Справа № 991/12827/25
Провадження 1-кс/991/12924/25
12 грудня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скарги ОСОБА_3
на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
1. Стислий опис судового провадження.
11.12.2025 до ВАКС надійшли скарги від 11.12.2025 ОСОБА_3 (далі- скаржник) на бездіяльність САП і НАБУ стосовно невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколів автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/12827/25 (провадження 1-кс/991/12924/25), №991/12828/25 (провадження 1-кс/991/12925/25), які ухвалою суду об'єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/12827/25 (провадження №1-кс/991/12924/25) та здійснено судовий розгляд 12.12.2025.
2. Короткий виклад скарг і позицій учасників судового провадження.
2.1. В скаргах, які тотожні за змістом, скаржник просив: «1. Прошу суд, у строк передбачений ч. 2 ст. 306 КПК України (не пізніше 72 год) або у строк зручний шановному суду - СКАРГУ ЗАДОВОЛЬНИТИ та постановити ухвалу «про зобов'язання вчинити певну дію», а саме: ЗОБОВ'ЯЗАТИ уповноважену особу вказаного суб'єкта оскарження ВНЕСТИ відомості до ЄРДР згідно вказаної та доданої до цієї скарги ЗАЯВИ та згідно ст. 60 КПК НАДІСЛАТИ заявнику та суду витяг з ЄРДР. 2. Прошу суд РОЗГЛЯНУТИ СКАРГУ ЗА ВІДСУТНОСТІ (БЕЗ УЧАСТІ) заявника задля ОПЕРАТИВНОСТІ та БЕЗПЕКИ учасників і шановного суду із врахуванням можливих повітряних тривог, екстрених та стабілізаційних відключень електроенергії, зв'язку та інтернету, а також з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя та оскільки всі процесуальні документи подані, правова позиція чітко викладена і з урахуванням, що така форма участі не впливає на ефективність розгляду, беручи до уваги, що заявник ДОВІРЯЄ СУДУ, відводів НЕ ЗАЯВЛЯЄ, сумнівів щодо неупередженості НЕ МАЄ. 3. Прошу суд надати належну оцінку всім викладеним доводам та аргументам і зазначити в судовому рішенні мотиви прийняття або відхилення наведених аргументів. 4. Прошу СУБ'ЄКТА ОСКАРЖЕННЯ відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України задля закриття провадження за скаргою - визнати та виправити допущену бездіяльність та САМОСТІЙНО ПРИПИНИТИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ, яка стала предметом оскарження, до моменту розгляду скарги шановним слідчим суддею, оскільки таке ефективному, економному використанню процесуальних ресурсів держави, запобігає необґрунтованому навантаженню шановного суду, зберігає час і сили як суду, так і сторін провадження з урахуванням, що добровільне усунення виявлених порушень до розгляду справи судом є проявом належної правової культури, сумлінності та самокорекції суб'єкта оскарження, що відповідає принципу верховенства права та загальним завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України та є належним способом реалізації процесуальної самостійності»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «1. ПРЕДМЕТ СКАРГИ. Предметом скарги є бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування - вказаного суб'єкта оскарження, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви.
Така бездіяльність прямо підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Завдання слідчого судді при розгляді цієї скарги полягає виключно у перевірці наявності трьох юридично значущих обставин:
1. Факт і дата подання заяви про кримінальне правопорушення (Доказом є дата і номер, зафіксовані у заяві - додається);
2. Факт і дата отримання заяви органом досудового розслідування (Доказом є дата, зафіксована офіційним витягом електронного поштового серверу G-mail - додається);
3. Факт відсутності на момент подання цієї скарги витягу з ЄРДР, що підтверджує невнесення відомостей чи процесуального рішення - постанови суб'єкта оскарження.
Якщо ці обставини встановлені, факт бездіяльності вважається доведеним, і слідчий суддя має постановити ухвалу про зобов'язання внести відповідні відомості до ЄРДР.
Будь-яке оцінювання суті чи змісту заяви, аналіз або дослідження викладених у ній обставин, здійснення попередньої правової оцінки чи перевірки її змістовних аспектів, перевірка наявності чи відсутності ознак складу злочину або оцінка її обґрунтованості - виходять за межі предмета цієї скарги і суперечать визначеному КПК розподілу повноважень між судом та органом досудового розслідування. процесуальне рішення - постанову про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, предметом скарги була б перевірка законності такого рішення, тобто інша процесуальна ситуація, що підпадає під інші пункти частини першої статті 303 КПК України. У даному ж випадку вбачається, що процесуального рішення (постанови) - не прийнято, що свідчить саме про наявність доведеної бездіяльності, яка підлягає усуненню шляхом зобов'язання внести відповідні відомості до ЄРДР…
2. ВСТУП. Заявник звертається до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи вказаного суб'єкта оскарження, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою про кримінальне правопорушення, попри її належне та підтверджене технічними доказами (офіційним е-витягом Gmail) направлення на офіційну електронну адресу органу; при цьому ані витягу з ЄРДР, ані будь-якого процесуального рішення, передбаченого КПК, заявнику не надано, що свідчить про очевидне порушення імперативних вимог ч. 1, 4 та 7 ст. 214 КПК.
Суть цієї скарги ґрунтується виключно на встановленні трьох обставин, що визначають межі повноважень слідчого судді за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: факт подання заяви; факт направлення її органу досудового розслідування; факт відсутності внесення відомостей до ЄРДР чи постанови про відмову у такому внесенні.
Оскільки КПК не надає органу досудового розслідування жодного дискреційного права оцінювати зміст заяви до її реєстрації, а також категорично забороняє відмову у внесенні (ч. 4 ст. 214 КПК), а практика Верховного Суду та апеляційних інстанцій прямо вказує, що будь-яке попереднє оцінювання обставин заяви суперечить закону, то встановлене невиконання обов'язку з її реєстрації свідчить про наявність процесуальної бездіяльності, яка підлягає негайному усуненню шляхом зобов'язання відповідної посадової особи внести відомості до ЄРДР. Саме на ці юридично значимі факти спрямована дана скарга, і їх наявність дає слідчому судді всі підстави для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення про її задоволення.
Отже, заявником подається скарга за ст. 303 КПК України на бездіяльність вказаного суб'єкта оскарження щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за вказаною заявою про кримінальне правопорушення.
Відповідно до імперативної норми ч. 1 ст. 214 КПК України, заявником подано заяву (додається) про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого вказаними статтями КК України, в якій викладено можливі факти, що можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення.
Проте, станом на день подання цієї скарги, вказаним суб'єктом оскарження не виконано імперативні вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України: - не внесені відомості до ЄРДР протягом 24 годин; • не надано витяг з ЄРДР заявнику; - проігноровано заборонену відмови у внесенні за ч. 4 ст. 214 КПК України».
2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке у скаргах. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Представники САП і НАБУ як органів, гіпотетична бездіяльність яких оскаржувалась, попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибули, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.
Варто зазначити, що 16.12.2025 до ВАКС надійшли пояснення детектива НАБУ ОСОБА_4 на скаргу (які не вплинули на ухвалення рішення, проте мають значення для з'ясування усіх обставин), де зокрема зазначалось таке: «Повідомляю, що Першим підрозділом детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України розглянуто звернення ОСОБА_3 (№Х-15606 від 05.12.2025) щодо можливих неправомірних дій депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_5 . Відомості про які йдеться у його зверненні є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000144 від 10.03.2025 за фактом можливого вчинення депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється детективами Національного бюро. У зв'язку з чим, подане ОСОБА_3 звернення долучено до матеріалів кримінального провадження № 52025000000000144 від 10.03.2025, та доводи викладені у ньому будуть перевірені під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні. Про результати розгляду звернення ОСОБА_3 надано відповідь за вих. № 541-294/38843 від 15.12.2025. З урахуванням викладеного, а також копій документів які додаються, та керуючись статтями 214, 303, 307 КПК України, прошу в задоволенні скарги відмовити повністю та розглянути справу без участі детектива Національного бюро за наявними письмовими поясненнями» із доданими витягом з ЄРДР, звернення, відповідь.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 05.12.2025 направив до САП і НАБУ заяви про кримінальні правопорушення шляхом її надіслання на офіційну електронну пошту, відтак ним не пропущено визначений статтею 304 КПК формальний строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Водночас слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
3.5. Скаржник в скаргах стверджував, що надсилав заяви до САП і НАБУ за ознаками вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбаченого статтями 366-2, 368-5, 209 КК.
Аналіз змісту скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що ні в скарзі, ні в заявах до НАБУ і САП скаржник не навів реальних ознак складу кримінальних правопорушень, які б дали підстави виснувати як про наявність ознак кримінальних правопорушень, окрім суб'єктивних припущень скаржника, обґрунтованих посиланнями винятково на різноманітні інтернет-ресурси на кшталт Вікіпедії.
Тобто скаржник стверджував про вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Окрім того, можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-2, 368-5, 209 КК, обумовлена конкретним розміром предмета таких кримінальних правопорушень, встановленого законом на час вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування.
Так, стаття 366-2 КК передбачає відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (частина 1), або на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (частина 2)
Стаття 368-5 КК передбачає відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.
Стаття 209 КК передбачає відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом. Згідно з приміткою до цієї статті легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2) та визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3).
Статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 209 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Отже у 2025 році розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК, повинен становити не менше 2 271 000 грн. (750 х 3028), розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК, повинен становити не менше 9 084 000 грн. (3000 х 3028), розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 209 КК, повинен становити не менше 15 140 000 грн. (5000 х 3028), для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а також здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС.
Таким чином, зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на те, що скаржником не доведено обов'язок посадових осіб САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, відтак в задоволенні скарг належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити в задоволенні скарг.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 17.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________