про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2025 рокусправа № 380/24247/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.Желік, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі заступника начальника відділу - Дзвоник Марти Василівни про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі заступника начальника відділу - Дзвоник Марти Василівни про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, в якій просить:
- визнати дії заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції А.Р., України, - Дзвоник Марти Василівни щодо накладення арешту на кошти Панасюка які містяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ «Приватбанк», накладеного постановою від 28.10.2025 у виконавчому провадженні № 79441403, протиправними;
- скасувати постанову, яка винесена 28 жовтня 2025 року, Заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - Дзвоник Мартою Василівною, про арешт коштів боржника (у частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ «Приватбанк»), у виконавчому провадженні № 79441403 відносно ОСОБА_1 ;
- зняти арешт з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що має спеціальний статус - «зарплатний», який накладений постановою заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - Дзвоник Мартою Василівною від 28 жовтня 2025 року, № 79441403.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.
Так, відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).
Отже в даному випадку для обчислення строку звернення до адміністративного суду слід керуватися нормами КАС України та застосовувати десятиденний строк звернення до суду.
З позовної заяви суддею встановлено, що позивачем оскаржується постанова, яка винесена 28 жовтня 2025 року, Заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - Дзвоник Мартою Василівною, про арешт коштів боржника (у частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ «Приватбанк»), у виконавчому провадженні № 79441403 відносно ОСОБА_1 .
Щодо строку оскарження вищевказаної постанови суддя зазначає, що таку було винесено державним виконавцем 28.10.2025.
Зі змісту позовної заяви суддею встановлено, що позивач 03.11.2025 виявив оскаржену постанову шляхом перегляду веб-порталу Електронного суду, а про накладення арешту дізнався 28.10.2025.
Оскільки КАС України встановлює десятиденний строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою в порядку статті 287, строк звернення до суду з вимогою щодо скасування постанови, яка винесена 28 жовтня 2025 року, заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - Дзвоник Мартою Василівною, про арешт коштів боржника (у частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ «Приватбанк»), у виконавчому провадженні № 79441403 відносно ОСОБА_1 .
До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 11.12.2025, що свідчить про пропуск ним десятиденного строку звернення до суду, встановленого частиною другої статті 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на те, що позивачем не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду позовну заяву з немайновою вимогою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено суддею з поданого адміністративного позову, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Водночас позивачем не долучено до позовної заяви доказ сплати судового збору.
Тому, з метою усунення даного недоліку, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн (3028,00 грн * 0,4 * 0,8) за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа) та долучити до позовної заяви докази його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі заступника начальника відділу - Дзвоник Марти Василівни про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.