16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24638/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (суддя Е.О. Юрков) у справі № 160/24638/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії № 046550009235 від 07 липня 2025 року, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивачки від 30.06.2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 27.09.1994 року по 30.09.1997 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням пенсійного органу від 07 липня 2025 року позивачці у призначенні пенсії за віком відмовлено та не зараховано до страхового стажу період роботи з 27.09.1994 року по 30.09.1997 року, оскільки відсутня печатка організації на звільненні з роботи. Вказане рішення позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідний стаж роботи підтверджено даними трудової книжки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046550009235 від 07 липня 2025 року про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи з 27.09.1994 року по 30.09.1997 року, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1982 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивачки від 30.06.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Судом першої інстанції зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд врахував, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відтак, суд відхилив доводи відповідача щодо незарахування періоду роботи з 27.09.1994 року по 30.09.1997 року, оскільки відсутня печатка організації на звільненні з роботи.
За цих обставин, суд дійшов висновку, що рішення пенсійного органу № 046550009235 від 07 липня 2025 року про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вважав за необхідне зобов'язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи з 27.09.1994 року по 30.09.1997 року, відповідно до записів трудової книжки від 02.12.1982 року, а також зобов'язати пенсійний орган розглянути заяву позивачки від 30.06.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи з 27.09.1994 по 30.09.1997, оскільки відсутня печатка організації на звільнення з роботи. Відтак, скаржник вважає, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці є правомірним, адже у позивачки відсутній необхідний страховий стаж.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка 30.06.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046550009235 від 07 липня 2025 року у призначенні пенсії за віком відмовлено та зазначено, що вік заявника 60 років. Стаж особи для права на пенсію становить 30 років 8 місяців 25 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 27.09.1994 по 30.09.1997, оскільки відсутня печатка організації на звільненні з роботи. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного стажу 32 роки.
Вважаючи рішення пенсійного органу № 046550009235 від 07.07.2025 року протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Колегія суддів встановила, що трудова книжка позивачки серії НОМЕР_1 містить відомості та підтверджує роботу позивачки у спірний період з 27.09.1994 по 30.09.1997.
Записи трудової книжки позивачки у спірний період з 27.09.1994 по 30.09.1997 є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити період роботи позивачки.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Колегія суддів враховує, що відповідно до позиції, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а і враховується судом при розгляді цієї справи, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи з 27.09.1994 по 30.09.1997 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.
За цих обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу № 046550009235 від 07 липня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 160/24638/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 16.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров