16 грудня 2025 року Справа № 480/6544/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6544/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.05.2025 року № 182950011495 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.02.1992 року по 31.12.2003 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 28.04.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України - Конотопського відділу обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши всі необхідні документи.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та рішенням від 02.05.2025 року №182950011495 відмовлено у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що страховий стаж заявника становить 22 роки 06 місяців 14 днів, за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи в фермерському господарстві з 18.02.1992 року по 31.12.2003 року, оскільки відсутні документи, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування за цей період саме на заявника. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та сплату страхових внесків.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у якості співвідповідача до участі у справі. Відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 22.08.2025 (а.с. 18, 19).
У встановлений судом строк відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) у відзиві на позовну заяву зазначив, що 28.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів ПФУ.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом “екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Так, пенсійний вік визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » становить 55 років, вік позивача - 57 років. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років. Страховий стаж позивача становить 22 роки 06 місяців 14 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в фермерському господарстві з 18.02.1992 по 31.12.2003, оскільки відсутні документи, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування за цей період саме на заявника. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та сплату страхових внесків.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 182950011495 від 02.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону за відсутності необхідного страхового стажу - 25 років.
Вказані обставини суперечать вимогам Порядку №637, п. 2.1. Порядку №22-1, ст. 24, 26, 40, 41 Закону №1058 та слугували підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано.
Відповідач зауважив, що відповідно п. 2.1 Постанови правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчислені розміру пенсії враховується заробітна плата виключно на підставі даних про нараховані та виплачені суми внесків. Зарахування заробітної плати та підтвердження страхового стажу здійснюється з врахуванням законодавчих норм визначених Законом №1058 та напряму пов'язане зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто сумою фактично сплачених страхових внесків.
Ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 21-23).
Ухвалою суду від 17.11.2025 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області надати копію заяви ОСОБА_1 від 28.04.2025, з якою він звернувся за призначенням пенсії. Зобов'язано ОСОБА_1 надати копію трудової книжки.
Ухвалою суду від 01.12.2025 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області та ОСОБА_1 надати копію трудової книжки.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 28.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
02.05.2025 ГУ ПФУ в в Одеській області прийнято рішення № 182950011495, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю страхового стажу - 25 років. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - з 06.06.2032.
У рішенні також зазначено, що пенсійний вік визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років. Вік заявника 57 poків.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 4 частини першої статті·115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 25 років. Страховий стаж заявника становить 22 роки 06 місяців 14 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи в фермерському господарстві з 18.02.1992 по 31.12.2003, оскільки відсутні документи, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування за цей період саме на заявника. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєст загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про роботу та сплату страхових внесків (а.с. 8).
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статі 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі за текстом - Закон №1788-XII).
Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України №1058-IV (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про призначення пенсії) визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення націоньної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Суд, вирішуючи спір щодо наявності у позивача права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України №1058-IV, виходить з наступного.
Аналіз положень пункту 4 частини першої статті 115 Закону України №1058-IV дає підстави для висновку, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності у них страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Отже, ключовими умовами для призначення дострокової пенсії за віком у контексті обставин цієї справи є: 1) факт досягнення позивачем 55 років; 2) наявність страхового стажу не менше 25 років; 3) належність до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося сторонами у справі, що позивач на момент звернення до пенсійного органу досяг 57-річного віку.
Також матеріалами справи підтверджено, що позивач набув статусу учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.03.2025).
Водночас, пенсійний орган у оскаржуваному рішенні від 02.05.2025 року № 182950011495 обчислив страховий стаж позивача та визначив його тривалість - 22 роки 6 місяців 14 днів.
У даній справі спірним, зокрема, є питання незарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 18.02.1992 по 31.12.2003 року в Фермерському господарстві «Дзюба».
Стосовно мотивів ГУ ПФУ в Одеській області, покладених в основу прийнятого рішення про відмову у зарахуванні спірного страхового стажу, у зв'язку із відсутністю відомостей про роботу в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.
Так, згідно відомостей із трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.09.1984, позивач в період з 18.02.1992 по 31.12.2003 працював у Фермерському господарстві «Дзюба».
21.10.2010 засновником СФГ «Дзюба» прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації СФГ «Дзюба» (а.с.6).
Відповідно до Довідки Конотопської МДПІ від 11.06.2010 року №132 форми №22-ОПП, станом на 11.06.2010 відсутня заборгованість по податках, зборах (обов'язкових платежах) (а.с.6 звор.бік).
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені встатті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першійстатті 12 цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.
Як передбачено ч.ч. 4-6, 9-10 ст. 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цимЗаконом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
Відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за спірні періоди роботи не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу при призначенні пенсії за віком позивачу.
Необхідно звернути увагу, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Виходячи із змісту наведених правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Відповідно дост. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з огляду на встановлені у справі обставини та на підставі норм чинного законодавства, суд робить висновок про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 02.05.2025 року № 182950011495, як протиправного.
Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.02.1992 року по 31.12.2003 року.
Разом з цим, враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб'єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд констатує, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком як учаснику бойових дій з 28.04.2025, задоволенню не підлягають.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 28.04.2025 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.05.2025 року № 182950011495.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 18.02.1992 року по 31.12.2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком від 28.04.2025, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук