СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22612/25
пр. № 1-кп/759/1925/25
17 грудня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 за № 12025100080002667, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув середню освіту, одружений, має неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , не раніше 24.08.2025 у невстановлений період часу, перебуваючи біля будинку № 9 по вул. Доброхотова в м. Києві, виявив оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, після чого в нього виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет являється бойовим припасом, а також розуміючи, що він не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаним предметом, забрав оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 з місця її виявлення, а саме з відкритої ділянки місцевості, яка знаходиться біля вказаного вище будинку, чим здійснив незаконне придбання бойових припасів.
Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 поклав осколкову ручну гранату Ф-1 до своєї наплічної сумки, та в подальшому здійснював її переміщення утримуючи безпосередньо при собі, таким чином здійснив дії по її незаконному носінні.
Потім ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел спрямований на зберігання бойових припасів, переніс придбану ним оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, до свого місця проживання, а саме до кв. АДРЕСА_2 , де здійснював її незаконне зберігання в період часу з 24.08.2025дпо 27.08.2025 року.
У подальшому, 27.08.2025 приблизно о 15 год. 35 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме у кв. АДРЕСА_2 , помістив придбану оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 до своєї наплічної сумки та утримуючи при собі пішов з нею на вулицю. Вийшовши з будинку, ОСОБА_3 , перебуваючи біля під'їзду № 1 буд. 11 по вул. Доброхотова в м. Києві, був зупинений працівниками поліції та в подальшому під час огляду місця події видав останнім оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку в подальшому співробітники вибухотехнічної служби Національної поліції України з метою запобігання вибуху конструктивно роз'єднали її на уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/111-25/54157-ВТХ від 09.09.2025 наданий на дослідження предмет є промислово-виготовленим уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2. Наданий на дослідження предмет є промислово-виготовленим корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1. Наданий на дослідження уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, є конструктивним елементом бойових припасів, а саме - ручних осколкових гранат РДГ-5, Ф-1 та РГ-42. Наданий на дослідження споряджений вибуховою речовиною корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, є конструктивним елементом бойового припасу, а саме - оборонної осколкової ручної гранати Ф-1. При конструктивному поєднанні в єдину конструкцію наданого на дослідження уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ-2 із наданим на дослідження спорядженим вибуховою речовиною корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, що передбачено їх конструктивними особливостями і призначенням, вони утворюють оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є промислово-виготовленим вибуховим пристроєм і бойовим припасом та придатна до вибуху.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: носінні, зберіганні, придбані бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, та показав, що він 24.08.2025 перебував біля будинку № 9 по вул. Доброхотова в м. Києві та знайшов гранату Ф-1, яку вирішив залишити собі та поклав її до наплічної сумки. Про те, що на придбання, носіння, зберігання гранати потрібен дозвіл він знав, однак його не мав. Дану гранту він зберігав у себе вдома до 27.08.2025 року. 27.08.2025 приблизно о 15 год. 35 хв. він поклав гранату до наплічної сумки та пішов на вулицю по справах. Коли він вийшов з під'їзду, то до нього підійшли працівники поліції, яким він добровільно видав гранату. Просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі та повернути револьвер, який був вилучений у нього під час обшуку.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 у період часу з 24.08.2025 до 27.08.2025 носив, зберігав, придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання в м. Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак, перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, документів, які б свідчили про його неосудність суду не надано, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в межах, установлених у санкції вказаної частини ст. 263 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його вік, те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз, що підтверджуються розрахунками їх вартості.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази:
- 1 (один) предмет ззовні схожий на револьвер, та 110 предметів схожих на патрони, 25 предметів схожих на гільзи, 25 предметів схожих на кулі, які передані на відповідальне зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві- повернути законному власнику (володільцю).
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 00 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1