Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 грудня 2025 року Справа№640/21612/18
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СавВАТС» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СавВАТС» (далі - ТОВ «СавВАТС») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС), в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС України № 0046021409 від 05.09.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази. Замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
На обґрунтування позову ТОВ «СавВАТС» посилається на те, що відповідно до акта перевірки підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 472 031,95 грн, було не оприбуткування останнім готівки в розмірі 19 696,81 грн в книзі обліку розрахункових операцій у день її фактичного надходження - 21.05.2016 та в розмірі 74 709,58 грн у день надходження - 18.11.2016. Проте друк фіскальних чеків за готівку, отриману 21.05.2016 було здійснено позивачем 23.05.2016 у зв'язку з поломкою реєстратора, а з вересня 2016 року по 18.11.2016 включно відбувалось регулярне відключення електроенергії через проблеми електропостачання. Внаслідок проблем з електропостачанням, в роботі РРО 18.11.2016 виникли збої, а апарат був переданий на ремонт. При цьому, при внесенні відомостей Z-Звіту в книгу ОРО було внесено помилковий запис про оприбуткування готівки у розмір 74709,58 грн датою 18.11.2016. Помилковий запис від 18.11.2016. було виправлено на вірний, а саме: на запис від 19.11.2016. Відтак несвоєчасне оприбуткування готівки за 21.05.2016 та за 18.11.2016 сталося не з вини працівників позивача, а внаслідок виходу РРО з ладу, що позбавило позивача технічної можливості своєчасно роздрукувати Z-звіт за відповідні дати надходження готівки.
Також позивач зазначає, що розрахункові операції в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій не проводилися, а тому норми Порядку №417 щодо заповнення розрахункової квитанції та здійсненні на її підставі записи в книзі обліку розрахункових операцій, на дані правовідносини не поширюються.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що перевіркою встановлено порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій. Так, у КОРО № 2658014523Р/14 зареєстрованої 04.04.2016, за період 21.05.2016 не було оприбутковано готівкові кошти на повну суму фактичних надходжень 19696, 81 грн, а також не оприбуткування готівкових коштів у КОРО № 2658014523Р/15, зареєстрованої 16.11.2016, за період 18.11.2016 на повну суму фактичних надходжень 74709,58 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки склала 94406,39 грн.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
За результатами проведеної 14 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області фактичної перевірки складу-магазину ТОВ «СавВАТС» адресою миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Індустріальна, 1-А складений акт № 0201/14/29/14/16305477 від 17.08.2018, відповідно до якого встановлено порушення п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
У вказаному акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів у КОРО № 2658014523Р/4, зареєстрованої 04.04.2016, за 21.05.2016 у сумі 19696,81 грн та не оприбуткування готівкових коштів у КОРО № 2658014523Р/5, зареєстрованої 16.11.2016, за 18.11.2016 на суму 74709,58 грн. У відповідних КОРО відсутні записи за 21.05.2016 і 18.11.2016 про використання РК та ремонт або ТО РРО , про що зроблені записи у відповідних роздруківках КОРО. Також наведені відмості про РРО - ЕКСЕЛЛІО LP-100 (заводський номер ИП00002343, фіскальний номер 2658014523).
Листом Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.09.208 № 2997/10/14-29-14-06-08 позивача повідомлено про те, що заперечення на акт перевірки залишені без розгляду.
На підставі акта перевірки № 0201/14/29/14/16305477 від 17.08.2018 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0046021409 від 05.09.2018, яким за порушення п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 до позивача застосований штраф у розмірі 472031,95 грн відповідно до абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95.
Рішенням ДФС від 14.11.2018 № 37013/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення № 0046021409 від 05.09.2018 залишена без задоволення.
Позивачем до суду надана копія договору № 44/5412 від 12.12.2008 про постачання електричної енергії, який укладено між ТОВ «СавВАТС» (як споживач) та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (як постачальник) та копія договору № 3-С від 01.03.2008 про спільне використання електромереж та електрообладнання «Основного споживача», який укладено між АТ «Миколаївзалізобетон-1» (як основний споживач) та ТОВ «СавВАТС» (як субспоживач).
Також у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2017 у справі № 915/1129/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СавВАТС» до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання незаконним припинення постачання електроенергії, яке набрало законної сили, зазначено, що 18.11.2016 постачання електроенергії на електроустановки основного споживача та ТОВ «СавВАТС» відновлено через РП-32.
21 травня 2021 року філією № 1 «Металоцентр СавВАТС» ТОВ «СавВАТС» складений акт поломки РРО (заводський номер ИП00002343, фіскальний номер 2658014523), характер несправностей - збій в роботі принтера.
Відповідно до квитанції № 3730 від 21.05.2016 ФОП ОСОБА_1 прийняла 21.05.2016 від ТОВ «СавВАТС» реєстратор розрахункових операцій ЕКСЕЛЛІО LP-1000 (заводський номер ИП00002343, фіскальний номер 2658014523), характер несправності - збій принтеру, дата видачі 23.05.2016.
18 листопада 2021 року філією № 1 «Металоцентр СавВАТС» ТОВ «СавВАТС» складений акт поломки РРО (заводський номер ИП00002343, фіскальний номер 2658014523), характер несправностей - збій в роботі блоку живлення.
Відповідно до квитанції № 4093 від 18.11.2016 ФОП ОСОБА_1 прийняла 18.11.2016 від ТОВ «СавВАТС» реєстратор розрахункових операцій ЕКСЕЛЛІО LP-1000 (заводський номер НОМЕР_1 , фіскальний номер 2658014523), характер несправності - ремонт блоку живлення, дата видачі 19.11.2016.
Відомості з наведених квитанцій ФОП ОСОБА_1 підтверджує в листі № 9 від 18.09.2018.
До суду надано копію договору № 397 від 03.07.2013 про технічне обслуговування і ремонт РРО, який укладений між ФОП ОСОБА_1 (як виконавець) і ТОВ «СавВАТС» (як замовник), а також копію договору № 159 від 01.06.2016 на сервісне обслуговування РРО, який укладений між ФОП ОСОБА_1 (як виконавець) і ТОВ «СавВАТС» (як замовник) щодо РРО ЕКСЕЛЛІО LP-1000 (заводський номер ИП00002343).
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування штрафних санкцій за наслідками проведеної фактичної перевірки на підставі Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 .
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), яке було чинним до 05.01.2018, було визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з п. 2.6 глави 2 Положення № 637 установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" 265/95-ВР надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» було встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Водночас ст. 17 Закон № 265/95-ВР визначені розміри фінансових санкцій за рішенням відповідних органів доходів і зборів за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).
Позивачем надані докази того, що 21.05.2016 і 18.11.2016 реєстратор розрахункових операцій ЕКСЕЛЛІО LP-1000 (заводський номер ИП00002343, фіскальний номер 2658014523) передавався ФОП ОСОБА_1 для усунення несправностей.
Водночас Велика палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18 зазначила, що статтею 25 Конституційного Договору визначено, що Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Пунктом 3 статті 18 цього Договору також передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.
З огляду на швидке урегулювання парламентом правовідносин у сфері готівкових операцій (Указ № 436/95 було прийнято 12 червня 1995 року, а Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 06 липня 1995 року) та враховуючи положення статті 18 Конституційного Договору, можна дійти висновку, що законодавча гілка влади в найкоротший термін усунула прогалину в регулюванні суспільних правовідносин у сфері готівкових розрахунків та визначила відповідальність за можливі правопорушення у цій сфері саме в силу закону.
Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.
Оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 2 квітня 2013 року № 2-77а13, зазначила про незастосовність до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, та вважала за необхідне зазначити про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У межах цієї справи судом установлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС № 0046021409 від 05.09.2018 позивача притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення № 637 та застосовано фінансову санкцію - штраф на підставі абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, який не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і наявність підстав для його скасування.
Відповідно до платіжного доручення № 1676 від 23.11.2018 позивачем сплачено 7080,48 грн судового збору за подання позовної заяви.
Частиною 1 ст. 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 7080,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СавВАТС» (ідентифікаційний код 16305477, 03026, місто Київ, провулок Мисливський, будинок 1б; 03037, Київ, вул. І.Клименка, 37) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві 0046021409 від 5 вересня 2018 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СавВАТС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві суму судових витрат у розмірі 7080 (сім тисяч вісімдесят) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
Повне рішення суду складено 15 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков