у зв'язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, оскільки станом на день звернення стягувача пенсія стягувача не змінилася та щомісячно виплачується без врахування вищезазначеного рішення суду.
Як встановлено судом першої інстанції, у межах виконавчого провадження № 76435802 виконується виконавчий лист № 280/6456/23, який видав 24.09.2024 Запорізький окружний адміністративний суд, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» № 33/28-1975 від 29.07.2021 про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже сплачених сум.
Так, пенсія стягувачу у вказаному виконавчому провадженні після набрання рішенням суду у справі № 280/6456/23 була перерахована, однак всупереч рішенню суду пенсія виплачувалась у попередньому розмірі.
Поважних причин щодо невиплати пенсії у перерахованому розмірі позивачем не наведено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомляло стягувачу, що в рішенні суду не покладено обов'язок виплати перерахованої пенсії, тому щомісячна пенсія не виплачується в перерахованому розмірі.
Враховуюче викладе суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким підходом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до виплати пенсії, оскільки вказане суперечить положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до статті 52 Закону №2262-XII особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Отже, перерахована пенсія, право позивача на яку підтверджено судовим рішенням у справі №280/6456/23, підлягає безумовній виплаті позивачу. Тому при виконанні судового рішення про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідач повинен також здійснювати виплату перерахованих коштів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчинено всі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.
При цьому, суд також звертає увагу, на те, що після накладення штрафу оскаржуваною постановою позивачем сформоване доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру (стягувачу) за період з 01 грудня 2023 року по 30 червня 2025 року.
У позовній заяві позивач повідомив, що донарахована за період з 01.12.2023 по 30.06.2025 сума в розмірі 36495,17 грн буде виплачена в найближчий виплатний період.
Враховуючи наведене, позивачем не спростовані встановлені державним виконавцем обставини невиконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії з урахуванням судового рішення.
Натомість, дії позивача вчинені на виконання судового рішення після отримання оскаржуваної у цій справі постанови (щодо формування доручення на виплату пенсії за період з 01 грудня 2023 року по 30 червня 2025 року) додатково свідчать про її правомірність.
Також, є необґрунтованими посилання позивача на неправомірність спірної постанови через неможливість боржником здійснити виплату нарахованих на виконання рішення суду, які внесені до Реєстру судових рішень, у зв'язку відсутністю коштів на виплату за рішенням суду, оскільки вказана постанова відповідача винесена саме через невиконання рішення в частині виплати поточної пенсії, а не заборгованості внесеної до Реєстру.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 03.03.2025 ВП № 76435802 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,0 грн є правомірною та не підлягає скасуванню, в зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року в адміністративній справі №280/4868/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року в адміністративній справі №280/4868/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко