15 грудня 2025 рокуСправа №160/32492/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047350008984 від 24.10.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», наступні періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, що належать позивачу, ОСОБА_1 :
- період навчання за фахом в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 11.01.2008;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по провідних професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», наступні періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, що належать позивачу, ОСОБА_1 :
- період проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024;
- період навчання на курсах прохідників з відривом від виробництва з 16.03.2011 по 20.04.2011;
- період роботи учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем в шахті на ДГКР з 21.04.2011 по 03.06.2011;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по провідних професіях у потрійному розмірі час проходження позивачем військової служби в особливий період: з 06.10.2023 по 26.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2025, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач протиправно відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього позивач наголошує, що відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу позивача період навчання за фахом в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 11.01.2008, період проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024, період навчання на курсах прохідників з відривом від виробництва з 16.03.2011 по 20.04.2011, період роботи учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем в шахті на ДГКР з 21.04.2011 по 03.06.2011.
Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.11.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечує проти заявлених позовних вимог. Зазначає, що відсутні підстави для зарахування періоду навчання за фахом в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 11.01.2008, період проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024, період навчання на курсах прохідників з відривом від виробництва з 16.03.2011 по 20.04.2011, період роботи учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем в шахті на ДГКР з 21.04.2011 по 03.06.2011.
28.11.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти заявлених позовних вимог. Зазначає, що 16.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.10.2025 № 047350008984 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.10.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (далі Закон 1058).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.10.2025 № 047350008984 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи визначеного ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У рішенні від 24.10.2025 № 047350008984 ГУ ПФУ в Одеській області зазначено, що вік заявника 36 років 06 місяців; страховий стаж становить 18 років 6 місяців 28 днів; з урахуванням кратності 33 роки 6 місяців 28 днів, пільговий стаж па роботах підземних професій становить 21 рік 1 місяць 6 днів: на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) 3 роки 10 місяців 16 днів; на роботах підземних провідних професій становить (20) становить - 15 років І місяці. 5 днів; навчання за фахом - 1 місяць 8 днів, військова служба в особливий період - 2 роки 7 днів.
Позивач не може погодитися із діями відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Позивач просить суд зобов'язати пенсійний орган зарахувати до його спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання за фахом в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 11.01.2008.
Суд вирішуючи питання зарахування трудового стажу виходить з того, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Період навчання позивача підтверджується копією диплому Професійно-технічного училища №40 НР №33088107 від 11.01.2008.
За частиною 4 статті 16 Закону України «Про професійно-технічну освіту» випускнику вищого професійного училища, якому присвоєно кваліфікацію "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Посилаючись на пункт «д» статті 56 Закону №1788-XII, за яким до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, у постанові від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 Верховний Суд дійшов висновку, що навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.
Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останній продовжував працювати на займаних посадах, тобто менше ніж через три місяця після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання ОСОБА_1 в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 11.01.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу останнього.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 , позивач з 01.09.2004 по 11.01.2008 навчався в Професійно-технічному училищі №40 та здобув кваліфікацію «електрослюсар підземний».
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.11.2006 та пільгової довідки від 22.09.2025 № 856, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», під час навчання в Професійно-технічному училищі №40 позивач працював та проходив практику на: ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Шахта Степова):- з 01.08.2007 по 28.12.2007 - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики.
Суд зауважує, що відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження виробничої практики з 01.08.2007 по 28.12.2007, які були зараховані на підставі відомостей про періоди роботи повний робочий день з 100% підземною тарифною ставкою, отже, враховуючи вище викладене, зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» підлягає період навчання в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 31.07.2007 та з 29.12.2007 по 11.01.2008.
Щодо періоду навчання на курсах прохідників з відривом від виробництва з 16.03.2011 по 20.04.2011, суд зазначає таке.
Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення'до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту'встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Як встановлено судом, позивач 16.03.2011 був направлений на навчання з відривом від виробництв за професією «прохідник», при цьому після навчання та проходження практики приступив до роботи за спеціальністю учень прохідника з повним робочим днем у шахті, яка відноситься до провідних професій.
Отже період навчання з 16.03.2011 по 20.04.2011 за професією «прохідник» повинен бути зарахований до пільгового стажу за провідними професіями.
Стосовно зарахування періодів роботи учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем в шахті на ДГКР з 21.04.2011 по 03.06.2011, суд зазначає таке.
Так, КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Як встановлено судом у період з 21.04.2011 по 03.06.2011 позивач працював за посадою «прохідник підземний», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 та відноситься до провідних професій.
Отже, період роботи з 21.04.2011 по 03.06.2011 за посадою «прохідник підземний» має бути зарахований до провідних професій.
Щодо періоду проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024 та щодо зарахування роботи по провідних професіях у потрійному розмірі за час проходження позивачем військової служби в особливий період: з 06.10.2023 по 26.01.2024 суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) визначено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Зокрема, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних: від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому, суд враховує, що за змістом абзацу другого частини першої статті 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення №530.
За змістом пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв'язку із статтею 57 Закону №1788-XII дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.
Наразі участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413) «про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.
Матеріали справи свідчать, що згідно із записами у військовому квитку, позивача з 19.03.2022 призвано на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України. В період з 19.03.2022 по 25.03.2024 позивач проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_3 НГУ.
У позові позивач стверджує, що має право на зарахування періоду служби з 19.03.2022 по 25.03.2024 до його стажу та періоду служби з 06.10.2023 по 26.01.2024 в трикратному розмірі, у зв'язку з проходженням військової служби під час мобілізації в особливий період.
В свою чергу обчислення періоду служби саме в трикратному розмірі стосується особливого порядку проходження такої служби, а саме: безпосередньої участі у бойових діях.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в період з 06.10.2023 по 26.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в ОТУ "Донецьк", вказане підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 НГУ №3297 від 27.05.2024.
Відтак, всупереч нормам чинного законодавства відповідач не зарахував до стажу періоди військової служби з 06.10.2023 по 26.01.2024 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці. Відтак, така бездіяльність є протиправною.
А тому, слід зобов'язати відповідача зарахувати до стажу проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024 та зарахувати до стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці періоди військової служби з 06.10.2023 по 26.01.2024.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему Електронний суд, а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у розмірі 968,96 грн.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 11.11.2025.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн може бути повернутий позивачу на підставі його клопотання.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047350008984 від 24.10.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання за фахом в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.2004 по 31.07.2007 та з 29.12.2007 по 11.01.2008, період проходження військової служби в особливий період з 19.03.2022 по 25.03.2024, період навчання на курсах прохідників з відривом від виробництва з 16.03.2011 по 20.04.2011, період роботи учнем прохідника на час виробничої практики з повним робочим днем в шахті на ДГКР з 21.04.2011 по 03.06.2011.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по провідних професіях у потрійному розмірі час проходження позивачем військової служби в особливий період: з 06.10.2023 по 26.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2025, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська обл., Одеський р-н, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез