12 грудня 2025 рокусправа № 380/18871/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, щодо не врахування страхового стажу набутого ОСОБА_1 за період роботи у російській федерації з 25.08.2008 по 24.09.2013 та страхового стажу набутого за період роботи у російській федерації з 11.10.2013 по 12.07.2021 до загального страхового стажу;
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області врахувати страховий стаж набутий ОСОБА_1 за період роботи у російській федерації з 25.08.2008 по 24.09.2013 та страховий стаж набутий за період роботи у російській федерації з 11.10.2013 по 12.07.2021 до загального страхового стажу;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, щодо не врахування розмірів заробітної плати, що отримувалася ОСОБА_1 під час роботи в російській федерації у період з 25.08.2008 по 24.09.2013 та у період з 11.10.2013 по 12.07.2021 до розрахунку пенсійного забезпечення;
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області врахувати розміри заробітної плати, що отримувалася ОСОБА_1 під час роботи в російській федерації у період з 25.08.2008 по 24.09.2013 та у період з 11.10.2013 по 12.07.2021 до розрахунку пенсійного забезпечення;
-призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням вищевикладених вимог;
Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона працювала у російській федерації, отримувала заробітну плату, сплачувала страхові внески. Однак відповідач, ГУ ПФ України в Сумській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком, мотивуючи своє рішення тим, що Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. При цьому позивачка наголосила, що подала відповідачу всі необхідні документи. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.09.2025 суд постановив відкрити спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Від відповідача 1, ГУ ПФ України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що позивачка не набула відповідного страхового стажу для призначення пенсії за віком через денонсацію Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Крім того, відповідач 1 не погоджується з тим, що всі позовні вимоги заявлені до нього. Зокрема, наголосив, що спірне рішення, як і питання про призначення пенсії позивачці вирішувалося ГУ ПФ України в Сумській області за принципом екстериторіальності. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 13.10.2025 суд постановив залучити до участі у справі №380/18871/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - співвідповідача, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: 40009, м.Суми, вул.Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ: 21318350).
Від відповідача 2, ГУ ПФ України в Сумській області заяви по суті справи до суду не надходили. Відповідач 2 звернувся з клопотанням про долучення до справи документів, які позивачка додала до заяви про призначення пенсії.
Від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій вона стверджувала про необґрунтованість спірного рішення та дій відповідачів з підстав, що вказані у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Суд встановив таке.
Позивачка, ОСОБА_1 , 05.03.2025 звернулася із заявою до відповідача 1, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви, серед іншого, додані: копія трудової книжки ОСОБА_1 ; довідка №5 від 29.03.2021 про періоди роботи з 25.08.2008 по 24.09.2013 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №5/1 від 29.03.2021 доповнення до довідки №5 від 29.03.2021 про перейменування підприємства видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №10/07-21 від 12.07.2021 про період роботи з 11.10.2013 по 12.07.2021 видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; довідка №03 від 29.03.2021 про заробітну плату з вересня 2009 по серпень 2013 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №06 від 31.03.2021 про заробітну плату з серпня 2008 по серпень 2009 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №04/07-21 від 12.07.2021 про заробітну плату з жовтня 2013 по грудень 2018 видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; довідка №03/07-21 від 12.07.2021 про заробітну плату з січня 2019 по липень 2021, видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; свідоцтво про взяття на облік фізичної особи в податковому органі на території російської федерації серія 52 № 004644498 від 15.12.2010; відомості про стан індивідуального рахунку застрахованої особи (форма СЗИ-ИЛС) видані Управлінням пенсійного фонду російської федерації у м. Тула Тульської області.
Цю заяву, за принципом екстериторіальності, розглядав відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
12.03.2025 відповідач 2 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №134650028087.
Це рішення відповідач 2 обґрунтував тим, що «за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.08.2008 по 24.09.2013 та з 11.10.2013 по 12.07.2021, оскільки відсутній договір між російською федерацією та Україною».
Позивачка не погоджується із рішенням відповідача від 12 березня 2025 року № 134650028087, вважає, що таке порушує її право на призначення належного пенсійного забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який набув чинності 01 січня 2004 року.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 8 Закон №1058-IV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Отже необхідною умовою для призначення пенсії за віком є наявність страхового стажу, що є спірним у цій справі.
Частиною другою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
13 березня 1992 року укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана Україною та Російською Федерацією та вступила в силу з дня підписання (далі - Угода).
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди передбачено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами другою-третьою статті 6 Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалася дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка набула чинності 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визнається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбулась трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, укладеної між Урядами держав-учасниць цієї Угоди, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів» від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових умовах і за спеціальністю взаємно визнається Сторонами.
Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 квітня 2004 року № 1906-1V передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 29 листопада 2022 року № 1328 Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Ця постанова набрала чинності 02 грудня 2022 року.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10 січня 2023 року, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10 січня 2023 року, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 24 червня 2023 року № 639 припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 року в м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10 липня 2023 року № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, припинила дію 04 липня 2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародних договорів України відмова від Угоди від 13 березня 1992 року та Угоди від 14 січня 1993 року означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року кожен учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди щодо цього учасника припиняється по спливу 6-місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і у разі її виходу з Угоди держави-учасниці, на території якої вони мешкають.
Оскільки на період здійснення трудової діяльності позивачки на території російської федерації чинними були міжнародні угоди з даною державою, то при вирішенні спору слід застосовувати положення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення та Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн».
Таким чином, спірне рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці на підставі того, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.08.2008 по 24.09.2013 та з 11.10.2013 по 12.07.2021, оскільки відсутній договір між російською федерацією та Україною не відповідає законодавству, що діяло в період роботи позивачки на території російської федерації та на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Також статтею 24 Закону № 1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою зазначеної статті регламентовано, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Обов'язковою умовою для включення періоду роботи, яка виконувалась на території російської федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації за відповідний період.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 360/4129/20, від 20 березня 2024 у справі №200/11294/20-а, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в цій справі.
Статтею 44 Закону № 1058-VI визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 встановлено, що для підтвердження заробітної плати особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Як встановив суд, позивачка звернулася із заявою до відповідача 1, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви, серед іншого, додані: копія трудової книжки ОСОБА_1 ; довідка №5 від 29.03.2021 про періоди роботи з 25.08.2008 по 24.09.2013 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №5/1 від 29.03.2021 доповнення до довідки №5 від 29.03.2021 про перейменування підприємства видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №10/07-21 від 12.07.2021 про період роботи з 11.10.2013 по 12.07.2021 видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; довідка №03 від 29.03.2021 про заробітну плату з вересня 2009 по серпень 2013 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №06 від 31.03.2021 про заробітну плату з серпня 2008 по серпень 2009 видана АТ «Верхньоволжське аерогеодезичне підприємство»; довідка №04/07-21 від 12.07.2021 про заробітну плату з жовтня 2013 по грудень 2018 видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; довідка №03/07-21 від 12.07.2021 про заробітну плату з січня 2019 по липень 2021, видана ТОВ «Спецгеологорозвідка»; свідоцтво про взяття на облік фізичної особи в податковому органі на території російської федерації серія 52 № 004644498 від 15.12.2010; відомості про стан індивідуального рахунку застрахованої особи (форма СЗИ-ИЛС) видані Управлінням пенсійного фонду російської федерації у м. Тула Тульської області.
Як видно із зазначених документів, факт роботи позивачки на підприємстваху російській федерації підтверджується як записами у трудовій книжці, так і наданими на їх підтвердження довідками.
Крім того, як видно із доданих до заяви про призначення пенсії у спірні періоди позивачка отримувала заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески.
Частиною першою статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.
Розділом ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів необхідних, зокрема, для призначення пенсії.
Отже, вирішення питання про призначення пенсії, зокрема, перевірка поданих документів, обрахунок трудового і страхового стажу, є виключною компетенцією Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, з урахуванням викладеного, оскільки спірне рішення ґрунтується лише на тому, що «за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.08.2008 по 24.09.2013 та з 11.10.2013 по 12.07.2021, оскільки відсутній договір між російською федерацією та Україною» та не містить інформації про перевірку інших встановлених законом обставин та умов для призначення пенсії, суд вважає ефективним способом захисту визнати протиправним та скасувати спірне рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати страховий стаж набутий ОСОБА_1 за період роботи у російській федерації з 25.08.2008 по 24.09.2013 та страховий стаж набутий за період роботи у російській федерації з 11.10.2013 по 12.07.2021 до загального страхового стажу та повторно розглянути заяву від 05 березня 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідає приписам Порядку № 22-1, оскільки повторний розгляд заяви про призначення пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову в її призначенні має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву вперше.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області і має завершити процедуру призначення позивачці пенсії.
Стосовно твердження позивачки, що згідно з відомостями, отриманими від віідповідача у відповіді від 04.07.2025 №1300-5803-8/89784 на адвокатський запит можна зробити висновок, що відповідач, поруч із страховим стажем, не врахував розміри отримуваних позивачкою заробітних плат за період роботи у російській федерації з 25.08.2008 по 24.09.2013 та за період роботи у російській федерації з 11.10.2013 по 12.07.2021, то суд зауважує, що про отримувану позивачкою заробітну плату за час роботи у рф з метою нарахуванні пенсії у спірному рішенні не йшлося. Тому вимогу позивачки про не врахування розмірів заробітної плати, що отримувалася ОСОБА_1 під час роботи в російській федерації у період з 25.08.2008 по 24.09.2013 та у період з 11.10.2013 по 12.07.2021 до розрахунку пенсійного забезпечення суд вважає передчасною, відтак у її задоволенні відмовляє.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір, сплачений позивачкою при зверненні до суду підлягає стягненню на користь позивачки з бюджетних асигнувань відповідача 2 пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: 40009, м.Суми, вул.Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ: 21318350) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії №134650028087 від 12.03.2025, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати страховий стаж, набутий ОСОБА_1 , за період роботи у російській федерації з 25.08.2008 по 24.09.2013 та страховий стаж набутий за період роботи у російській федерації з 11.10.2013 по 12.07.2021 до загального страхового стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 березня 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: 40009, м.Суми, вул.Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ: 21318350), з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два)грн40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12.12.2025.
Суддя Лунь З.І.