про зміну способу виконання судового рішення
15 грудня 2025 року Київ № 640/6221/21
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши заяву Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доАпарату Верховної Ради України
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022, позовні вимоги задоволено частково шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 01 квітня 2013 року по 29 серпня 2019 року;
- зобов'язання Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані 186,5 календарні дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 01 квітня 2013 року по 29 серпня 2019 року.
В подальшому, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 року справа №640/6221/21, Апаратом Верховної Ради України частково виконано рішення суду та проведено нарахування грошової компенсації в межах резолютивної частини в загальній сумі 73652,58 грн.
Сума заборгованості позивачу підтверджується в листі Апарату Верховної Ради України №7756-1-24.
Однак до теперішнього часу Апарат Верховної Ради України не виконав рішення суду у частині виплати заборгованості по грошовій компенсації в загальній сумі 73652,58 грн.
Представником Міністерства юстиції України подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить встановити порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/6221/21, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 73652,58 грн. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви про зміну способу виконання рішення заявник зазначив, що рішення суду боржником виконане частково, а саме в частині зобов'язання виконання нарахування, в іншій частині зобов'язання рішення суду не виконане і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника. Поряд з цим, як вказав заявник, для повного та фактичного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, необхідно встановити або змінити спосіб виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, рішення Окружного адміністративного міста Києва суду від 22.02.2022 у справі №640/6221/21 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення, 22.02.2022 судом видано виконавчий лист.
На час розгляду цієї заяви рішення суду залишається не виконаним в частині виплати нарахованих коштів у сумі 73652,58 грн.
Відповідач в листі на адресу позивача повідомило про здійснення нарахування грошової компенсації позивача. Розмір компенсації після проведеного перерахунку склав 73652,58 грн. Перераховані кошти не можуть бути виплачені, у зв'язку з тим, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України і саме на неї законом покладено обов'язок виконання рішень суду, боржником за якими, в конкретному випадку, є Апарат Верховної Ради України.
Частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України, в редакції, що діє з 19 грудня 2024 року, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Таким чином, з часу введення в дію абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України, врегульовані саме процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що у випадку невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, що надало право на одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, ця обставина є самостійною обов'язковою підставою для зміни способу і порядку виконання цього рішення на стягнення відповідних виплат.
Як вбачається із заяви, заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 73652,58 грн. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Згідно з листом відповідача від 11.06.2024 розмір грошової компенсації до виплати позивачу становить 73652,58 гривень.
Аналізуючи чинну з 19 грудня 2024 року норму статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд визнає, що в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу виконання судового рішення, наявні підстави для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права, що носить зобов'язальний характер, також може бути замінений передбачає з введенням в дію абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України на стягнення коштів, що нараховані на виконання рішення суду поза межами судового розгляду позову позивача по суті вимог.
В той же час, суд зауважує, що Державна казначейська служба України не є і не було учасником справи №640/6221/21, в той же час, ДКС України здійснює лише грошові перекази, відповідно до покладених на неї обов'язків, в той же час, як боржником у даній справі та у виконавчому провадженні визначено саме Апарат Верховної Ради України, а тому саме з останнього підлягає стягненню сума нарахованої грошової компенсації, але не виплаченої, тому заява представника Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Прийняти до розгляду заяву про зміну способу виконання рішення у справі №640/6221/21.
2. Заяву представника Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення задовольнити частково.
3. Змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі №640/6221/21 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Апарату Верховної Ради України нарахованої та невиплаченої грошової компенсації в сумі 73652,58 грн.
4. Надіслати ухвалу учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Білоноженко М.А.