ЄУН 932/14132/25
Провадження №2-а/932/254/25
Іменем України
17.12.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача, позиція відповідача
Позивач ОСОБА_1 через свого представника Потягайла І.О. звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що 19.09.2025 інспектором поліції Гришко К.Р. постановою ЕНА №5753185 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.
Підставою для оскарження постанови є наявність значних розбіжностей у часі та відсутності доказів керування ним автомобілем.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №458221 зазначено, що він керував автомобілем Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , 19.09.2025 о 02-34 з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду, що стало підставою його притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України. У рапорті поліцейського зазначено, що він відсторонений від керування о 02-34.
В оскаржуваній постанові за ст.126 КпАП України вказано, що керування ним автомобілем без права керування було вчинене о 03-00 19.09.2025.
То ж, якщо його було відсторонено від керування о 02-34, то о 03-00 він не міг керувати автомобілем, тим паче, що протокол за ч.1 ст.130 складався о 03-35.
Також наявні розбіжності щодо посадових осіб, які оформлювали матеріали справи - постанову за ст.126 прийняла ОСОБА_2 , а рапорт складав поліцейський Виноградний А.А.
Постанова містить посилання на відеозапис з бодікамери №471463, але жодного відео, яке б зафіксувало факт керування ним автомобілем о 03-00, немає, інші докази також відсутні. Відеозаписи фіксують лише спілкування з особою, яка не перебуває за кермом, а він не визнає вчинення правопорушення та заперечує керування. На місці події був присутній ОСОБА_3 , який теж міг керувати автомобілем, і поліцейські не з'ясували, хто саме керував транспортним засобом.
Окремо зазначив, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій, але поліцейські не врахували цього факту та діяли прискіпливо. 18.09.2025 він пройшов обов'язковий професійний психіатричний огляд, і огляд не виявив жодних психіатричних протипоказань, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, що спростовує безпідставні звинувачення щодо керування у стані сп'яніння.
Просив суд через суттєві порушення процедури та відсутність належних доказів скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
У відзиві на позов відповідачем-2 зазначено про невизнання вимог ОСОБА_1 . Так, постанова є законною та обґрунтованою. 19.09.2025 о 02-34 поліцейські під час патрулювання у складі наряду поліції виявили рух транспортного засобу Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджено відеозаписом реєстратора службового автомобіля та портативних відеореєстраторів поліцейських. Перевіркою документів позивача та баз даних поліції було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та права керування, наслідком чого був розгляд справи за ч.2 ст.126 КпАП України та складення постанови. Доводи позивача спростовуються обставинами справи. Згідно з відеозаписами 19.09.2025 о 02-45 ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими поруч з автомобілем Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , у той час як інша особа перебуває на передньому пасажирському сидінні цього автомобіля. Поліцейські неодноразово зверталися до позивача як до водія, і він не заперечував, що керував автомобілем, надав поліцейському свідоцтво про реєстрацію ТЗ, сідав на місце водія, визнав, що не отримував посвідчення водія та підписав пізніше оскаржену ним постанову без зауважень. Посилання лише на помилку, допущену при зазначенні часу, не може слугувати підставою для скасування постанови, вона не скасовує факту вчинення правопорушення, не свідчить про відсутність його події та складу. Присутній на місці зупинки в автомобілі ОСОБА_3 не заявляв поліцейським, що керував транспортним засобом, а заявив, що також не отримував посвідчення водія. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Подані сторонами відповідь на відзив та додаткові пояснення у справі суд не бере до уваги з огляду на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані статтею 286 КАС України, і згідно з ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
ІІ. Процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до суду 29.09.2025 та була автоматично розподілена між суддями 01.10.2025.
03.10.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Постановою ЕНА №5753185 від 19.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України за те, що 19.09.2025 о 03-00 в м. Дніпрі у пров. Штурманському, 1, він керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. Додатком до постанови є відеозапис з приладу №471463.
Також 19.09.2025 щодо ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ЕПР1 №458221 за ч.1 ст.130 КпАП України, згідно з яким 19.09.2025 о 02-34 в м. Дніпрі у пров. Штурманському, 1, він керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: поведінкою, що не відповідає обстановці, вираженим тремтінням пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Згідно з рапортом поліцейського Вигонрадного А.А. від 19.09.2025 ним о 02-34 19.09.2025 у пров. Штурманському в м. Дніпрі був зупинений автомобільVolkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, не мав протипоказань для виконання службових обов'язків за посадою зовнішнього пілота станом на 18.09.2025, пройшов профілактичний огляд за 2025 рік, не проходив лікування у відділеннях психіатричного профілю та не має психіатричних розладів, психіатричних, в тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання обов'язків на посаді зовнішнього пілота не має.
ІV. Оцінка суду
Стаття 9 КАС України в якості принципів адміністративного судочинства вказує, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладений на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даній справі предметом доказування є правомірність прийняття посадовою особою відповідача оскаржуваної постанови від 21.09.2025 за наведених позивачем обставин.
Частиною 2 статті 126 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, і стягнення за вказане правопорушення становить двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400,00 грн).
Оскаржувана постанова в якості правопорушення, інкримінованого позивачеві за ч.2 ст.126 КпАП України, вказує на керування ним автомобілем за відсутності права на таке керування з підстав неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Згідно з п.2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За нормою п.1 ст.247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто, це положення Закону надає право поліції використовувати відомості фотофіксації та відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Суд відкидає посилання сторони позивача на складання оскаржуваної постанови та рапорту різними поліцейськими, оскільки поліцейські ОСОБА_2 та Виноградний А.А. несли службу в складі екіпажу та складання окремих документів щодо однієї події різними поліцейськими не заборонене діючим законодавством, що регламентує здійснення діяльності підрозділами Національної поліції.
Оцінюючи факт зазначення в оскаржуваній постанові часу вчинення правопорушення - 03-00, і зафіксований в інших досліджених доказах час зупинки автомобіля - 02-34, суд констатує факт помилкового зазначення поліцейським часу вчинення правопорушення в постанові, але не вважає цей факт в сукупності з відсутністю на відеозаписах моменту зупинки автомобіля з позивачем за кермом достатніми для її скасування з огляду на таке.
За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не забезпечуватиме дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Важливим питанням під час оцінки процедурних порушень, припущених під час прийняття оскаржуваної постанови, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Вирішуючи питання, чи є порушення істотним (фундаментальним) або неістотним, слід встановити, чи могло бути іншим рішення поліцейського за умови повного дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
З наданих відповідачем-2 фото- та відеодоказів є встановленим, що службовим автомобілем поліції переслідувався автомобіль Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1 .
Відеозаписи початку спілкування поліцейських з ОСОБА_1 розпочаті о 02-45. З досліджених відеозаписів суд вбачає, що спілкування поліцейських з позивачем відбувається як з водієм автомобіля, поведінка останнього цілком відповідає поведінці водія - він надає свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, впевнено поводиться, пояснюючи про прямування з Діївки та збій навігаційної системи під час руху, в ході спілкування сідає на місце водія, жодного разу не висловлює факту своєї незгоди з керуванням транспортним засобом, не вказує на інших осіб, які керували ним, та визнає відсутність у нього посвідчення водія. Особа, що перебуває в автомобілі позивача, перебуває на передньому пасажирському сидінні. Не зважаючи на відсутність на наданих відеозаписах саме моменту зупинки автомобіля, суд зі змісту наданих відповідачем доказів доходить переконання, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем в момент його зупинки поліцейськими.
То ж, суд приймає надані докази як достовірні, належні, допустимі та достатні для висновків, що ними підтверджений факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, і неістотні за своїм змістом порушення поліцейських при оформленні справи не впливають як на встановлений факт порушення позивачем ПДР, так і на зміст рішення поліцейського у справі.
Отже з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд вважає, що поліцейські, які діяли від імені органу Національної поліції, у справі під час прийняття оскаржуваної постанови діяли в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
V. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ст.139 КАС України через відмову в задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,139,242-246 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до поліцейського Гречко Каріни Олександрівни (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а) та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, 2а, код за ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову серії ЕНА №5753185 від 19.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КпАП України ОСОБА_1 - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду виготовлене 17.12.2025.
Суддя: В.С. Салькова