Справа № 278/3983/25
Провадження № 2/293/750/2025
16 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. СУТЬ СПРАВИ
11.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1003601 від 28.04.2023 у розмірі 13758,03грн та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 28.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали договір №1003601 про надання споживчого кредиту. Внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, утворилась заборгованість у розмірі 13758,03грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7915,21грн., заборгованості за відсотками в розмірі 5842,82 грн.
23.07.2024 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (далі ТОВ «Діджи фінанс») укладено договір факторингу №2307-24, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1003601.
Однак, після передачі права вимоги за договором факторингу до ТОВ «Діджи фінанс», ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання і допустила виникнення заборгованості за договором №1003601 у розмірі 13758,03 грн.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
На виконання вимог ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 16.09.2025, 14.10.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області в порядку територіальної підсудності надійшли матеріали цивільної справи № 278/3983/25 для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.10.2025 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
20.10.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.11.2025.
18.11.2025 ухвалою суду, яка в порядку ч. 4 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 16.12.2025.
16.12.2025 сторони в судове засідання не прибули, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені встановленим порядком. Представник позивача Романюк В.С., згідно заяви від 07.11.2025, просила справу розглядати без участі представника ТОВ «Діджи фінанс».
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибула в судове засідання, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком (а.с.56, 62, 63).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
В судовому засіданні 16.12.2025, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
28.04.2023 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредитний №1003601, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 8700,00грн., строком на 366 днів, тобто до 28.04.2024 (а.с.19-22).
Відповідно до п. 1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом споживач за перший день користування кредитом не сплачує відсотки, за наступні дні користування та до кінця надання кредиту споживач сплачує відсотки в розмірі 138,00% річних.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 269,15 % річних (п. 1.7 договору).
Орієнтовна загальна варість кредиту на дату укладення договору складає 16504,03 грн. (п. 1.8. договору).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 8700,00грн. на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п.2.1. договору).
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 26.06.2025, ТОВ «Слон кредит» перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 кредитні кошти за договором №1003601 в розмірі 8700,00грн. (а.с. 30).
23.07.2024 ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги №2307-24, відповідно до якого клієнт (ТОВ «Слон кредит») зобов'язалось відступити фактору (ТОВ «Діджи фінанс») права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором (а.с.23-28).
Згідно витягу з додатку до договору факторингу №2307-24 від 23.07.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1003601 від 28.04.2023 у сумі 13758,03 грн. (а.с.13,11).
За розрахунком первісного кредитора, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1003601 станом на 20.06.2025 становить 13758,03грн. (а.с.14).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно вимог частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Частина 2 статті 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У пунктах 5, 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що 28.04.2023 ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредитний №1003601, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 8700,00грн., строком на 366 днів, тобто 28.04.2024.
Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності ведення електронних даних, направлених Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Укладення ТОВ «Слон кредит» договору №1003601 з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Слон кредит» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Отже, підписанням договору про споживчий кредиту №1003601 від 28.04.2023 відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Встановивши, що між сторонами виникли договірні відносини за умовами договору №1003601 від 28.04.2023, суд дійшов висновку, що у відповідача виникли права щодо користування і обов'язки з повернення кредитних коштів.
Із наявних матеріалів справи слідує, що ТОВ «Слон кредит» виконало умови договору укладеного з ОСОБА_1 та надало позичальнику кредитні кошти, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 26.06.2025 про перерахунок коштів.
Згідно із наданим стороною позивача розрахунком заборгованості за договором №1003601, заборгованість становить 13758,03грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7915,21грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 5842,82 грн.
Сторони погодили, що кредитні кошти надаються ОСОБА_1 в сумі 8700,00грн. на строк до 28.04.2024.
Перевіривши розрахкнок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків за користування кредитом проведено в межах узгодженого сторонами строку дії кредитного договору.
23.07.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передав у повному обсязі, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №1003601 від 28.04.2023, що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу №2307-24.
Таким чином, відбулась заміна кредитора, до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників ТОВ «Слон кредит» і позивач набув права вимагати від відповідача ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1003601 від 28.04.2023.
Слід також зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі первісним кредитором ТОВ «Слон кредит» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у заявленному розмірі.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40грн.
При визначенні розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді, суд враховує наступне.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діджи фінанс» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в суді в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується договором №42649746 про надання правничої допомоги від 01.01.2025, актом №1003601 про підтвердження надання правничої допомоги, детальним описом робіт виконаних адвокатом.
Дослідивши надані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість судового провадження, наявність численної усталеної практики, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, тому зменшує розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №1003601 від 28.04.2023 в розмірі 13758 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 03 коп., витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс»
адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8
код ЄДРПОУ 42649746
Відповідач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
адреса проживання:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Повне рішення складено та підписано 18.12.2025.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ