Ухвала від 02.12.2025 по справі 757/60749/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60749/25-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві режимі відеоконференції клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.

Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000258 від 14.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, достеменно знаючи про факт окупації території Донецької області збройними силами російської федерації, знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Донецька область та місто Донецьк є невід'ємною складовою частиною України, а також будучи обізнаний із діяльністю поліції в Донецькій області, оскільки є колишнім інспектором сектору кадрового забезпечення Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.07.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, підтримуючи агресію російської федерації на території України, погодилась на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації добровільно зайняти посаду «инспектора отдела по работе с личным составом» у незаконному правоохоронному органу, створеному на тимчасово окупованій території Донецької області «отдел министерства внутренних дел Российской Федерации «Мангушский» по донецкой народной республике.

Надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.07.2025, висловив підтримку держави-агресора, її збройних формувань та уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, інформуючи суспільство про свою діяльність та зайняття посади у незаконному правоохоронному органу, створеному на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме інспектора відділу по роботі з особовим складом відділу міністерства внутрішніх справ російської федерації «Мангушський» по донецькій народній республіці.

21.10.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111- 1 КК України.

Підозрювана неодноразово викликалась прокурором для особистого отримання повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваної, однак остання на виклик прокурора не з'явився.

У зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме с. Урзуф, Маріупольський район, Донецької області, та не з'являється без поважних причин на виклик прокурора, остання 30.10.2025 органом досудового розслідування оголошена в розшук.

Розшук в рамках кримінального провадження доручено працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6 , у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що усвідомивши невідворотність покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється остання і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності її вини у вчиненні інкримінованих діянь, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На даний час у зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклик прокурора, 30.10.2025 органом досудового розслідування останню оголошено у розшук.

2) Незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик існує у зв'язку з тим, що з метою уникнення кримінальної відповідальності може як особисто так і опосередковано за допомогою інших осіб здійснювати на свідків (які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування) протиправний вплив та узгодити з ними позицію захисту, приймаючи до уваги те, що деякі зі свідків є колишніми колегами по роботі підозрюваного.

3) Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_6 є колишнім працівником органів МВС України, користуючись цими зв'язками остання може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , вказаного злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків як особисто так і через своїх родичів та інших осіб, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та репутацію, аналізуючи зібрані в сукупності докази, сторона обвинувачення приходить до обґрунтованого висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та належне виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити так як, воно є необґрунтованим та безпідставним.

Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення захисника, вивчивши клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000258 від 14.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб'єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов'язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказів.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.

Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, так як матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжких злочинів, та наявність ризиків, а саме, те що підозрювана має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрювана перебуває у міжнародному розшуку.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132656110
Наступний документ
132656112
Інформація про рішення:
№ рішення: 132656111
№ справи: 757/60749/25-к
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.12.2025)
Дата надходження: 02.12.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ