15 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/6431/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 86 % від суми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесенні ним судові витрати за сплату судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при черговому перерахунку пенсії на підставі рішення суду відповідач застосував обмеження максимальним розміром пенсії, крім того зменшив відсоткове значення пенсії до 70%.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, як безпідставних.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1497/25.
Листом № 0700-030-8/41385 від 10.07.2025 року Відповідач повідомив представника позивача про те, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1497/25, яке набрало законної сили, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року з оновленої довідки від 27.01.2025 року №ХР14205/ПМ2023. Розмір пенсії станом на 01.07.2025 року становить 23610,00 грн.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1497/25 від 07.05.2025 року відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року за оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.01.2025 №ХР14205/ПМ2023 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 із врахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначених у довідці (надбавки, доплати, підвищення та премії) відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-12, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказаний перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення у справі №2601497/25 проведено з 01.07.2025 року.
Як вбачається із розрахунку пенсії позивача, наведеного у листі Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 10.07.2025 року, розмір пенсії позивача становить:
основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення у розмірі 24458,70 грн, з урахуванням індексації:
індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн;
індексація ОСНП 2025 - 1500,00 грн
підсумок пенсії з надбавками становить 27458,70 грн, а підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру 23610,00.
Отже, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 року зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення зазначеного у довідці від 27.01.2025 №ХР14205/ПМ2023 до 70% та застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, так як підсумок перерахованої пенсії з надбавками становить 27458,70 грн, а підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру 23610,00.
У цій справі спірними є два питання, а саме зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 86% від суми грошового забезпечення до 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення 27.01.2025 року №ХР14205/ПМ2023, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року по справі № 260/1497/25 та застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
На думку суду, при здійсненні перерахунку з 01.07.2025 року відповідач не мав правових підстав для зменшення з 86% до 70% процентів відповідних сум грошового забезпечення розміру пенсії позивача, оскільки Законом № 2262-XII не передбачено права територіального органу Пенсійного фонду при здійсненні перерахунку раніше (тобто, до набрання чинності змін до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, внесених Законом № 1166-VII) призначених пенсій застосовувати максимальний розмір пенсії у відсотковому значенні (70 процентів) за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, позивачу пенсія призначена у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем та зазначено в розрахунку на пенсію, наданому у листі від 10.07.2025 року.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні його перерахунку з 01.07.2025 року (дата здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.20255 року у справі №260/1497/25) та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу пенсії за вислугу років з 01.07.2025 року у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 86% з 01.03.2023 року, так як відповідачем перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №260/1497/25 проведено з 01.07.2025 року, із наданих суду доказів вбачається, що до 01.07.2025 року пенсія розраховувалася із розміру грошового забезпечення у розмірі 86%, відтак в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Що стосується обмеження пенсії позивача максимальним розміром, то суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом із матеріалів справи, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.025 року у справі №260/1497/25 застосував обмеження пенсії максимальним розміром, так як підсумок перерахованої пенсії з надбавками становить 27458,70 грн, а підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру 23610,00, тобто предметом спору у даній частині позовних вимоги є саме застосування обмеження пенсії максимальним розміром, що включає і підвищення пенсії відповідно до Постанов КМУ №185 та №209.
Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч.7 ст.43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вищевказане положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-XII така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.
Відтак, починаючи з 2017 року, ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
Стосовно ж наявності у Постановах №185 та №209 положення про підвищення пенсій з 01.03.2023, з 01.03.2024 відповідно, «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені положення постанов №185 від 23.02.2024 рок та №209 від 25.02.2025 року суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), та підлягають застосуванню відповідачем.
Крім вказаного, суд враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.07.2025 року розмір перерахованої пенсії позивача склав 27458,70грн. Разом з тим, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області обмежило суму пенсії, та підлягає виплаті лише 23610,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області після проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №260/1497/25 застосувало обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача з 01.07.2025 року максимальним розміром.
Разом з тим, суд не встановив із наявних у справі доказів обмеження розміру пенсії позивача з 01.03.2023 року, а тому у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг в частині задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.07.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) починаючи з 01.01.2025 у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо застосування з 01.07.2025 року обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 01.07.2025 року виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш