Справа № 600/6001/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
15 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІ групи, видами господарської діяльності якої є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 41.11); постачання готових страв для подій (код 56.21); постачання інших готових страв (56.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20).
ОСОБА_1 є також власником земельної ділянки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 351715573225) площею 0,3053 га, кадастровий номер 7322588000:01:004:0178, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, для обслуговування будівлі кафе, форма власності - приватна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником будівлі, кафе (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 384704873225) загальною площею 570.3 кв.м., опис: будівля кафе літ. А, навіс літ Б, топка з навісом літ. В, огорожа 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
07.05.2024 Головним управлінням Державної податкової служби України в Чернівецькій області відносно позивача винесено податкове повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн по земельному податку за податковий період 2024 року.
Матеріалами справи підтверджується, що земельний податок згідно податкового повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн нарахований по земельній ділянці площею 0,3053 га, кадастровий номер 7322588000:01:004:0178, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зверталася до Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області із заявою щодо скасування податкового повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн, оскільки на вказаній земельній ділянці вона здійснює підприємницьку діяльність, а тому в силу п.п. 4 п. 297.1 статті 297 Податкового кодексу України звільнена від сплати земельного податку.
Листом від 05.11.2024 №18170/6/24-13-24-02-05 Головне управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що податкове повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн є правомірним.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн, позивач звернулась до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю -обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п.14.1.72 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до приписів п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Також пунктом 269.2 статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).
Згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.
Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.
За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 від 07.05.2024, яким нараховано земельний податок за 2024 рік на суму 30553,62 грн.
Аргументи позивача фактично зводяться до того, що земельна ділянка, по якій нараховано земельний податок, використовується у господарській діяльності, а тому вона звільнена від сплати податкових зобов'язань по такій земельній ділянці.
Надаючи оцінку доводам апелянта, що на момент формування оскаржуваного податкового рішення згідно ІКС «Податковий блок» за позивачем використовувався КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що є підставою для нарахування земельного податку, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось судом вище, позивач є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІ групи, видами господарської діяльності якої є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 41.11); постачання готових страв для подій (код 56.21); постачання інших готових страв (код 56.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20).
Позивач є власником будівлі кафе загальною площею 570.3 кв.м., що розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка також є її власністю.
Матеріали справи містять фіскальні чеки від 19.01.2024, 20.01.2024, 02.02.2024, 10.02.2024, 07.06.2024, 09.06.2024, 21.12.2024, 22.12.2024, видані в кафе по АДРЕСА_1 , та квитанцію №2 про отримання звіту щодо сум доходу, нарахованого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2024 року, якими позивач підтверджує здійснення підприємницької діяльності в будівлі кафе, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
При цьому, суд звертає увагу, що здійснення підприємницької діяльності в будівлі кафе підпадає під зареєстровані за позивачем види господарської діяльності, зокрема: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10); постачання готових страв для подій (код 56.21); постачання інших готових страв (код 56.29).
Разом з тим, 07.05.2024 Головним управлінням Державної податкової служби України в Чернівецькій області відносно позивача винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 на суму 30553,62 грн по земельному податку за податковий період 2024 року щодо земельної ділянки площею 0,3053 га, кадастровий номер 7322588000:01:004:0178, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач фактично лише зазначає, що на момент формування оскаржуваного податкового рішення згідно ІКС «Податковий блок» за позивачем використовувався КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що є підставою для нарахування земельного податку.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що за позивачем рахується тільки 1 земельна ділянка, що також додатково підтверджує нарахування земельного податку по земельній ділянці, на якій знаходиться будівля кафе за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки наявність інформації згідно ІКС «Податковий блок» щодо використання позивачем КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, не може безумовно свідчити про використання позивачем земельної ділянки або ж об'єктів нерухомості, розміщеній на такій земельній ділянці, за вказаним видом господарської діяльності.
Таким чином, апелянтом не надано суду доказів на підтвердження надання позивачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлі кафе, що на ній розташована, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування, що виключає право на пільгу стосовно зі сплати земельного податку платників єдиного податку, згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України.
Більше того, у позовній заяві позивачем зазначено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , та розташована на ній будівля кафе, ніколи не здавалися в оренду, оскільки позивач у будівлі кафе самостійно здійснює підприємницьку діяльність.
Вказані доводи не спростовувалися відповідачем в ході судового розгляду справи.
Також слід зазначити, що з урахуванням вимог частини 2 статті 77 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів на підтвердження використання позивачем земельної ділянки та будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , за таким видом господарської діяльності як надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20), що б вказувало на обов'язок сплати земельного податку та підтверджувало правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивач належним чином підтвердив самостійне використання земельної ділянки та будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , у підприємницькій діяльності, що підпадає під основний вид господарської діяльності - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10); а також інші види діяльності - постачання готових страв для подій (код 56.21) та постачання інших готових страв (код 56.29).
Таким чином, факт використання позивачем, як платником податку ІІ групи спрощеної системи оподаткування, земельної ділянки та будівлі кафе у господарській діяльності, не пов'язаній із наданням нерухомого майна в оренду, (найм), позичку, на іншому праві користування, вказує на звільнення від обов'язку сплати земельного податку згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України.
Однак, всупереч викладеному, відповідач протиправно виніс відносно позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 234472-2410-2406-UA73060470000040033 від 07.05.2024, яким нараховано земельний податок за 2024 рік на суму 30553,62 грн по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована будівля кафе, що використовується позивачем самостійно у господарській діяльності.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №234472-2410-2406-UA73060470000040033 від 07.05.2024 на суму 30553,62 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.