Справа № 531/2250/25 Номер провадження 11-кп/814/1967/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 грудня 2025 року м. Полтава
Я, суддя-доповідач колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №42023172070000028,
Оскаржуваною ухвалою, постановленою за наслідками підготовчого судового засідання, призначено судовий розгляд кримінального провадження №42023172070000028 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, а також задоволено клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади голови Мартинівської сільської ради Полтавського району та області на строк 2 (два) місяці, до 20 січня 2026 року.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду в частині задоволення клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади голови Мартинівської сільської ради Полтавського району та області.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам, що визначені законом, приходжу до такого.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 2015 року № 3-рп/2015 сформулював юридичну позицію, за якою обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду не може бути свавільним та несправедливим; таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною потребою досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим; у разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов'язаний запровадити таке нормативне регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 п.п.2.2 п.2 мотивувальної частини рішення).
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2)ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту апеляційної скарги видно, що захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 оскаржує ухвалу суду, постановлену за результатами підготовчого судового засідання лише в частині відсторонення підзахисного від займаної посади
Можливість окремого оскарження в апеляційному порядку рішення суду про відсторонення обвинуваченого від посади під час підготовчого судового засідання КПК України не передбачена, а вказівка про це в резолютивній частині ухвали місцевого суду є помилковою.
Згідно з вимогами ч.4 та ч.5 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Оскільки захисник подала апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2025 року стосовно нього у кримінальному провадженні №42023172070000028, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач ОСОБА_2