Провадження № 22-ц/803/8221/25 Справа № 932/3827/23 Суддя у 1-й інстанції - Потоцька С. С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
16 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Дніпровська міська рада,
третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина Вячеславівна,
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Потоцька С.С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023року ОСОБА_1 подала в суд позов проти Дніпровської міської ради, в якому третьою особою визначила приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марину Вячеславівну з вимогою про встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Існування таких вимог ОСОБА_1 пов'язувала з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка є її двоюрідною тіткою. Позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте постановою від 06 січня 2023року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщину за законом, оскільки не доведено, що ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою позивачки.
Вказувала, що свідоцтво про народження її матері, свідоцтво про шлюб її матері, свідоцтво про народження її бабусі, свідоцтво про шлюб її бабусі втрачені та отримати такі документи немає можливості, оскільки всі родичі були народжені у Республіці Білорусь, куди у зв'язку з воєнними діями неможливо направити відповідні запити. Крім того, свідоцтво про народження її матері видано тоді, коли територія місця народження її матері була частиною Польщі та під час Другої світової війни була знищена. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою позивачки, оскільки бабуся позивачки - ОСОБА_3 , є рідною сестрою ОСОБА_4 - батька ОСОБА_2 . ОСОБА_2 виховувалась у родині позивачки, оскільки батьки ОСОБА_2 розстріляні як партизани під час Другої світової війни. Родичі ОСОБА_2 визнають факт родинних відносин з позивачкою. У позивачки наявні світлини, на яких зображена ОСОБА_2 , починаючи з дитинства, є фото позивачки та ОСОБА_2 разом. Позивачка як єдиний близький родич дбала про ОСОБА_2 протягом життя останньої, а після смерті - здійснила поховання.
Наполягала, що встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 необхідно їй для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025року у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів, на підставі яких суд міг би встановити факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою позивачки.
Також, судом першої інстанції зазначено, що суд не виключає можливості наявність родинних відносин між позивачкою та спадкодавцем ОСОБА_2 , проте позивачем не надано доказів послідовного ступеня споріднення по лінії її матері від її прабаби, а також послідовного ступеня споріднення від баби до її двоюрідної тітки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
30 червня 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025року.
В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду скаржниця пов'язувала з тим, що суд першої інстанції не надав оцінки доказам щодо наявності у позивачки оригіналів всіх правовстановлюючих документів та архіву померлої, не врахував, що саме родина позивачки піклувалась про померлу за час життя та організувала поховання померлої, а також не звернув увагу на походження позивачки та померлої фактично з одного населеного пункту.
Зазначала, що суд відкинув пояснення свідків, які підтверджували факт родинних відносин між позивачкою та померлою і підтвердили, що померла ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв, що обставини якими скаржниця обґрунтовувала свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору, доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
03 липня 2025року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду було витребувано з Шевченківського районного суду міста Дніпра цивільну справу №932/3827/23; 08 вересня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
25 вересня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1500год 02 грудня 2025року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Гродно, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с.9 - 11).
Дошлюбне прізвище ОСОБА_6 - « ОСОБА_7 », яке вона змінила на « ОСОБА_8 » у зв'язку з укладенням 04 червня 1974року шлюбу з ОСОБА_9 , актовий запис №476 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 04 червня 1974року (т. 1 а.с.17)).
Батьками ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ») згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 грудня 1955 року, актовий запис №125, є: батько ОСОБА_10 , мати ОСОБА_11 (т. 1 а.с.16).
ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у сел. Сухарі Гродненського району Гродненської області БРСР, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 її батьками зазначені: батько ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_13 , актовий запис №1560 (т. 1 а.с.18).
ОСОБА_12 01 серпня 1964 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 , актовий запис №2349, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим повторно 07 червня 2018року Соборним районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного Головного територіального управляння юстиції у Дніпропетровській області (т. 1 а.с.19). Після укладання шлюбу ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_15 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, актовий запис № 1757, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 29 вересня 2021року (т. 1 а.с.13).
15 листопада 2021року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. з заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її двоюрідна тітка ОСОБА_2 , на день смерті якої відкрилась спадщина, яку вона приймає в повному обсязі (т. 1 а.с.104).
На підставі вказаної заяви 15 листопада 2021року приватним нотаріусом Дажук М.В. було заведено спадкову справу №29/2021 (номер у спадковому реєстрі 68653939) до майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67303650 від 15 листопада 2021року (т. 1 а.с.14).
Інших заяв від осіб, які вважають себе спадкоємцями померлої ОСОБА_2 , до нотаріуса не надходило.
06 січня 2023року ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_7 в автогаражному кооперативі «Південний», земельну ділянку в Садовому товаристві «Медик-1» Сурсько-Михайлівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.157).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 січня 2023року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю встановлення факту родинних зав'язків між ними та неможливістю їх витребування у встановленому законом порядку (т. 1 а.с.160).
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи в судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_16 надала суду показання, що вона була сусідкою померлої ОСОБА_2 з 1977року, вони були подругами. З позивачем ОСОБА_1 вона також знайома. ОСОБА_17 називала ОСОБА_18 сестрою, хоча насправді вона доводилась ОСОБА_19 тіткою. Мати ОСОБА_18 була двоюрідною сестрою ОСОБА_20 . ОСОБА_1 завжди приходила в гості до ОСОБА_2 . Син, невістка та чоловік ОСОБА_20 померли ще за життя останньої. Інших родичів ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 , які б проживали в Україні та є живими, у Іраїди не було. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що у ОСОБА_20 були родичі, які проживають в ОСОБА_21 , двоюрідні сестри по материнській та батьківській лінії. ОСОБА_2 померла від « ОСОБА_22 ». ОСОБА_23 займалась позивач.
Свідок ОСОБА_24 повідомила, що вони з ОСОБА_2 дружили. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були родичами, були одна одній як сестри, хоча насправді сестрами не були. Про це казала їй сама ОСОБА_20 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завжди підтримували одна одну, разом проводили всі свята. Мати та батько ОСОБА_20 померли ще під час війни. Чоловік, син та невістка ОСОБА_2 також померли. Сама ОСОБА_2 померла у 2021році від « ОСОБА_22 ».
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона дружила з ОСОБА_2 приблизно з 2000року, вони завжди проводили разом свята. Позивачка часто приїжджала до Іраїди, оскільки вони між собою є родичами. ОСОБА_17 розповідала їй, що батько ОСОБА_20 та баба ОСОБА_1 були рідними братом та сестрою. Спочатку ОСОБА_20 проживала в ОСОБА_21 , але потім батьки ОСОБА_20 , які були партизанами, загинули, після чого ОСОБА_20 переїхала в місто Дніпропетровськ та проживала в родині ОСОБА_18 .
Свідок ОСОБА_26 надала суду показання, що вона є знайомою ОСОБА_27 , приходила до неї додому на Дні народження. Вдома були ОСОБА_1 та ОСОБА_20 , яку всі називали тітка ОСОБА_28 . ОСОБА_20 мешкала на ж/м Тополя-2, у зв'язку з чим після святкування днів народжень вони бувало їздили разом додому на таксі та розмовляли. ОСОБА_20 розповідала їй, що вони з ОСОБА_18 родички, казала, що у зв'язку з тим, що вони одного віку, то називають одна одну сестрами, хоча насправді є тіткою та племінницею. Під час війни у ОСОБА_20 в Білорусі вбили рідних, а тому сім'я ОСОБА_18 взяла ОСОБА_20 проживати до себе в м.Дніпропетровськ. Похованням ОСОБА_20 займалась ОСОБА_18 . Про інших родичів ОСОБА_2 їй нічого не відомо.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивачкою не надано належних, допустимих та достатніх доказів, на підставі яких суд міг би встановити факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою позивачки, не надано доказів послідовного ступеня споріднення по лінії матері позивачки від її прабаби, а також послідовного ступеня споріднення від баби до її двоюрідної тітки.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
Пунктом 1 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що для реалізації нею права на спадкування виникла необхідність у підтвердженні факту родинних відносин з двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наполягала на тому, що документи, які підтверджують родинні зв'язки, втрачені, а отримати їх позивачка можливості не має у зв'язку з тим, що всі родичі по лінії позивачки були народжені в Республіці Білорусь, від якої через воєнні дії неможливо отримати відповіді на відповідні запити.
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом, можуть бути встановлені судом.
Аналіз положень глави 86 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин з утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18).
Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, наприклад, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника тощо.
Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
У справі за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2024 року у справі №404/7153/20 зазначено, що у п'яту чергу можуть спадкувати наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п'ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
Верховний Суд підкреслював, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 зауважено, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні світлини, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У позовній заяві позивач наполягала на тому, що батько померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 був рідним братом баби позивачки - ОСОБА_29 .
На підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтвердження, що остання є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , позивачкою надано: свідоцтво про народження позивачки (дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ») серії НОМЕР_3 , в якому батьками позивачки зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; свідоцтво про укладення шлюбу позивачки з ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про шлюб ОСОБА_14 з ОСОБА_30 серії НОМЕР_5 ; свідоцтво про народження ОСОБА_31 серії НОМЕР_4 , в якому її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_13 ; письмові підтвердження колишніх партизанів війни 1941-1945років ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , в яких зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , які проживали в сел. Сухарі Гродненського району Гродненської області, були зв'язковими партизанських груп та за зв'язок з партизанами у були розстріляні, а їх дочка - ОСОБА_12 була врятована для передана для утримання та виховання інших громадян; архівну довідку № 160 від 25 січня 1977року, видану ОСОБА_2 , в якій зазначено, що зв'язкові партизанських загонів ОСОБА_4 та ОСОБА_13 загинули у березні 1944року; довідку №313 від 17 травня 1967року, в якій зазначено, що батьки ОСОБА_12 дійсно у 1944році були розстріляні німецькими фашистами; листи від імені ОСОБА_34 адресовані ОСОБА_35 та ОСОБА_2 (для сестри ОСОБА_18 ), від імені ОСОБА_36 адресований ОСОБА_2 ; світлини; свідоцтво про поховання серії НОМЕР_8 від 29 вересня 2021року, видане ОСОБА_1 про поховання ОСОБА_2 .
Письмовими доказами не підтверджується, що баба позивача була рідною сестрою батька померлої ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про шлюб матері позивачки, свідоцтво про народження матері позивачки, свідоцтво про шлюб баби позивачки, свідоцтво про народження баби позивачки, свідоцтво про народження батька померлої ОСОБА_2 .
Позивач наполягала на тому, що отримати зазначені документи вона можливості не має, оскільки всі родичі по лінії позивачки були народжені у Республіці Білорусь, куди у зв'язку з воєнними діями неможливо направити відповідні запити, а тому на підтвердження факту родинних відносин з померлою ОСОБА_2 просила допитати свідків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Якщо необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.
Всі допитані апеляційним судом в судовому засіданні свідки ( ОСОБА_16 , ОСОБА_37 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 ) підтвердили, що позивачка ОСОБА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є родичами.
При цьому, свідок ОСОБА_16 підтвердила, що мати позивачки була двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_2 , а свідок ОСОБА_25 підтвердила, що батько ОСОБА_2 та баба позивачки були рідними братом та сестрою. Свідок ОСОБА_26 підтвердила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 між собою були тіткою та племінницею.
Апеляційним судом також досліджено листи від імені ОСОБА_34 адресовані ОСОБА_35 та ОСОБА_2 (для сестри ОСОБА_18 ), лист від імені ОСОБА_36 адресований ОСОБА_2 та наявні в матеріалах справи світлини, які у своїй сукупності додатково підтверджують наявність між позивачкою та померлою ОСОБА_2 родинних відносин.
Зокрема, у листі від ОСОБА_34 від 21 грудня 2021року, адресованому ОСОБА_38 зазначено, що по материнській лінії ОСОБА_39 двоюрідних братів та сестер в Білорусі п'ятеро, за родинною належністю вони всі мають таке же право на спадщину, як і ОСОБА_18 ; але їх статус - нерезиденти, а у ОСОБА_18 перевага - вона хоронила ОСОБА_40 та у неї всі документи на майно.
У листі від ОСОБА_34 на ім'я ОСОБА_2 (для сестри ОСОБА_18 ) від 27 листопада 2021року, російською мовою зазначено: « ОСОБА_41 по батькові та прізвище мені не відомі. Тому вибачте, що звертаюсь до Вас по імені. Але дівоче прізвище ОСОБА_42 мами - хрещеної ОСОБА_43 - вочевидь ОСОБА_44 , як і батька ОСОБА_39 ».
Колегія суддів також враховує наявність у позивачки труднощів в отриманні дублікатів документів, які підтверджують народження її матері, дошлюбне прізвище матері, народження баби позивача, дошлюбне прізвище баби позивача, народження батька померлої ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Однак, на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, оцінив лише кожний доказ окремо, не надавши оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності з урахуванням балансу вірогідностей, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про недоведеність факту родинних відносин, який у позовній заяві просила встановити позивачка.
Надані позивачкою письмові докази в сукупності з показаннями допитаних свідків з достатньою вірогідністю підтверджують той факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою позивачки ОСОБА_1 .
Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм обґрунтовану оцінку, враховуючи наявність у позивачки труднощів в отриманні дублікатів документів на підтвердження родинних відносин з померлою, беручи до уваги показання допитаних свідків та з урахуванням балансу вірогідностей, колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , встановити факт родинних відносин та визнати, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою позивачки ОСОБА_1 .
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, наданим доказам надав не повну оцінку, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до статті 376 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина Вячеславівна про встановлення факту наявності родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин та визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2025року.
Судді: