про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
15 грудня 2025 року м. Київ справа № 320/57718/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РАЙТО» до Головного управління ДПС у м. Києві та до Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РАЙТО» (адреса Київ, вул. Олійника Степана, 21, група приміщень 2, 02068, ЄДРПОУ 44224820) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) щодо застосування процедури зупинення реєстрації податкових накладних № 6 від 05.02.2025 та № 9 від 12.02.2025 замість направлення квитанцій про їх неприйняття відповідно до п. 12 Порядку № 1246, що призвело до позбавлення Позивача можливості своєчасно подати розрахунки коригування та спричинило ризик застосування штрафних санкцій за п. 120.1 ст. 120 ПК України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011) № 12759965/44224820 від 17 квітня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 05 лютого 2025 року та № 12759966/44224820 від 17 квітня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 12 лютого 2025 року, які були складені Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати датою їх фактичного подання на реєстрацію податкові накладні № 6 від 05 лютого 2025 року та № 9 від 12 лютого 2025 року, які були складені Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних - 03.03.2025р;
- визнати, що пропуск Позивачем строку, встановленого пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України для подання розрахунку коригування до податкових накладних № 6 від 05.02.2025р. та № 9 від 12.02.2025р., спричинений протиправними діями (бездіяльністю) Відповідачів і не може бути підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату (доплату) 9 084,00 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання ухвали суду від 28 листопада 2025 року представник позивача зазначив, що заявлена сукупність позовних вимог не є самостійними вимогами, а становлять взаємопов'язані способи захисту одного порушеного права - права на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, недоліки, визначені ухвалою суду від 28 листопада 2025 року, на даний час не усунені.
Оцінюючи відповідні твердження представника позивача суд зазначає наступне.
Так, Верховний Суд у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначав, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Тобто, кожна заявлена немайнова вимога є однією позовною вимогою.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Так, наприклад, визнати протиправною відмову зареєструвати податкову накладну та зобов'язати зареєструвати відповідну податкову накладну є однією позовною вимогою.
Якщо мова йде про визнання протиправною відмову зареєструвати дві податкові накладні та зобов'язати зареєструвати відповідні дві податкові накладні є двома немайновими позовними вимогами.
У разі заявлення додаткових вимог, наприклад, про визнання пропуску строку для подання розрахунку коригування до податкових накладних, спричинений протиправними діями (бездіяльністю) відповідача або визнати протиправними дії щодо застосування процедури зупинення реєстрації податкової накладної, є наступними позовними вимогами, за які необхідно сплатити судовий збір.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі№ 990/150/23.
Відтак, позивачеві необхідно або уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до сплаченого судового збору у справі або усунути недоліки позовної заяви у визначений судом спосіб та строк.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Тому, суд вважає за необхідне повторно надати можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до положень статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, уважає за доцільне, згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату (доплату) 9 084,00 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або шляхом формулювання позовних вимог відповідно до суми сплаченого судового збору.
У силу вимог частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення її без руху, не може перевищувати десяти днів.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РАЙТО» на два дні строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.