12 грудня 2025 року Справа № 640/23597/21 ЗП/280/884/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №923060182365, ухвалене о 14 годині 55 хвилин 20 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії на підставі рішення суду у справі №640/6252/20 і №923060182365, ухвалене о 15 годині 00 хвилин 20 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії на підставі заяви про перерахунок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2021 року у справі №640/23597/21 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст.ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
04 квітня 2025 року матеріали адміністративної справи №640/23597/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Черновій Ж.М.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/23597/21 (ЗП/280/884/25) та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 20.10.2020 ухвалив рішення №923060182365 про перерахунок пенсії за вислугу років. У цьому рішенні відповідач, зокрема, зазначив, що підставою для перерахунку пенсії є рішення суду у справі №640/6252/20. Відповідач здійснив перерахунок пенсії лише за один місяць з 01.03.2020 по 31.03.2020, виходячи із 90% місячної заробітної плати і розміром пенсії з надбавками 21204,09 грн. Водночас, цим же рішенням вже перераховану пенсію пенсійний орган з 01.04.2020 по 30.04.2020 істотно зменшив до суми 16380,00 грн, з 01.05.2020 по 30.06.2020 розмір пенсії за цим рішенням має складати 16380,00грн, з 01.07.2020 по 31.08.2020 розмір пенсії за цим рішенням має складати 17120,00 грн, з 01.09.2020 по 30.11.2020 розмір пенсії за цим рішенням має складати 17120,00грн, з 01.12.2020 по 31.03.2023 розмір пенсії за цим рішенням має складати 17690,00грн, з 01.04.2023 і довічно розмір пенсії за цим рішенням має складати 17690,00грн. При цьому, перерахована пенсія, як про це стверджує відповідач, в розмірі 21204,09 грн відповідачем позивачу не нараховувалась і не виплачувалася, що об'єктивно, підтверджується довідками про отриману щомісячну пенсію в 2020 і 2021 році. Рішенням про перерахунок пенсії на підставі рішення суду відповідач ухвалив о 14 годині 55 хвилин, через п'ять хвилин в цей же день 20.10.2020 о 15 годині 00 хвилин відповідач ухвалив ще одне рішення №923060182365 у якому зазначено, що підставою перерахунку пенсії є «заява про перерахунок». Згідно цього рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 виходячи із 60% мсісячної заробітної плати і розміром пенсії 16380,00 грн. Ухвалене відповідачем рішення 20.10.2020 15 год.00хв. безпосередньо пов'язане з рішенням відповідача від 20.10.2020, яке було ухвалено о 14 год.55хв. Саме рішенням, яке було ухвалено о 15год.00хв., відповідач повністю ліквідував навіть те ілюзорне перерахування пенсії з 01.03. по 30.03.2020, протиправно зменшивши з 01.04.2020 до 60 % розміру заробітної плати, з якої обраховується пенсія з виплатою пенсії з обмеженням її максимальним розміром. Наявність цих протиправних рішень відповідача позбавляють позивача, який виграв справу можливості домогтися здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, в належний спосіб та в повному обсязі. Позивач наголошує, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (ст.50-1 Закону №1789-ХІІ). Частина друга статті 86 Закону №1697-ХІІ регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям, оскільки процедури призначення та перерахунок пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Право на перерахунок пенсії в розмірі 90 % місячного заробітку поновлено в судовому порядку, рішення суду набрало законної сили і виконане відповідачем. На час призначення пенсії (2004 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, відповідно до якої, зокрема, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою. Позивач зазначає, що ні в серпні, ні у вересні, ні в жовтні 2020 року до органів ПФУ з метою перерахунків не звертався і додаткових документів не подавав. Отже відповідач не мав правових підстав о 15год.00хв. 20.10.2020 ухвалювати рішення про перерахунок пенсії на підставі заяви про перерахунок, через відсутність такої заяви. Підставою для звернення позивача в липні 2020 року до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії і подальшого здійснення відповідачем перерахунку пенсії стало рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020. У зв'язку з цим Офіс Генерального прокурора пенсіонерам прокуратури видав довідки про розмір заробітної плати після чого пенсіонери стали звертатися із заявами про перерахунок і отриманими довідками до органів ПФУ з метою перерахунку пенсії. Рішення суду №640/6252/20 стосується зовсім інших обставин, а саме встановленої судом протиправної відмови відповідача здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанвои КМУ від 09.12.2015 №1013. Отже ці документи не мають жодного відношення до перерахунку пенсії згідно рішення суду, оскільки на час отримання відповідачем рішення суду від 30.04.2020 у справі №640/6252/20, яке набрало законної сили лише 02.10.2020 відповідачем ще 31.07.2020 вже була перерахована пенсія з 01.04.2020 згідно заяви від 22.07.2020 і довідки Офісу Генерального прокурора. Таким чином, відповідач діючи протиправно, повторно використав ці самі документи для ухвалення а 15год.00хв. 20.10.2020 рішення про те, що з 01.04.2020 розмір пенсійної виплати обчислюється в розмірі 60% від місячної заробітної плати, з якої обраховується пенсія з виплатою пенсії з обмеженням її максимальним розміром. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що на виконання рішення суду по справі №640/6252/20 рішенням Головного управління від 20.10.2020 №923060182365, прийнятим о 14.55 год, позивачу було здійснено перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, відповідно до частини 20 ст.80 Закону №1697 в первинній редакції, виходячи з 90% місячної заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови КМУ №1013, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 17.06.2016 №18-985 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2020. Розмір пенсійної виплати склав 21204,09грн (23560,10 х 90%). Вказує, що предметом позову у справі, яка розглядається фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями Головного управління під час виконання рішення суду по справі №640/652/20. У зв'язку з набранням чинності Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 та враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 на підставі наданої позивачем заяви про перерахунок пенсії згідно довідки від 14.05.2020 №21-959зп, виданої Офісом Генерального прокурора, Головним управлінням згідно рішення №923060182365 від 20.10.2020 о 15:00год., було здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2020 по заробітній платі відповідно до статей 81 та 86 Закону України №1697. Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 1638,00грн, з 01.07.2020- 1712,00грн. Тому з урахуванням норм Закону №1697 розмір пенсійної виплати з 01.04.2020 обчислюється у розмірі 60% від заробітної плати (66948,70 грн х 60%) та виплачується у розмірі 16380 грн (1638,00 х 10), а з 01.07.2020 - 17120,00 грн. Крім того зазначено, що позивачем пропушено строк звернення до суду з даним позовом. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначив наступне. Що стосується заперечень відповідача в частині використання відповідачем заяви від 22.07.2020 про перерахунок пенсії за вислугу років і довідки про розмір заробітної плати Офісу Генерального прокурора від 14.05.2020 №21-959зп, які стали підставою для ухвалення о 15:00 відповідачем рішення №923060182365 від 20.10.2020, то в даному випадку має місце чиста маніпуляція відповідача, ці документи не мають жодного відношення до перерахунку пенсії згідно рішення суду від 30.04.2020 у справі №640/6252/20, яке набрало законної сили лише 02.04.2020. Наголошує, що відповідач залишив повністю без уваги аргументи позивача щодо поновлення в судовому порядку права на перерахунок пенсії в розмірі 90% місячного заробітку, рішення набрало законної сили, виконане відповідачем, і ніяких заперечень з цього приводу у відзиві не зазначено.
Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що фактині обставини у даній справі станом на теперешній час не змінилися, позивач підтримує позов в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що обрахунок пенсії позивача з 01.04.2020 був обчислений у розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної у наданій довідці від 14.05.2020 за №21-959зп (66948,70 грн заробіток згідно довідки) - х 60% = 40169,22 грн), що з урахуванням обмеження максимальним розміром склало 16380,00 грн (1638,00 х 10), а з 01.07.2020 - 17120,00 грн. В подальшому, у зв'язку із проведенням перерахунків та зміною прожиткового мінімуму, розмір пенсії позивача змінювався, про що свідчать розпорядження про перерахунок пенсії (копії додаються). На даний час пенсія позивача обрахована із 90% заробітку, що вказаний у довідці Генеральної прокуратури України від 14.05.2020 за №21-959зп (66948,70 грн х 90% = 60253,83 грн) та з урахуванням обмеження її максимальним розміром становить 23610,00 грн. Вимога позивача стосовно визнання протиправним рішення від 20.10.2020 №923060182365 та його скасування на даний час не є актуальною, так як позивач отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру» у її максимальному розмірі. Зазначено, що згідно чинного законодавства функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний Фонд України, який здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.
Від позивача до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідачу добре відомі обставини надання позивачем до пенсійного органу заяв про перерахунок пенсії від 19.05.2020 і від 22.07.2020 про повернення до розгляду заяви від 19.05.2020 і довідки Офісу Генерального прокурора від 14.05.2020 №21-959 зп, але відповідач маніпулюючи достовірно відомими йому обставинами щодо цих документів надає суду неправдиву інформацію.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2004 перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року по справі №640/6252/20 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі його заяви від 21 лютого 2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції, виходячи із 90% місячної заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 17 червня 2016 року №18-985зп без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 березня 2020 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року по справі №640/6252/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року - без змін.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/6252/20 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20 жовтня 2020 №923060182365 (прийнятим о 14 год. 55 хв.) здійснено перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, відповідно до частини 20 ст.86 Закону №1697 в первинній редакції, виходячи із 90% місячної заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 17 червня 2016 №18-985зп без обмеження її максимального розміру з 01.03.2020.
Розмір пенсії позивача склав з 01.03.2020 склав 21204,09 грн (23560,10 грн (середньомісячний заробіток згідно довідки №18-985зп) х 90%).
22.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, копія якої міститься в матеріалах справи, про повернення до розгляду заяви про перерахунок пенсії за вислугу років від 19.05.2020, надавши нову довідку про складові заробітної плати від 14.05.2020 за №21-959зп, виданої Офісом Генерального прокурора.
Відповідач листом від 04.08.2020 №6781-6671/К-02/8-0800/20 повідомив позивача про те, що у зв'язку з набранням чинності Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 на підставі наданої довідки від 14.05.2020 за №21-959зп, виданої Офісом Генерального прокурора, було здійснено з 01.04.2020 перерахунок його пенсії по заробітній платі відповідно до статей 81 та 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20 жовтня 2020 №923060182365 (прийнятим о 15 год. 00 хв.) розмір пенсії позивача з 01.04.2020 був обчислений у розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної у наданій довідці від 14.05.2020 за №21-959зп (66948,70 грн заробіток згідно довідки) - х 60% = 40169,22 грн), що з урахуванням обмеження максимальним розміром склало 16380,00 грн (1638,00 х 10), а з 01.07.2020 - 17120,00 грн.
03.12.2020 позивач звернувся зі скаргогю до начальника ГУ ПФУ в Запорізькій області, в якій просив, зокрема, поновити його порушене право на отримання з 01.03.2020 перерахованої рішенням №923060182365 від 20.10.2020 (ухвалене о 14:55) пенсії, на виконання судового рішення у справі №640/6252/20 в розмірі 90% від заробітної плати і основним розміром пенсії від середнього заробітку в сумі 21204,09 грн, забезпечивши виплату прерахованої пенсії в порядку і строки, визначені чинним законодавством.
Листом від 18.12.2020 позивача повідомлено, що з 01.04.2020 розмір пенсійної виплати обчислюється на підставі особистої заяви від 22.07.2020 та довідки від 14.05.2020 за №21-959зп, виданої Офісом Генерального прокурора відповідно до рішень Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020. Розрахунок пенсії проведено в розмірі 60% від місячної заробітної плати відповідно до ст.86 Закону №1697. Виплата пенсії проводиться виходячи із максимального розміру пенсії, визначеного, як 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та складає 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн.
В подальшому, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишено без задоволення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по справі №640/6252/20 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року про встановлення судового контролю, в порядку ст. 383 КАС України - залишено без змін.
Вважаючи, протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №923060182365 від 20 жовтня 2020 року, позивач звернувся до суду.
Стосовно доводів представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд не вбачає, оскільки судом зазначене питання було вирішено під час відкриття провадження у справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон №1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 зазначив, що статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри «80» замінено цифрами « 70».
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри «70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у вищевказаній справі вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури перераховується в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29.12.2021 у справі № 580/5/21.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з 60% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Офісу Генерального прокурора від 14.05.2020 за №21-959зп.
Стосовно правомірності застосування при перерахунку пенсії позивача обмеження її граничним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
Водночас абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно з положеннями абзацу другого цього пункту пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Суд зазначає, що положення пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на зазначене, з моменту набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII.
Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19 та від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:
«….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.»;
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.»;
«… внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги (..) у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».
Згодом зазначений висновок підтриманий Верховним Судом у низці інших постанов, зокрема від 29.06.2023 у справі №140/2530/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 19.12.2023 у справі № 340/1053/21, від 14.06.2023 у справі № 260/2959/21, тощо.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 6-10, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.М. Чернова