16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3014/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 року в адміністративній справі №160/3014/25 (головуючий суддя першої інстанції - Рябчук О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» оформлене Довідкою №490-с/НГУ від 22.10.2024 року;
- зобов'язати Центральну медичну (військово-лікарська) комісія Державної установи «головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» направити на медичний огляд ОСОБА_1 щодо прийняття відповідного рішення про визначення ступені придатності до військової служби у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 та ступеню тяжкості травим відповідно до Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Зобов'язано Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» направити ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК з метою уточнення діагнозу та подальшим визначенням ступеню придатності до військової служби.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що рішення відповідача у спірних правовідносинах не містить критерію обов'язковості або імперативності, оскільки таку рекомендацію може бути як взято до уваги, так і ні, що підтверджується листом №33/4-М-633 від 25.12.2024 року, в якому М(ВЛ)К запропоновано прийняти власне рішення на підставі викладеної рекомендації, про яке інформувати позивача та ЦМ(ВЛ)К.
Вважає, надання такої рекомендації є безпосередньою реалізацією виключних дискреційних повноважень, наданих ЦМ(ВЛ)К.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, 22 жовтня 2024 року старший сержант за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_1 , 1977 р.н., пройшов медичний огляд в медичній (військово-лікарській) комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області.
Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: «Наслідки повторних вибухових травм (06.04.2022; 17.01.2023): закритих черепно-мозкових травм, струсів головного мозку у вигляді розсіяної мікросимптоматики, незначного цефалгічного синдрому. Наслідки акубаротравми (06.04.2022) у вигляді лівобічної нейросенсорної приглухуватості І ступеня. Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення (17.01.2023) м'яких тканин голови (обличчя лобної ділянки), лівого надпліччя, плеча, правої кисті з вогнепальним зламом ІІІ пальця правої кисті зі зміщенням уламків та частковою ампутацією на рівні середньої фаланги, вогнепального зламу V п'ястної кістки зі зміщенням уламків; м'яких тканин долонної поверхні правої кисті зі значним м'язово-фасціальним дефектом, (багатоетапні оперативні лікування - ПХО, ВХО ран, МОС зламів V п'ястної кістки та ІІІ пальця правої кисті) у вигляді зміцнілих рубців шкіри кінцівок, консолідованих зламів кісток правої кисті з вираженою комбінованою контрактурою ІІІ-ІV-V пальців правої кисті та помірним порушенням функції кисті в цілому, невилучених сторонніх тіл (металевої щільності) м'яких тканин голови та лівого надпліччя, посттравматичної нейропатії лівого променевого нерву з незначними сенсорними порушеннями. Інгаляційне отруєння парами азотної кислоти (06.04.2022)».
Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
«Розлад особистості та поведінки, помірно виражений психоорганічний синдром, змішаний варіант. F07.8».
Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
«Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь АГ 3, гіпертензивне серце (ГЛШ), серцевосудинний ризик 3, СН стадія В зі збереженою скорочувальною функцією ЛШ (ФВ - 68%), порушеною діастолічною функцією ЛШ (І тип), ІІ ФК за NYHA, ХСН І ст.».
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті 62 б, 39 б, 14 б, 75 в, 76 в, 78 в, 80 в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, ТДВ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 № 285 (зі змінами). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Постанова ВЛК оформлена довідкою № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Позивач звернувся до Державної установи "Головний медичний центр МВС України" Центральної медичної (Військово-лікарська) комісії МВС України з заявою від 21.11.2024 року про перегляд постанови військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Листом від 25.12.2024 року №33/4-М-633 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Також, в листі зазначено, що враховуючі дані медичної документації ЦМ(ВЛ)К вважає за доцільне рекомендувати Вам проведення в межах компетенції психіатричної ЛКК у М(ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області з метою уточнення діагнозу та подальшим визначенням ступеню придатності.
М(ВЛ)К визначитись по суті вищезазначеної рекомендації, про що інформувати ОСОБА_1 та ЦМ(ВЛ)К.
Не погоджуючись з постановою ВЛК та відмовою в її перегляді, позивач звернувся з позовом до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 1 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за № 559/30427 (далі - Положення №285) це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).
Згідно п. 2 розділу І Положення №285 основними завданнями М(ВЛ)К є, зокрема:
визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;
визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби.
Згідно п. 4 розділу І Положення №285 М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров'я.
Визначення стану психічного здоров'я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» та інших нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України у сфері надання психіатричної допомоги.
Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб на службу в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 1) (далі - Перелік захворювань), та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 2) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань).
Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 5) (далі - ТДВ).
Перелік захворювань та Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ - 10).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Постанови №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К.
Згідно до п. 2 розділу ІІ Постанови №285 штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Постанови №285 до позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі).
Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ та у військовому госпіталі НГУ.
Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або ЗОЗ НГУ (за потреби).
Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються відповідним штатним М(ВЛ)К.
Згідно до п. 14 розділу ІІ Постанови №285 функції штатних М(ВЛ)К, зокрема:
організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;
розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду.
переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).
Відповідно до п. 16 розділу ІІ Постанови №285 ЦМ(ВЛ)К здійснює, крім функцій, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 14, пункту 15 цього розділу, такі функції: на постійній основі контролює якість проведення лікарської, військово-лікарської, лікарсько-льотної експертиз та організацію роботи підпорядкованих М(ВЛ)К.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Положення №285 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Згідно до п. 19 розділу ІІІ Положення №285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).
Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п.п. 1-3 розділу VІІІ Постанови №285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.
Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.
Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами) (далі - Положення №402).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Положення №402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Відповідно до п. 3.4 Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Відповідно до п.п. 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з постановою ВЛК ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області, оформленою довідкою № 490-с/НГУ від 22.10.2024 р., якою на підставі статті 62 б, 39 б, 14 б, 75 в, 76 в, 78 в, 80 в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, ТДВ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 № 285 (зі змінами) ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Всі доводи позивача, зазначені в позовній заяві, по суті зводяться до незгоди зі встановленим діагнозом.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив: «…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що оцінка визначення пов'язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18, який підлягає застосуванню в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Державної установи "Головний медичний центр МВС України" Центральної медичної (Військово-лікарська) комісії МВС України з заявою від 21.11.2024 року про перегляд постанови військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Листом від 25.12.2024 р. №33/4-М-633 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року.
Також, в листі зазначено, що враховуючі дані медичної документації ЦМ(ВЛ)К вважає за доцільне рекомендувати позивачу проведення в межах компетенції психіатричної ЛКК у М(ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області з метою уточнення діагнозу та подальшим визначенням ступеню придатності.
М(ВЛ)К визначитись по суті вищезазначеної рекомендації, про що інформувати ОСОБА_1 та ЦМ(ВЛ)К.
Таким чином, ЦМ(ВЛ)К, враховуючі дані медичної документації, в листі від 25.12.2024 року №33/4-М-633 фактично встановлено необхідність проведення ОСОБА_1 психіатричної ЛКК з метою уточнення діагнозу та подальшим визначенням ступеню придатності.
Тобто, враховуючи те, що за висновком ЦМ(ВЛ)К для уточнення діагнозу та подальшого визначення ступеню придатності є необхідність в проведенні позивачу психіатричної ЛКК, встановлений діагноз та висновок про ступінь придатності, вказані в постанові військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року, не можна вважати обґрунтованими.
Фактично ЦМ(ВЛ)К в листі від 25.12.2024 року №33/4-М-633 вказала про необхідність уточнення діагнозу та в подальшому, ступеню придатності, після проведення психіатричної ЛКК.
В зв'язку з наведеним, постанова ВЛК ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області, оформлена довідкою № 490-с/НГУ від 22.10.2024 року, не відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем-2 на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, визначений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до п. 3.4 Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Оскільки ЦМ(ВЛ)К в листі від 25.12.2024 року №33/4-М-633 зазначила про необхідність проведення позивачу психіатричної ЛКК з метою уточнення діагнозу та подальшим визначенням ступеню придатності, саме ЦМ(ВЛ)К і повинна була направити позивача на медичний огляд.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/3014/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/3014/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко