16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7736/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року ( суддя Кармазина Т.М.) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024, згідно з яким анульовано реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку;
зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області відновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 30.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та складено акт №14366/11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 01.10.2024, в якому вказано про невідповідність виду діяльності платника податків спрощеній системі оподаткування, в частині порушення абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ. На підставі вказаного акту прийнято спірне рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку на підставі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Представник позивача наголошує на тому, що позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг, а саме послуг з доступу до мережі Інтернет та широкосмугового доступу до мережі Інтернет, з відповідними кодами виду діяльності у сфері електронних комунікацій IA.S1 та IA.S2. Також вказує, що за приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Однак, на думку відповідача, потенційне порушення вимог податкового законодавства було допущено та встановлено під час перевірки 01 жовтня 2024 року, а тому, вважає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку мало б відбутись з 01 січня 2025 року - з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Крім того, на думку представника позивача у відповідача відсутнє право приймати рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку 3-ої групи та анулювати свідоцтво платника єдиного податку. Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Однак, позивач надає послугу доступу до мережі інтернет з кодом ІА.SI та забезпечує доступ до мережі інтернет, можливість з'єднання з її кінцевими точками без використання ресурсу нумерації (п. 80 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації»). Стверджує, що послуга доступу до мережі Інтернет - це окремий тип електронних комунікаційних послуг, відмінний від послуг міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації та надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж (ч. 1 ст. 18 Закону України “»Про електронні комунікації»). Тобто, на його думку, надання доступу до мережі Інтернет не підпадає під обмеження для спрощеної системи оподаткування ПК України. Позивач не здійснює надання послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації електронних (телекомунікаційних) мереж з кодом послуги у сфері електронних комунікацій - OS.S1, що підтверджується відсутністю відповідного запису у відкритому Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, який розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК. Крім того, вказує що за класифікації КВЕД 2010 також не можливо прийти до висновку, що доступ до мережі інтернет, який здійснює позивач, є послугою телефонного зв'язку чи надання послуг техобслуговування мереж третім особам.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали вищевказані КВЕД - 2010 та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. В даному реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг чітко зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за кодом IA.S1 - послуги доступу до мережі Інтернет та за кодом IA.S2 - послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Оскільки діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку та класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку, свідчить про те, що фізичні - особи підприємці, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку та 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку на теперішній час не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.03.1995, основний вид діяльності - 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем. (а.с.15-16). Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності з 01.12.2012, а з 01.08.2023 - 3 група, ставка 5%, при цьому вид діяльності вказаний, зокрема інша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку (61.90). ( а.с.14)
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку надано ФОП ОСОБА_1 витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включена до вказаного реєстру за №209, вид послуги - послуга доступу до мережі Інтернет, код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв'язку; IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку. (а.с.11-12)
Посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 01.10.2024 №14366/11-28-24-08/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування або не відповідність вимогам організаційно - правових форм господарювання) - здійснення видів діяльності за КВЕД: 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку, які заборонено абз. 8 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу
На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято рішення №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024, у зв'язку з порушенням платником єдиного податку вимог, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПК України (а.с.10).
При цьому, платник єдиного податку виключений із реєстру 30 вересня 2024 року (а.с.13зв.).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки позивача) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу.
Згідно з підпунктами 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні статті 19 Конституції України.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Водночас податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі, не здійснюючи перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених статті 75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Отже, податковий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт та в подальшому прийнято спірне рішення, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Суд зазначає, що інформація, яка зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку саме за результатом проведення камеральної перевірки.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.
Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
Отже суд дійшов висновку, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Відповідно до п.п.291.2, 291.3 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
З огляду на пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з п.п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
На підставі пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пп.299.11 ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Так, з 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 №1089-IX (далі - Закон №1089-IX), яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Статтею 2 Закону №1089-IX визначено, що мережа Інтернет (Інтернет) глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами; послуга доступу до мережі Інтернет електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується; електронна комунікаційна мережа комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг; електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій; електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг; постачальник електронних комунікаційних послуг суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг; постачальник електронних комунікаційних мереж суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж; оператор електронних комунікацій (оператор) суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
Отже, в силу Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 16 Закону №1089-IX господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, крім передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації.
Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі повідомлення).
Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Відповідальність за достовірність і повноту відомостей, зазначених у повідомленні, покладається на керівника суб'єкта господарювання, який подав таке повідомлення, або відповідно на фізичну особу-підприємця.
У разі зміни відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, або виявлення помилок у поданому повідомленні суб'єкт господарювання зобов'язаний подати виправлені дані не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін.
Частинами 1, 2 статті 17 Закону №1089-IX визначено, що реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Реєстр містить такі відомості:
1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 16 цього Закону;
2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону;
3) інші наявні в регуляторного органу відомості, передбачені формою такого реєстру.
Частиною 2 статті 19 Закону №1089-IX передбачено, право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі-підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.
Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).
Процедура подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, та ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг встановлена Порядком ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форма, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 (далі - Порядок №30).
Таким чином, єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Окрім того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 03.04.2024 №170 надано офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг.
З огляду на офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг, види електронних комунікаційних послуг з Орієнтовного переліку, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пункті 8 підпункту 291.5.1 підпункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, код послуги IC.S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж код послуги OS.S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку надано ФОП ОСОБА_1 витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включена до вказаного реєстру за №209, вид послуги - послуга доступу до мережі Інтернет, код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв'язку; IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку. (а.с.11-12)
Колегія суддів враховує, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Законодавець, визначаючи суб'єктів, які не можуть бути платниками єдиного податку, у деяких випадках вказував код КВЕД, як то у пп.291.5.2 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України. Натомість у переліку видів діяльності, наведених у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, законодавцем не застосовано жодного коду КВЕД, що спростовує висновок податкового органу, з яким погодилося Міністерство фінансів України, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність за кодами КВЕД з розділу 61 Телекомунікації (електрозв'язок) не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування першої третьої груп.
На підставі викладеного та враховуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює жодного з видів діяльності, які передбачені підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України. При цьому обмеження перебування на єдиному податку згідно з абз. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють види діяльності, прямо зазначені у ПК України, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Однак, скаржником не доведено належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку шляхом проведення перевірки факту здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а тому у відповідача не було правових підстав для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем у рамках камеральної перевірки, не доведено, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до заборонених видів діяльності, передбачених пп.291.5.2 п.291.5 ст.291 ПК України. Вказане є самостійною обставиною для скасування спірного рішення.
Спірне рішення прийнято податковим органом за результатами камеральної перевірки, предметом якої не може бути дослідження обставин правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування; висновки відповідача про здійснення позивачем заборонених видів діяльності, передбачених пп.291.5.2 п.291.5 ст.291 ПК України, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, отже суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку позивача та відповідно про задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024, згідно з яким анульовано реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію скаржника, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров