про залишення касаційної скарги без руху
12 грудня 2025 року
м. Київ
справа №280/416/25
адміністративне провадження №К/990/49271/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №280/416/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 № 62679/03-16 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 № 04-14/116 та №04-14/115.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2025 позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом №3723-XII. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 № 04-14/116 та № 04-14/115.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2025 скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/416/25 та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024 про значення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду зроблених у цій справі. У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вказаній нормі скаржником не додано до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору.
Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору складав 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складав 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Як видно з оскаржуваних судових рішень позов у цій справі містить дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від першої вимоги, тому слід сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у цій справі становила 1211,20 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1937,92 грн.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 1937,92 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частини першої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частини четвертої статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також враховуючи те, що наведені скаржником постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті з урахуванням різних фактичних обставин, у різні періоди часу, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі відповідач не зазначає про зазначені вище випадки передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які мають бути обов'язково зазначені та конкретизовані для справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої, пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Також варто зазначити, що вказана справа розглядалася у суді першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.
Однак, скаржник у касаційній скарзі абстрактно посилається на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Таким чином, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням
Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням;
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №280/416/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб