Провадження № 22-з/803/716/25 Справа № 209/1048/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, у м.Дніпро заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвоката Машошиної Альони Олегівни, та позивача ОСОБА_2 - адвоката Самко Олега Івановича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №209/1048/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору про надання послуг та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2025 року в частині відмови у стягненні грошових коштів за непридбані матеріали та судових витрат - скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за непридбані матеріали в сумі 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції в сумі 746 (сімсот сорок шість) грн. 09 коп.
Додаткове рішення суду від 04 квітня 2025 року у цивільній справі №209/1048/24 - змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 2 450 грн.
Разом з тим, під час ухвалення постанови Дніпровського апеляційного суду у справі, не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.
13 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Машошина А.О. звернулась із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на стадії апеляційного провадження, які складаються витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000.
В обґрунтування заяви зазначила, що за результатами апеляційного перегляду справи, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, про що адвокат Машошина А.О. зазначала у відзиві на апеляційну скаргу та надавала їх попередній орієнтовний розрахунок.
Крім того, 16 листопада 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Самко О.І. звернувся до апеляційного суду із заявою, в якій також просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по справі на стадії апеляційного провадження, які складаються з витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 21 350 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що за результатами апеляційного перегляду справи, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат, понесених на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем здійснено оплату правової допомоги адвоката, що відповідно до ст.137 ЦПК України, є судовими витратами, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ч.1 п.3 ст.270 ЦПК.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданих заяв, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст.134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст.141 ЦПК України).
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В питанні критеріїв співмірності витрат, слід згадати висновки Великої Палати у справі №755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
У справі, що переглядається, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_3 - адвокатом Машошиною А.О. долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3358 від 22 травня 2017 року; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1364818 від 15 вересня 2025 року; Договір про надання правової (правничої) допомоги №02-03/24 від 14 березня 2024 року, укладений між Малооком Є.І. та адвокатом Машошиною А.О.
Згідно з п.1.1 зазначеного Договору адвокатське бюро зобов'язується надати правову допомогу у відповідності до умов договору, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 зазначеного Договору за надання правничої допомоги Клієнт оплачує адвокатському бюро гонорар, розмір якого визначається за кожним окремим завданням і вказується у направленому адвокатським бюро рахунку.
Строк дії договору встановлено безстроково до його повного виконання (п.6.1 Договору).
Відповідно до п.5 Додаткової угоди №2 від 06 листопада 2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №02-03/24 від 14 березня 2024 року, гонорар за надання правової допомоги в апеляційному суді визначено у розмірі 8 500 грн., зокрема: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 4 000 грн. (із розрахунку 1000 грн./за одну годину, витрачено 4 години часу), участь у судових засіданнях в апеляційній інстанції - 4 500 грн. (із розрахунку 3000 грн. за одну годину, витрачено 1,5 годин).
Окрім цього надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №3 від 17 вересня 2025 року на суму 4000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, квитанцію до прибуткового касового ордеру №4 від 05 листопада 2025 року на суму 3000 грн. та квитанцію №5 від 10 листопада 2025 року, за участь у судових засіданнях.
З опису наданих послуг вбачається, що вказані послуги надавалися відповідачеві адвокатом та полягають у тому, що адвокат здійснив представництво та захист інтересів клієнта в апеляційному суді, зробив підготовку документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 , для надання правової допомоги, було залучено двох адвокатів, зокрема адвокат Юрочкіна Ю.В. та адвокат Самко О.І.
На підтвердження надання правової допомоги адвокатом Самко О.І. долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3268 від 20 січня 2017 року; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1413824 від 11 серпня 2025 року; Додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 11 серпня 2025 року в якій сторони обумовили мінімальну вартість послуг (гонорару) адвоката; Акт прийняття-передачі наданих послуг від 11 листопада 2025 року, відповідно до п.2 якого, вартість послуг за період з 11 серпня 2025 року по 12 листопада 2025 року становить 6 350 грн.; детальний опис робіт (послуг) до договору про надання правової допомоги від 11 серпня 2025 року; копія квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 11 червня 2025 року на суму 850 грн.; копія квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 05 листопада 2025 року на суму 3000 грн. та копія квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 11 листопада 2025 року на суму 1500 грн. за участь у судовому засіданні.
Також долучено акт виконаних робіт від 10 березня 2025 року за договором про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Юрочкіним Ю.В. на загальну суму 5 000 грн. та акт виконаних робіт від 10 червня 2025 року на загальну суму 10 000 грн.; копія квитанції серії ААЛ №022982 від 10 червня 2025 року про сплату послуг адвоката за підготовку та складання апеляційної скарги на суму 10 000 грн. та копія квитанції серії ААЛ №022978 від 10 березня 2025 року про сплату послуг адвоката за участь в судових засіданнях на суму 5 000 грн.; копія рахунку - фактури на оплату наданих послуг за договором №09/11/23 від 10 червня 2025 року, який містить перелік наданих послуг на суму 10 000 грн.
З опису наданих послуг вбачається, що вказані послуги надавались відповідачеві адвокатами та полягають у тому, що адвокати зробили підготовку документів та адвокат Самко О.І. здійснював представництво та захист інтересів клієнта в апеляційному суді шляхом участі у судових засіданнях.
Разом з тим представники сторін не заперечували проти розміру витрат на правову допомогу, заявлені як представником позивача так і представником відповідача, не вважали їх безпідставними, а їх розмір завищеним та необґрунтованим, не просили відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, адвокат Юрочкін Ю.В. в апеляційній скарзі просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , витрати за отримання правової допомоги в сумі 5 000 гривень, що менше розміру витрат визначених в акті наданих послуг.
Розподіляючи витрати, які очікують понести сторони на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесення таких витрат не є безумовною підставою для їх відшкодування у зазначеному розмірі з кожної із сторін, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, співмірності з наданими послугами.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказані представниками сторін суми, на переконання суду не є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді, і не відповідають критерію співмірності і розумності їх розміру наданому об'єму послуг.
Колегія суддів не погоджується з доводами представника ОСОБА_2 - адвоката Самко О.І., викладеними у заяві про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі послуги як консультація клієнта, укладання договору про надання правової допомоги, підготовка та подання акту опису виконаних робіт, підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат не є витратами пов'язаними з переглядом справи.
Колегія суддів додатково наголошує, що витрати на отримання рішення суду першої інстанції , підготовка стратегії захисту в суді не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що представники позивача подали належні та допустимі докази щодо надання правничої допомоги позивачу та понесені витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, які пропорційно до розміру задоволених вимог становлять 7 000 грн. На переконання суду такий розмір витрат є справедливим, співмірним з обсягом наданих послуг (виконаних робіт) та їх якістю.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Машошиної А.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та відшкодувати відповідачу за рахунок позивача витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8 500 грн.
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Самко О.І. про ухвалення додаткового рішення - також задовольнити частково, та відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн. У іншій частині вимог - відмовити.
Вимоги представника ОСОБА_2 - адвоката Юрочкіна Ю.В. про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги, заявлених в апеляційній скарзі також задовольнити частково та відшкодувати позивачу, за рахунок відповідача витрати, за надання професійної правничої допомоги надану цим адвокатом у розмірі 3 000 грн. У іншій частині вимог - відмовити.
Оскільки витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, то відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України, з метою уникнення обов'язку сторін сплачувати одна одній відповідні частини понесених судових витрат, з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю судових витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн.
Керуючись ст.ст.141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвоката Машошиної Альони Олегівни, та позивача ОСОБА_2 - адвоката Самко Олега Івановича, про ухвалення додаткового рішення по справі №209/1048/24 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 8 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 7 000 гривень.
Остаточно, на підставі ч.10 ст.141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) різницю понесених судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
В іншій частині у задоволені заяв представників сторін - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді:
Повний текст додаткової постанови складено 08.12.2025р.
Головуючий суддя О.В. Агєєв