11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/960/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро, апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року (суддя Єфанова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 23.07.2025 року) в справі №160/960/25 за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
14.01.2025 року КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №0142051812.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що ним 31.12.2024 року отримано податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №0142051812 про зобов'язання сплатити 43091,90 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках викладених у акті камеральної перевірки від 09.09.2021р., №20842/04-36-18-12/43158553, зокрема, що під час здійснення господарської діяльності підприємства мали місце: встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, порушення строку зарахування податкiв до бюджетiв або державних цiльових фондiв, установлених Законом Украiни (Про платiжнi системи та переказ коштiв в Укpaїнi), з вини банку або органу, що здiйснює казначейське обслуговування бюджетних коштiв, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), перiод фiнансово-господарськоi дiяльностi платнпка податкiв, при здiйсненнi якої вчинено цi порушення: березень 2021 року. Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Згідно ст. 58.1.2. ПК України: «У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити: зокрема, обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення. Відповідно підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Наказу № 1204: «У разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1-5 пункту 3 цього розділу, повинно містити: періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення». Апелянт вказував, що відповідно підпункту 3 пункту 4 розділу ІІ Наказу № 1204 має містити: «детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»), у тому числі штрафних санкцій та/або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до податкового повідомлення-рішення, що є його невід'ємною частиною)». Апелянт вказував, що в податковому повідомленні-рішенні від 29.09.2021 року №0142051812 вказано, що перiод фiнансово-господарської дiяльностi платника податкiв, при здiйсненнi якої вчинено цi порушення: березень 2021 року. В акті камеральної перевірки від 09.09.2021р., №20842/04-36-18-12/43158553 про зазначений період в загалі не згадується. Як випливає з акту і розрахунку штрафних санкцій доданого до податкового повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №0142051812, підставою для застосування штрафних санкцій стала не своєчасна сплата самостійно задекларованого платником податкового зобов'язання з податку на додану вартість, кінцевий строк сплати якого припадав на 30.04.2021 р. З аналізу акту камеральної перевірки від 09.09.2021р., №20842/04-36-18-12/43158553 і податкового повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №0142051812 випливає, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області невірно визначило період в якому було здійснено порушення податкового законодавства з боку КП КМР «Центральні тепломережі», що є грубим не дотриманням положень Наказу № 1204 і фактично не дозволяє встановити фактичну суть порушення. При винесенні податкового повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №0142051812 було здійснено грубе порушення норм діючого податкового законодавства України, оскільки у вказаний період нарахування штрафних санкцій не передбачалося.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації. Відповідно до ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Позивачем не заперечується факт пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість. Разом з цим позивач вважає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПК України за пропуск терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки згідно з абз. 1 п. п. 69.1 п. 69 якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Суд першої інстанції на противагу доводів позивача вказував, що з 27.05.2022 року згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. З 27.05.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів (слід розуміти задекларованих у цих документах, у строк не пізніше 31.07.2022). Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ, з 27.05.2022 року був відновлений перебіг строків подання звітності та строків сплати податків та зборів. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із заявою довільної форми щодо відсутності можливості виконання податкового обов'язку зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. Таких доказів суду не надано.
Відповідно до матеріалів прави, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2021 року, за результатом якої складено акт №20842/04-36-18-12/43158553 від 09.09.2021 року. Висновками акту встановлено порушення п.п. 16.1.14 п.16.1. ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
З акту камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлено, що КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9091533954 від 20.04.2021 року за березень 2021 року, самостійно було задекларовано суму податку до сплати, граничний термін сплати 30.04.2021 року.
Встановлено, що платіжним дорученням № 261323983 від 30.07.2021 року сплачено 139919,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 91 день; платіжним дорученням № 265643979 від 09.08.2021 року сплачено 15000,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 101 день; платіжним дорученням № 266219512 від 10.08.2021 року сплачено 15000,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 102 дні; платіжним дорученням № 268300591 від 13.08.2021 року сплачено 101000,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 105 днів; платіжним дорученням № 270241095 від 17.08.2021 року сплачено 40000,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 109 днів; платіжним дорученням № 277112764 від 31.08.2021 року сплачено 120000,00 грн., термін затримки сплати узгодженого податного зобов'язання 123 дні.
29.09.2021 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0142051812, яким КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» визначено сплату штрафу у розмірі 10 % на загальну суму 43091,90 грн.
У адміністративному порядку шляхом подання скарги, КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» податкове повідомлення-рішення № 0142051812 не оскаржувало.
Встановлено, що КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» не пояснює підстави порушення терміну сплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання.
Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, норми ПК України визначають обов'язок для платника податків своєчасно сплачувати податкові зобов'язання.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Отже, норми ПК України встановлюють обов'язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання. Обов'язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.
Податковим органом зафіксовано та позивач не заперечує, що ним допущено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема по податковій декларації з податку на додану вартість № 9091533954 від 20.04.2021 року за березень 2021 року.
Норми ПК України встановлюють відповідальність у разі вчасної несплати самостійно задекларованих сум податку. У разі несвоєчасної сплати самостійно узгодженого податного зобов'язання передбачена відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів простроченої сплати. Несвоєчасна сплата узгодженого податного зобов'язання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Несвоєчасна сплата, вчинена повторно протягом 1095 календарних днів, або на строк більше 90 календарних днів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у вигляді штрафу настає у разі коли така несплата вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
КП Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» не повідомляло відповідача про труднощі, що виникли зі сплатою податкових зобов'язань.
Сплата податків, є одним з основних обов'язків платників, у своїй діяльності вони повинні враховувати таких обов'язок та не уникати його, розподіляти кошти прибутку таким чином, щоб можливо було сплатити обов'язкові платежі.
Згідно п. 109.3, п. 109.4 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області встановило порушення позивачем п.п. 16.1.14 п.16.1. ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, встановлено можливість здійснення сплати податкових зобов'язань.
Затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань при обізнаності про їх обов'язкову сплату та із наявністю обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків.
Обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення зводяться позивачем до відсутності у ньому періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення. Натомість у графах податкового повідомлення-рішення від 29.09.2021 року № 0142051812 вказано обставини вчинених правопорушень та період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - березень 2021 року.
Слід вказати, що згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Таким чином, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються при нарахуванні санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість.
У постанові від 31.01.2020 року у справі № 821/819/17 Верховний Суд вказував, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У разі задоволення позовних вимог позивача, документально підтверджені та здійснені ним судові витрати повертаються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень. У разі відмові у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачу не повертаються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року в справі №160/960/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова