15 грудня 2025 року справа №200/3797/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Кобець К.В., за участю представника позивача Кардаша В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Голубова Д.Б.), складену в повному обсязі 25 вересня 2025 року, в адміністративній справі № 200/3797/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 200/3797/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2025 року № 103550006444;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169.
02 липня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2025 року № 103550006444 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 та здійснити переведення на інший вид пенсії, а саме: відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 200/3797/25 залишено без змін.
15 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача Кардаша В'ячеслава Анатолійовича (надалі - заявник), який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Кардаша В'ячеслава Анатолійовича про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.
Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року в якій вона просила її скасувати та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 02 липня 2025 року, зобов'язавши відповідача подати звіт про його виконання.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 у справі №200/3797/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідачем у справі, не виконано належним чином та у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судовим рішенням, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, визнані неправомірними та скасовані рішення суб'єкта владних повноважень, що були предметом спору.
Рішення суду, що ухвалено в даній справі, не є рішенням зобов'язального характеру (тобто рішенням, яким боржника зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення суду на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 і здійснено переведення на інший вид пенсії, а саме: відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та враховано довідки про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169. Середньомісячний заробіток обчислено в розмірі 35745,00 гривень на підставі довідок про заробітну плату №169 та №179 і розраховано розмір пенсії: 35745,00 х 60% = 21447,00 гривень, про що свідчить розпорядження від 23.09.2025 року. Також з 01.03.2025 року здійснено перерахунок «Індексація спецпенсій», розмір підвищення склав 1500,00 гривень, а загальний розмір пенсії з урахуванням індексації складає 22947,00 гривень, про що свідчить розпорядження від 23.09.2025 року.
Враховуючи викладене відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/3797/25 та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, оскільки рішення суду виконано відповідно до результативної частини, а саме: повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 і здійснено переведення на інший вид пенсії, а саме: відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та враховані довідки про заробітну плату державного службовця при переведенні на інший вид пенсії, про що свідчать розпорядження (протоколи) від 23.09.2025 року.
Непогодження заявника з рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які виникли після ухвалення такого судового рішення та його виконання, можуть бути підставою для іншого позову, а не для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 200/3797/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 200/3797/25 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 15 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
І.Д.Компанієць