15 грудня 2025 року м.Київ № 320/35506/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результат медичного огляду ОСОБА_1 , оформленого довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2022 №52;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результат медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2022 року №52, а також на підставі довідки від 12.07.2022 року №2/3/2477 виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання непридатним ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 5-а гр.II розладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402) та виключення з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до ст.37 п.6 пп.3 Закону України «Про військовий облік і військову службу», а також наявного тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 в якому зазначено, що 07.07.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.5 А гр.II наказу МО України №402.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №320/35506/24, яке набрало законної сили 04.07.2025, позов адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.07.2022; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.07.2022; стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Представник позивача 02.12.2025 звернулася із заявою про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 подати звіт в строк до 12.12.2025 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року по справі №320/35506/24, а у разі ненадання звіту (не обґрунтованого надання звіту та не прийняття його судом), накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 штраф у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №320/35506/24. Звернула увагу, що постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №79444083 за невиконання вказаного рішення без поважних причин на відповідача накладено штраф.
Розглянувши заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Враховуючи наведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, Кодексом адміністративного судочинства України. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №820/4261/18 та від 25.06.2020 по справі № 0240/2226/18-а.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема статтею 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Положеннями статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів заяви 30.10.2025 головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яблонською Дарією Вікторівною відкрито виконавче провадження №79444083 з примусового виконання рішення суду у цій справі.
Поряд з вказаним, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Варто наголосити, що судом не встановлено, а представником позивача не обґрунтовано, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України Про виконавче провадження першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі.
Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Лисенко В.І.