16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21223/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року (суддя Н.Є. Калугіна) у справі № 160/21223/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, одноразової допомоги при звільненні за 26 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат позивачу з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, одноразової допомоги при звільненні за 26 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військова частина протиправно нараховувала та виплачувала позивачу грошове забезпечення без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року у
спірному періоді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що з 29.01.2020 року була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.
Таким чином, з 29.01.2020 року такі складові грошового забезпечення військовослужбовця як оклад за посадою та оклад за військовим званням зросли у зв'язку із необхідністю їх обрахування, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Суд з'ясував, що відповідачем у відзиві на позов факт проведення обчислення грошового забезпечення позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не заперечується.
При цьому, судом із довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за 2020 рік та з урахуванням його посади, військового звання та коефіцієнтів у додатках №1, 14 Постанови КМУ №704 також встановлено, що відповідачем грошове забезпечення, з урахуванням його основних та додаткових видів, позивача нараховувалось та виплачувалось виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
Суд дослідив, що позовні вимоги в частині здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за 14 (чотирнадцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік, компенсації за невикористані 84 (вісімдесят чотири) календарних дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2020 роки, а також одноразової грошової допомоги по звільненню за 26 (двадцять шість) календарних років, виходячи із грошового забезпечення обчисленого з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначив, що перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 01.10.2020, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за 14 (чотирнадцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік, компенсації за невикористані 84 (вісімдесят чотири) календарних дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2020 роки, а також одноразової грошової допомоги по звільненню за 26 (двадцять шість) календарних років, має відбутися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що у нього відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи п.4 постанови КМУ №704 згідно яких розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Вважає, що при розрахунку грошового забезпечення позивача у спірному періоді правомірно застосовано п.4 постанови КМУ №704, який установив визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Відтак, скаржник наполягає, що грошове забезпечення виплачено позивачу належним чином, а підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 24.03.2015 по 01.10.2020 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (яка перебувала на фінансовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 ), що підтверджується послужним списком позивача та копією наказу командира ВЧ НОМЕР_2 по стройовій частині від 01.10.2020 №190.
Згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.10.2010 №190, позивача, звільненого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 31 серпня 2020 року №263, у запас, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати, що справи та посаду здав.
3 01 жовтня 2020 року виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислуга років у Збройних Силах становить: загальна - 28 років 08 місяців 22 днів, календарна - 26 років 02 місяців 06 днів, пільгова - 02 роки 06 місяців 16 днів.
Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 35% посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавку за роботу умовах режимних обмежень у розмірі 60% до посадового окладу і надбавки у розмірі 20% від посадового окладу за безперервний стаж на шифрувальній роботі більше п'яти років по 01 жовтня 2020 року.
Щорічну основну відпустку за 2020 рік використав в кількості 20 діб, грошову допомогу для оздоровлення отримав.
Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 14 (чотирнадцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік.
Виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та пункту 6 наказу Міністерства оборони України від 18 лютого 2020 року №45, за 2020 рік в сумі - 1480 гривень 00 копійок.
Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, виплатити компенсацію за невикористаних 84 (вісімдесят чотири) календарних дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2020 роки.
Виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до розділу ХХХІІ пункту 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 за 26 (двадцять шість) календарних років.
Відповідно до пункту 33 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 (зі змінами), продовжити дію контракту про проходження військової служби з військовослужбовцем під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні з 14.09.2020 по 01.10.2020.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, одноразової допомоги при звільненні за 26 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови №103).
Постанова № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Позивач у спірній ситуації не погоджується, зокрема, з застосованою відповідачем у період з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року при нарахуванні та виплаті його грошового забезпечення розрахунковою величиною - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.
У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21.
Відповідно до викладених висновків, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Спираючись на цей висновок можливо погодитися з судом першої інстанції у частині того, що грошове забезпечення позивача, його посадовий оклад та оклад за військовим званням у період з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
З тих самих мотивів слід зазначити, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) у такий період грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, одноразової допомоги при звільненні.
Таким чином, доводи скаржника про те, що позивачу у спірний період з 30.01.2020 року по 01.10.2020 року правомірно здійснювався розрахунок грошового забезпечення відповідно до п.4 Постанови КМУ №704, свого підтвердження не знайшли.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21223/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст складено 16.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров