Справа № 367/15193/25
Провадження №1-кс/367/1299/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області клопотання по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 120251110420000494 від 13.12.2025 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Добропілля, Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, суд, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло зазначене вище клопотання, в якому слідчий слідчого відділення ВП № 1 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Обґрунтовуючи клопотання, слідча вказує, що слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251110420000494 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 06.06.2025 на посаді зовнішній пілот військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 .
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_5 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , всупереч встановленим законодавством України суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 13.12.2025, у невстановлений спосіб та у невстановленому місці, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 3,019 г.
У подальшому, 13.12.2025, приблизно о 15 год 00 хв (точний час не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості навпроти будинку № 6 по вул. Енергетиків в м. Буча Бучанського р-ну Київської обл., діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно, не маючи на те спеціального дозволу, з метою подальшого збуту у верхній лівій кишені куртки, в яку був одягнений, зберігав 1 поліетиленовий пакетик, всередині якого знаходилась у розфасованому вигляді особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 3,019 г., що становить великий розмір.
Згодом, 13.12.2025 о 20 год 47 хв в ході затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України, на відкритій ділянці місцевості навпроти будинку за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, 6, ОСОБА_5 , добровільно видав працівникам поліції вказану речовину, яку він незаконно зберігав з метою збуту у верхній лівій кишені куртки, в яку був одягнений.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні є: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Добропілля, Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше судимий.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Таким чином, підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , з 11.04.2025 на підставі наказу УПУ від 24.02.2022 № 65/2022 за загальною мобілізацією призваний у Збройні Сили України. З 06.06.2025 на підставі наказу №164 перебуває в розпорядженні командира НОМЕР_2 , на посаді зовнішній пілот ВЧ НОМЕР_1 , звання солдат.
З 01.09.2025 перебуває у розшуку, як особа яка самовільно залишила військову частину.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час.
Таким чином ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Також, підозрюваний, не одружений, дітей на утриманні немає, не працюючий, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останнього затримували 05.03.2024 у порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України у внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100100000964 слідчими Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Київ.
Також, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор у судове засідання з'явилася, клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що можливо обрати інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи це недоведеністю ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати домашній арешт.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251110420000494 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк від шести до десяти років), а також ризик впливу на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показань.
Проте прокурором не доведено можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Адже підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави в розмірі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та в суд;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/ реєстрації;
- утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити, що у разі, якщо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обчислювати з 15.12.2025 року по 12.02.2026 року включно.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1