про заміну неналежної сторони
16 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5492/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними та незаконними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та необхідності доставлення до ТЦК та СП, як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП;
- зобов'язати виключити відомості про порушення правил військового обліку та необхідності доставлення до ТЦК та СП, як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення;
- зобов'язати утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей без належних правових підстав (факту притягнення до відповідальності).
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
В строки, визначені ухвалою судді, позивач надав позовну заяву з уточненими позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати протиправними та незаконними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та необхідності доставлення до ТЦК та СП, як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП;
- зобов'язати виключити відомості про порушення правил військового обліку та необхідності доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі, направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну неналежного відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування клопотання вказав, що позивач з 29.12.2020 по теперішній час перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 немає технічної можливості вносити будь яку інформацію стосовно військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в інших Р(М)ТЦК та СП, а тому таке обмеження унеможливлює виконання рішення в разі задоволення позову в майбутньому.
Крім того, позивач надав до суду уточнену позовну заяву де зазначив позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_6 :
- визнати протиправними та незаконними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та необхідності доставлення до ТЦК та СП, як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП;
- зобов'язати виключити відомості про порушення правил військового обліку та необхідності доставлення до ТЦК та СП, як особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі, направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Порядок заміни неналежної сторони або залучення до участі в адміністративній справі співвідповідача визначений статтею 48 КАС України.
Так, абзацом першим частини третьої статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з частинами четвертою-п'ятою статті 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заміна відповідача в адміністративній справі або залучення співвідповідача допускається за умови надання позивачем або його представником згоди на таку заміну чи залучення співвідповідача.
23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
Згідно з положеннями частин п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
Частинами першою, другою статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Отже, ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем перебування військовозобов'язаних на військовому обліку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
А тому ІНФОРМАЦІЯ_4 є належним відповідачем у цій справі.
Надану до суду позивачем уточнену позовну заяву з позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд розцінює як згоду позивача на заміну первісного відповідача належним відповідачем, що відповідає приписам абзацу першого частини третьої статті 48 КАС України.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що клопотання відповідача є обґрунтованими, та таким, що відповідають наведеним вище вимогам КАС України, а, відтак, підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини шостої статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку
Керуючись статтями 48, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Замінити відповідача у справі №600/5492/25-а ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ).
У зв'язку із заміною відповідача судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії проводити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У разі заперечення проти позову встановити ІНФОРМАЦІЯ_5 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача з одночасним надсиланням учасникам судового процесу копії відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання ІНФОРМАЦІЯ_4 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання копії відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_5 триденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна