15 грудня 2025 року Справа 160/35075/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
10 грудня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 5333, дата видачі 05.12.2022 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, тел. (0322) 38-65-34, адреса ел. пошти: nasv@post.mil.gov.ua, код ЄДРПОУ 08410370, р/р иА758201720313271003201002931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 846175 гри. 02 коп.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/35075/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За п. 17 ч. 4 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Цей спір стосується проходження публічної служби, про що зазначав в т.ч. і сам позивач.
Згідно п. 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок №964) у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Правильне вирішення спору у справах з подібними правовідносинами залежить від того, чи було курсанта ознайомлено із розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку №964 та Порядку №419/831/240/605/537/219/534, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати.
У вимірі спірних правовідносин позивач був зобов'язаний після отримання рапорту відповідача про припинення навчання здійснити розрахунок витрат, пов'язаних з його утриманням у цьому ВНЗ, відобразити узагальнену суму відшкодування у відповідному наказі про звільнення курсанта, а також надати йому час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування, останній міг звернутися до суду.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати такі витрати.
Суд звертає увагу, що в наданих матеріалах справи не визначено строк добровільного відшкодування відповідачем таких витрат.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі №400/4280/20.
Суд зауважує, що в наведеній справі йшлося саме про військовий навчальний заклад, тобто - наявні цілком подібні спірні правовідносини.
В даній справі наказом позивача від 05.11.2025 року №285 відповідача виключено зі списків особового складу позивача, а також наказано відшкодувати витрати відповідно до Порядку №964.
Строк для добровільного відшкодування таких витрат не встановлено.
Право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.02.2024 року у справі №280/3770/22.
В матеріалах справи також наявна довідка розрахунок від 05.11.2025 року №124, з якою відповідач ознайомлений та згідно викладу якої відповідач зобов'язався відшкодувати відповідні витрати. Водночас, строк добровільного відшкодування теж не встановлено.
В аркушах бесіди з відповідачем йому також роз'яснювалися положення Порядку №964, однак строк добровільного відшкодування не встановлювався.
В контракті з відповідачем також наявний обов'язок відшкодувати спірні витрати, однак строк добровільного відшкодування не визначено.
У позовній заяві позивач обраховує місячний строк звернення з дати ознайомлення відповідача з довідкою-розрахунком від 05.11.2025 року, що є помилковим в цілому. Як вже вказав суд, місячний строк належить обчислювати з першого дня після спливу строку на добровільне відшкодування відповідних витрат, а не з дня визначення розміру таких витрат чи доведення такого розміру курсанту.
Зважаючи на вищевказане, відповідачу вже на етапі відкриття провадження у справі належить обґрунтувати власні розрахунки строку звернення до суду та підтвердити наявність права на подання такого позову.
Наявне питання належить розглядати в аспекті можливості застосування п. 4 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про що позивачу роз'яснюється судом.
Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (далі - Правила), що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
До позовної заяви долучено опис вкладень. Водночас, в порушення п. 61 Правил в ньому не вказано номер поштового відправлення.
Вказана помилка не є результатом дій позивача, однак для дотримання належності відповідної процедури суд вказує позивачу на необхідності надати до суду номер поштового відправлення, яким відповідачу направлено позовну заяву з додатками, а також надати відповідний підтверджуючий документ (поштова накладна, фіскальний чек, список поштових відправлень тощо).
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали зауважень, разом з доказами її направлення відповідачу;
- номер поштового відправлення, яким відповідачу направлено позовну заяву з додатками, а також надати засвідчену належним чином копію відповідного підтверджуючого документу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко