Справа № 560/20432/25
іменем України
16 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 щодо відмови позивачу в задоволенні рапорту щодо звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити позивача з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною, ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи.
Ухвалою від 03.12.2025 суд залишив позовну заяву без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання цього позову в сумі 1211,20 грн;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.
15.12.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій вказує, що 02.10.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 було підготовлено лист за №813/41322, відповідно до якого позивачу відмовлено в задоволенні рапорту на звільнення. У зв'язку із виконанням бойового завдання, даний лист було відправлено військовою частиною поштовою кореспонденцією, і про його наявність позивач дізнався від дружини, яка отримала вище зазначений лист 03.11.2025 року.
Оцінюючи доводи позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає таке.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.
Суддя також звертає увагу на те, що положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу імовірність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Обґрунтування позивачем причин пропуску строку звернення до суду зводяться до того, що останній про відмову у задоволенні рапорту про звільнення дізнався, коли його дружина 03.11.2025 отримала лист відповідача.
У пункті 57 мотивувальної частини постанови від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
«Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.»
Таким чином, для сам факт проходження позивачем військової служби у період дії в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
При встановлені того, чи є поважною причиною пропуску процесуальних строків військовослужбовцем, суд повинен з'ясувати особливості його правового статусу та характер його служби, а саме: наявність (відсутність) обмежень доступу до правової допомоги, особливості виконання обов'язків служби (службових обов'язків), фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя.
Суддя звертає увагу, що до позовної заяви та до заяви про поновлення пропущеного строку звернення не додано доказів того, що характер виконання обов'язків служби (службових обов'язків) позбавляли позивача вчасно звернутися до суду.
Не додано позивачем також і доказів отримання його дружиною листа саме 03.11.2025.
Таким чином, позивачем не додано доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас слід зауважити, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до свого безпосереднього командира з рапортом про звільнення "по команді" з указаних позивачем у цій позовній заяві підстав.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
За таких обставин суддя вважає, що позивач не виконав вимог ухвали від 03.12.2025 в частині пропуску строку звернення.
У пункті 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 вказаного Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.К. Блонський