Справа № 640/6181/22 Суддя (судді) першої інстанції: О.М. Качанок
15 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0006770902.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 17.07.2020 № 4818 проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального за адресою: м. Київ, вул. Козацька, буд. 114, кв. (офіс) № 1-8, на якій здійснює господарську діяльність товариство, за результатами якої складений акт від 10.08.2020 № 1858/26-15-32-07/41330367.
Перевіркою встановлено факти здійснення платником податків за адресою м. Київ, вул. Козацька, буд. 114, кв. (офіс) № 1-8, з уніфікованим номером акцизного складу № 1005787 у періоді з 09.10.2019 по 17.10.2019 оптової торгівлі пальним без отримання відповідної ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95- ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві висновки акту перевірки залишило без змін, а заперечення - без задоволення.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0006770902 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500000,00 грн за здійснення оптової торгівлі пальним з акцизного складу, уніфікований номер № 1005787, без наявності відповідної ліцензії.
Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 28.05.2021 № 12069/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0006770902 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про застосування штрафних санкцій, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений в статті 80 ПК України.
Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 ПК України).
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пунктом 85.8 ст. 85 ПК України визначено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом направлено на адресу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» письмовий запит про надання пояснень та документального підтвердження від 31.07.2020 б/н.
На вищевказаний запит позивачем листом від 05.08.2020 № 05/08/20-1 надано договори зберігання та оренди, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, ВМД, паспорти якості, оборотно-сальдові відомості помісячно по рахунку 281 в розрізі складів, ліцензія на зберігання ПММ.
Надаючи правову оцінку процедурним порушенням при проведенні перевірки, про які вказує позивач, суд вказує, що в матеріалах справи наявний наказ ГУ ДПС у м.Києві від 17.07.2020 № 4818 «Про проведення фактичних перевірок», в якому вказано провести фактичні перевірки суб'єктів господарювання тривалістю 10 діб, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.
Відповідачем долучено до матеріалів справи направлення на перевірку від 31.07.2020 № 4627/26-15-32-07 та від 31.07.2020 № 4628/26-15-32-07, з яких вбачається, що директору Григор'єву І.В. пред'явлено вказані направлення 31.05.2020 о 15 год. 15 хв., та вручено копію наказу від 17.07.2020 № 4818 про проведення фактичної перевірки у вказаний час та дату, про що свідчить його особистий підпис. Вказані обставини не спростовані позивачем.
В позові також зазначено, що позивачем було отримано акт про результати фактичної перевірки № 1858/26-15-32-07/41330367 від 10.08.2020 та у подальшому на зазначений акт перевірки подано заперечення № 801-28/08/2020 від 28.08.2020, тобто акт перевірки позивачем отримано до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Отже, доводи позивача, що контролюючим органом не було пред'явлено, ані направлення, ані наказу на проведення перевірки, а також про не направлення акту перевірки, та про те, що їх отримано позивачем лише у відповідь на запит після проведення перевірки та після прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.
Що стосується доводів позивача, що в порушення вимог абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України, в наказі відсутні підстави проведення перевірки, лише формально зазначено, що перевірка проводиться на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 вказаного кодексу, проте не конкретизовано, що слугувало підставою проведення перевірки, суд зазначає таке.
За змістом наказу ГУ ДПС у м. Києві від 17.07.2020 № 4818 «Про проведення фактичних перевірок» наказано провести перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального. Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку від 17.07.2020 № 1164/26-15-32-07-14.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).
Як вже мовилось, за приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація про порушення вимог законодавства, зокрема в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Якщо систематизувати судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють (п. 56 вказаної постанови Верховного Суду).
У згаданій постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 зроблено висновок, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Суд у цій справі при перевірці обґрунтованості підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України виходить з того, що інформацією, у зв'язку з якою прийнято спірний наказ, стала доповідна записка управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку від 17.07.2020 № 1164/26-15-32-07-14.
Зі змісту наказу про проведення перевірки вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.5 ПК України), так і фактична. На думку суду, обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, тому податковим органом дотримано форму та зміст наказу про призначення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Перевіряючи підстави позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, що стало підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.
Так, за змістом акту про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального від 10.08.2020 № 1858/26-15-32-07/41330367, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» встановлено:
«Товариство зареєстровано платником акцизного податку за заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (форма 1-АКП) від 29.06.2017 за № 5988, та перереєстровано за заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (форма 1-АКПС) від 25.06.2019 № 1061 із зазначенням акцизних складів за адресами: м. Київ, вул. Козацька. буд. 114, кв. (офіс) № 1-8 (з уніфікованим номером акцизного складу № 1005787): Івано-Франківська обл., Снятинський район, с. Хутір-Будилів, вул. Нова, буд. 28 (з уніфікованим номером акцизного складу № 1011873): Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Залізнична, буд. 6 (з уніфікованим номером акцизного складу № 1011891.
Відповідно до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» від 02.07.2019 отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за № 990614201901115 з терміном дії з 02.07.2019 по 02.07.2024.
В ході проведення фактичної перевірки ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» відповідно до вимог пп. 20.1.2, пп. 20.1.6 п. 20.1 cт. 20, п. 85.2, п. 85.4 cт. 85 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у м. Києві 31.07.2020 звернулося до TOB «НАНО ОІЛ ГРУП» із письмовою вимогою щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження з наступних питань, а саме: картки рахунків та оборотно-сальдові відомості бухгалтерського обліку, в яких відображено залишки пального станом на 31.07.2020 та на кінець кожного місяця в розрізі кодів УКТ ЗЕД за перевіряємий період (рахунок 281, 203, 311 тощо): інформацію та документи про фактичне місцезнаходження даних залишків пального в розрізі місць зберігання, що використовуються ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» станом на 31.07.2020, а саме: копії актів приймання-передачі пального на відповідальне зберігання, актів наданих послуг по зберіганню, актів звірки руху товарно-матеріальних цінностей по складах між ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» та зберігачем (помісячно за перевіряємий період): договори про відповідальне зберігання із зазначенням місця зберігання та обсягів пального, переданого на відповідальне зберігання та/або документи, шо підтверджують право власності місць зберігання даного пального та всі додаткові угоди до таких договорів (за наявності); договори постачання нафтопродуктів, ТТН, видаткові накладні, акти прийому передачі нафтопродуктів, сертифікати відповідності, акти приймання нафтопродуктів за формою 5-НП, акти зливу нафтопродуктів, документи бухгалтерського та складського обліку, шо підтверджують придбання пального; договори з покупцями нафтопродуктів, ТТН, видаткові накладні, акти прийому передачі нафтопродуктів, сертифікати відповідності, документи бухгалтерського та складського обліку, що підтверджують реалізацію пального; журнали ордери, картки рахунків та оборотно-сальдові відомості по рахунками 31, 36, 63 та іншим, де відображались операції оприбуткування (придбання) та продажу пального за період з 01.06.2019 по 31.07.2020; акти списання пального: вантажно-митні декларації; сертифікати відповідності та паспорти на пальне, копії ліцензій на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі, зберігання пального.
ТОВ «НАНО OІЛ ГРУП» на вимогу від 31.07.2020 для перевірки надано документи, зазначені в описовій частині акту п. 2 «Описова частина».
Перевіркою встановлено факт придбання 16.10.2019, 17.10.2019 та 31.10.2019 у контрагента постачальника ТОВ «ОРАНЖ ЕЛ ПІ ДЖ1» (код 41160377) дизельного палива ДП-Л-Євро 5-ВО (код УКТ ЗЕД 2710194300) в загальній кількості 76189 кг та подальшої його реалізації в адресу контрагентів покупців ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» (код 40263866), ТОВ «ДЕСНА АГРОПЛЮС» (код 40733935), ТОВ «БІГРАЙЗ -СВ» (код 35029070), ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» (код 30545867), ФГ «ВИШЕНЬКИ» (код 31396264) в загальній кількості 49823 кг.
Відповідно інформації, наведеної в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» відображено складені в адресу ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ДЕСНА АГРОПЛЮС», ТОВ «БІГРАЙЗ-СВ», ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС», ФГ «ВИШЕНЬКИ» податкові накладні на загальну суму 1558331,88 грн (з ПДВ) [...].
На підтвердження господарських операцій до перевірки надано видаткові накладні від 17.10.2019 № 219, № 220, № 221, № 222, від 18.10.2019 № 225, товарно-транспортні накладні від 17.10.2019 № 219, № 220, № 221, № 222, від 18.10.2019 № 225 із зазначенням найменування товару та об'ємів постачання нафтопродуктів «Дизельне паливо Євро» (код УКТ ЗЕД 2710194300), оборотно-сальдову відомість по рахунку бухгалтерського обліку 281 за жовтень 2019, по якій відображено списання дизельного пального.
В ході аналізу бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що 16.10.2019, 17.10.2019 та 31.10.2019 складено та зареєстровано акцизні накладні від ТОВ «ТЕРМІНАЛ СТІВІЛОРІНГ І К» (зберігач нафтопродуктів ТОВ «ОРАНЖ ЕЛ ПІ ДЖІ») в адресу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» з поставки пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 76189,00 кг із зазначенням акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787, на який фізично відвантажено пальне, що належить ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП».
В подальшому ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» склало та зареєструвало акцизні накладні в адресу контрагентів - покупців ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНЛ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ДЕСНА АГРОПЛЮС», ТОВ «БІГРАЙЗ-СВ», ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВ1С», ФГ «ВИШЕНЬКИ» на переміщення пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) з акцизного складу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» з уніфікованим номером № 1005787 на пересувні акцизні склади з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у загальному обсязі 49823 л.
Таким чином, на акцизному складі з уніфікованим номером № 1005787 ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» проводило діяльність із придбання та подальшої реалізації пального (код УКТЗЕД 2710194300).
Відповідно до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» ліцензії на право оптової торгівлі пальним з місцем оптової торгівлі за адресою: м. Київ, вул. Козацька. буд. 114. кв. (офіс) № 1-8 не отримувало [...].
Таким чином, перевіркою встановлено реалізацію TOB «НАНО OIЛ ГРУП» пального з акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787 за адресою: м. Київ, вул. Козацька, буд. 114. кв. (офіс) № 1-8 в адресу контрагентів-покупців без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 15 Закону № 481.».
Зазначені в акті перевірки обставини позивачем не заперечуються. Водночас, позивач не погоджується з висновками відповідача, що позивач здійснював реалізацію пального з акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787 за адресою: м. Київ, вул. Козацька, буд. 114, кв. (офіс) 1-8 в адресу контрагентів-покупців без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, вказуючи, що таке є лише припущенням відповідача, оскільки відсутні будь-які докази які б свідчили про здійснення оптової торгівлі із місця оптової торгівлі за адресою: м. Київ, вул. Козацька, буд. 114, кв. (офіс) 1-8.
З даного приводу суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Реалізація пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України із акцизного складу/акцизного складу пересувного, у тому числі до іншого акцизного складу/акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки та будь-яким іншим особам.
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Крім того, згідно з абз. 14, 15 п. 231.1 ст. 231 ПК України в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити:
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це: б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
За приписами пп. 14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № Закон № 481/95-ВР суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Між тим, згідно зі статтею 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.
Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, 16.10.2019, 17.10.2019 та 31.10.2019 складено та зареєстровано акцизні накладні від ТОВ «ТЕРМІНАЛ СТІВІЛОРІНГ І К» (зберігач нафтопродуктів ТОВ «ОРАНЖ ЕЛ ПІ ДЖІ») в адресу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» з поставки пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 76189,00 кг із зазначенням акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787, на який фізично відвантажено пальне, що належить ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП». У подальшому ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» склало та зареєструвало акцизні накладі в адресу контрагентів-покупців ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНЛ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ДЕСНА АГРОПЛЮС», ТОВ «БІГРАЙЗ - СВ», ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВ1С», ФГ «ВИШЕНЬКИ» на переміщення пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) з акцизного складу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» з уніфікованим номером № 1005787 на пересувні акцизні склади з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у загальному обсязі 49823 л.
Таким чином, перевіркою встановлено реалізацію TOB «НАНО OIЛ ГРУП» пального з акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787 за адресою м. Київ, вул. Козацька, буд. 114. кв. (офіс) № 1-8 в адресу контрагентів-покупців без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, чим на думку відповідача, порушено вимоги ч. 8 ст. 15 Закону № 481.
Разом з тим, у запереченнях на акт перевірки та скарзі до ДПС України на спірне податкове повідомлення-рішення, позивач повідомляв контролюючі органи, що приміщення за адресою; м. Київ, вул. Козацька, буд 114, кв. (офіс) № 1-8 було помилково зареєстроване як акцизний склад з уніфікованим номером № 1005787, оскільки за вказаною адресою знаходиться виключно офісне приміщення, де розміщено керівництво ТОВ «НАНО OІЛ ГРУП» та частина працівників. Також, були допущені помилки під час складання акцизних накладних та подачі до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема в акцизних накладних № 168 від 18.01.2019, № 154 від 16.02.2019, № 179 від 02.11.2019, 155 від 16.02.2019, № 157 від 17.01.2019, № 156 від 16.01.2019.
Сторонами не заперечується, що 16.10.2019, 17.10.2019 та 31.10.2019 складено та зареєстровано акцизні накладні від ТОВ «ТЕРМІНАЛ СТІВІЛОРІНГ І К» (зберігач нафтопродуктів ТОВ «ОРАНЖ ЕЛ ПІ ДЖІ») в адресу ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» з поставки пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 76189,00 кг із зазначенням акцизного складу з уніфікованим номером № 1005787.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження позивача є: м. Київ, вул. Козацька, буд. 114, кв. (офіс) 1-8.
Згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 20102017 від 20.10.2017 нежитлове приміщення, яке знаходиться в будинку, що розташований в м. Києві, по вул. Козацькій, буд 114, яке представляє собою нежилі приміщення з № 1 по № 8, групи приміщень № 101 (в літері А), зальною площею 88.6 м.кв. передане Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ ЕСТЕЙТ КОНСАЛТИНГ, в тимчасове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «НАНО ОІЛ ГРУП».
Так, дійсно, як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем при здійсненні операцій придбання та відвантаження пального зазначався акцизний склад з уніфікованим номером № 1005787.
Проте, суд не погоджується з доводами відповідача, що саме на акцизному складі з уніфікованим номером № 1005787 ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» проводило діяльність із придбання та подальшої реалізації пального, адже фактично фізичного відвантаження пального за адресою м. Київ, вул. Козацька, буд. 114. кв. (офіс) № 1-8, як про це вказано в акті перевірки, відповідачем не доведено.
Враховуючи поняття акцизний склад, яке міститься у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, де законодавець пов'язує визначення акцизного складу не з адресою чи місцезнаходженням об'єкта, а з його призначенням та технічною можливістю здійснювати господарську діяльність з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідачем також не доведено, що за адресою м. Київ, вул. Козацька, буд. 114. кв. (офіс) № 1-8 знаходиться приміщення або територія, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Суд також враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «НАНО ОІЛ ГРУП» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за № 990614201901115 з терміном дії з 02.07.2019 по 02.07.2024, яка діяла на момент вчинення операцій, вказаних в акті перевірки.
Відомостей про анулювання вказаної ліцензії на момент здійснення спірних операцій матеріали справи не містять.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 500000,0 грн за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, оскільки відповідачем не доведено вчинення податкового правопорушення, за який може бути застосована вказана санкція.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.09.2020 № 0006770902.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк