15 грудня 2025 рокусправа № 380/11739/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в місті Львові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 всього періоду роботи з 19.09.1998 по 02.02.2005 у приватного підприємця ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи з 19.09.1998 по 02.02.2005 у приватного підприємця ОСОБА_2 та внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про ОСОБА_1 як про особу, за яку сплачено внески (застраховану особу) в період роботи з 19.09.1998 року по 02.02.2005 року у приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів: 2100710431).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.03.2025 звернулася до територіального органу ПФУ у Львівській області із заявою про попередній розрахунок пенсії за віком. ГУ ПФУ у Львівській області надало розрахунок відповідно до якого страховий стаж позивачки становив 25 років 08 місяців 11 днів. У зв'язку із неповним зарахуванням періодів роботи до страхового стажу позивачка 01.04.2025 року повторно звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області та отримала розрахунок стажу, відповідно до якого страховий стаж позивачки становив 24 роки 10 місяців 29 днів. Позивачка втретє звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області та просила зарахувати до страхового стажу період роботи з 19.09.1999 по 31.01.2004, однак ГУ ПФУ у Львівській області листом повідомило, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 19.09.1999 по 31.12.2003, оскільки інформація про зазначений період роботи відсутня в даних реєстру застрахованих осіб. Вважає, що відповідач протиправно не зарахував період роботи у приватного підприємця ОСОБА_2 з 19.09.1998 по 02.02.2005, оскільки невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті страхових внесків не може бути підставою для не зарахування певного періоду роботи до страхового стажу для призначення пенсії.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період роботи позивачки з 19.09.1999 по 31.12.2003 відсутня інформація про даний період роботи в індивідуальних відомостях про застраховану особу та відсутні дані про нарахування та сплату страхових внесків, за січень, березень 2004 відсутні дані про нарахування та сплату страхових внесків. Зарахування страхового (трудового стажу) за період з 19.09.1999 по 31.12.2003, за січень, березень 2004 можливе після подання підприємством до органів ПФУ коригуючої звітності за цей період. Враховуючи це підстав для зарахування до страхового стажу позивачки спірного періоду роботи немає.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 в спірний період з 19.09.1998 по 02.02.2005 працювала на посаді продавця реалізатора у ФОП ОСОБА_2 (запис № 9, 10) (а.с. 9-13), що так само підтверджується договором та наказом № 1 (а.с. 19-22).
ОСОБА_1 20.03.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою про попередній розрахунок пенсії за віком. У відповідь ГУ ПФУ у Львівській області надало розрахунок страхового стажу для призначення пенсії за віком, відповідно до якого страховий стаж обчислило в розмірі 25 років 08 місяців 11 днів (а.с. 15).
ОСОБА_1 01.04.2025 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою про попередній розрахунок пенсії за віком. У відповідь ГУ ПФУ у Львівській області надало розрахунок страхового стажу для призначення пенсії за віком, відповідно до якого страховий стаж обчислило в розмірі 24 роки 10 місяців 29 днів (а.с. 16).
У зв'язку із частковим врахуванням періодів роботи до страхового стажу ОСОБА_1 16.04.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи у приватного підприємця ОСОБА_2 з 19.09.1999 по 31.01.2004 (а.с. 17).
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 30.04.2025 № 9266-9417/Т-52/8-1300/25 повідомило позивачку, що в результаті розгляду поданих до заяви документів загальний (страховий) стаж становить 24 роки 10 місяців 29 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 19.09.1999 по 31.12.2003, оскільки інформація про зазначений період роботи відсутня в даних реєстру застрахованих осіб (а.с. 18).
Відповідно до довідки про розрахунок стажу для призначення пенсії форми РС-право спірний період роботи позивачки у ФОП ОСОБА_2 з 19.09.1998 по 02.02.2005 врахований до страхового стажу частково, а саме: з 19.09.1998 по 18.09.1999, з 01.02.2004 по 29.02.2004, з 01.04.2004 по 31.12.2004 (а.с. 16).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.
Згідно із статтею 20 Закону України № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Відповідно до листа ГУ ПФУ у Львівській області та довідки форми РС-право частково не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у ФОП ОСОБА_2 , а саме з 19.09.1999 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.03.2004, з 01.01.2005 по 02.02.2005, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про зазначений період роботи.
Оцінюючи дії відповідача щодо відмови зарахувати певні періоди роботи до страхового стажу позивачки у зв'язку із відсутністю в Реєстрі інформації про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 з 19.09.1998 по 02.02.2005, суд звертає увагу на таке. Верховний Суд у постановах від 17.07.2019 (справа №144/669/17) та від 20.03.2019 (справа № 688/947/17) зробив висновок, що «[…] несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків. Крім того, колегія суддів зауважує, що, за загальним правилом, несвоєчасна сплата (несплата) підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі […]». Тому, відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату страхових внесків не є підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів трудової діяльності ОСОБА_1 .
Враховуючи такі висновки касаційного суду суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови врахувати до страхового стажу позивачки період її роботи з 19.09.1998 по 02.02.2005 на посаді продавця-реалізатора у ФОП ОСОБА_2 , оскільки несплата страхувальником страхових внесків не повинна порушувати право позивачки на соціальний захист.
При цьому, суд звертає увагу, що пенсійний орган двічі обчислював страховий стаж позивачки, і двічі по-різному зараховував один і той самий період трудової діяльності на посаді продавця-реалізатора у ФОП ОСОБА_2 з 19.09.1998 по 02.02.2005 до її страхового стажу, що чітко прослідковується у довідка про розрахунок стажу, що дає право для призначення пенсії, форми РС-право (а.с. 15,16). Тому, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивачки буде зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи на посаді продавця-реалізатора у ФОП ОСОБА_2 з 19.09.1998 по 02.02.2005 з урахуванням вже зарахованих періодів.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про ОСОБА_1 як про особу, за яку сплачено внески (застраховану особу) в період роботи з 19.09.1998 року но 02.02.2005, то суд зазначає, що задоволення цієї вимоги не є необхідним для відновлення порушеного права позивачки, оскільки факт зарахування періоду роботи до страхового стажу не залежить від наявності чи відсутності внесених страхувальником відомостей про сплату внесків до Реєстру. Як було встановлено вище та як випливає з правових висновків Верховного Суду, відсутність у Реєстрі інформації про сплату страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу, а тому саме по собі невнесення роботодавцем відповідних даних до Реєстру не порушує права позивачки у тій частині, що стосується обчислення страхового стажу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що внесення змін до Реєстру застрахованих осіб є процедурою, яка здійснюється органами Пенсійного фонду виключно на підставі первинних документів страхувальника або правонаступника страхувальника, що підтверджують факт нарахування та сплати внесків. Натомість, у відповідача відсутні первинні відомості про сплату ФОП ОСОБА_2 страхових внесків, на підставі яких пенсійний орган міг би сформувати або коригувати інформацію у Реєстрі. Тому вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачкою витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 9,19-22,25-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 всього періоду роботи з 19.09.1998 по 02.02.2005 на посаді продавця-реалізатора у ФОП ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 19.09.1998 по 02.02.2005 на посаді продавця-реалізатора у ФОП ОСОБА_2 з урахуванням вже зарахованих періодів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович