Справа № 362/4672/25 Провадження № 2/710/796/25
17.12.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
Головуючого - судді Сивоконя С.С.,
секретаря судового засідання - Шпиці О.Е.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
11.09.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області за підсудністю надійшов згаданий позов у якому позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №734441429 від 29.06.2023 у розмірі 25566,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 29.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» - первісний кредитор та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 734441429 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Первинний кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит і не сплачує відсотки за користування кредитом.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №252 від 03.10.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 2 №10/1024-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги №1 від 10.10.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №29/05/25-Е (договір факторингу 3) відповідно до умов якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право грошової відмови до відповідача за кредитним договором .
Відповідач не виконує умов взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує відсотки. Загальна сума заборгованості за кредитом становить на момент подачі позову - 25566,00 грн, із яких 5000,00 - заборгованість за кредитом, 20566,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.09.2025, відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд цієї цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2025 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві міститься прохання провести розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов потрібно задовольнити з таких підстав.
29.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» - первісний кредитор та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 734441429 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №734441429 від 29.06.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 25566,00 грн (а.с.23).
Згідно із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 734441429 борг ОСОБА_1 становить 25566,00 грн, із яких 5000,00 - заборгованість за кредитом, 20566,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а.с.24-26).
Відповідно до повідомлення Універсал Банку від 06.10.2025, на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_1 . За період з 29.06.2023 по 04.07.2023 на вказану платіжну картку було зараховано 5000,00 грн.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №252 від 03.10.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 2 №10/1024-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги №1 від 10.10.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №29/05/25-Е (договір факторингу 3) відповідно до умов якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право грошової відмови до відповідача за кредитним договором .
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», (у редакції, яка була чинною на дату укладання договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України" Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 734441429 від 29.06.2023, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 25566,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20566,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача 25566,00 грн.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань перед позивачем, а тому суд уважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основних сум боргу та відсотків за користування кредитними коштами за вказаним договором є законними і їх потрібно задовольнити в повному обсязі.
При задоволенні позову суд стягує з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №711/1783/20 від 10 серпня 2022 року, аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.
У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року у справі № 671/1957/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Так, на підтвердження витрат на правову допомогу, позивачем було надано: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, протокол погодження вартості послуг, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю
Представник позивача просив стягнути із відповідача - 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач не подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу.
Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: консультація з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовка проекту позовних заяв для направлення до суду.
Ураховуючи фактичні обставини справи, критерій складності позову, який містить лише одну позовну вимогу, ураховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження, сталість судової практики щодо предмету позову, а також з позиції пропорційності і розумності розміру витрат на правову допомогу, суд зменшує розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягує із відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст.12-13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ - 42986956, юридична адреса: Харківське Шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, інші відомості про особу суду не відомі: заборгованість за кредитним договором № 734441429 від 29.06.2023 у розмірі 25566,00 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень), із яких 5000,00 - заборгованість за кредитом, 20566,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ - 42986956, юридична адреса: Харківське Шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ - 42986956, юридична адреса: Харківське Шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, інші відомості про особу суду не відомі, витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Шполянського
районного суду С.С. Сивокінь