Справа № 712/13490/25
Провадження № 2/712/5026/25
17 грудня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого- судді -Пироженко В.Д.
за участі секретаря - Каплі А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ "Українські фінансові операції" (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 03.11.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 4110770 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір).
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ «Універсал Банк».
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 03.11.2023 року та кошти в сумі 4 000 гривень від первісного кредитора надіслані платіжною системою ТОВ «Універальні платіжні рішенн» на картку споживача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 26.07.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 26.07.2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.
Фактично відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4110770 від 03.11.2023 загальною сумою 49 267,59 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 6 499,98 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 30 677,65 грн, 6500 грн * 2 % = 129 9996 грн* 93 календарних дні = 12 089,9628 грн відсотків нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість загальною сумою 49 267,59 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6 499,98 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 30 677,65 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 12 089,96 грн та стягнути судові витрати, а саме: судовий збір 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Крім цього, в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.10.2025, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду міста Черкаси було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом установлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», що знаходиться за адресою вул. Набережно Корчуватська, 27 приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40966896, зареєстровано як фінансова установа, відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 150 від 26.01.2017, за реєстраційним номером 13103581, серія та номер свідоцтва ФК № В0000362 від 15.09.2021, код фінансової установи 13 (а.с. 73).
Відповідно до витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг від 14.03.2024 ТОВ «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896), із 14.03.2024 має право надавати фінансову послугу факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит (а.с. 105).
Згідно з п. 1.2., 3.1 статуту товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ТОВ «Українські фінансові операції») є юридичною особою, має круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, іншу атрибутику юридичної особи.
03.11.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 4110770 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.1. 1.3, 1.5 - 1.6., 1.8 договору № 4110770 від 03.11.2023, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб - сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту /ІКС товариства.
На умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2 500 грн.
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.
Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 32 646.25% річних за весь строк кредитування.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 20 500 грн.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ «Універсал Банк».
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 03.11.2023 рокт та кошти в сумі 4 000 гривень від первісного кредитора надіслані платіжною системою ТОВ «Універальні платіжні рішення» на картку споживача.
Відповідно до п. 3.1. договору № 4110770 від 03.11.2023 проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Згідно з п. 4.1. договору № 4110770 від 03.11.2023 сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. договору.
Згідно з п. 9.3. договору № 4110770 від 03.11.2023 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь якому випадку договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 9.7.1. договору № 4110770 від 03.11.2023 цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом , що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиском печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистий кабінет/мобільний за стосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
На підписаний сторонами договір уповноваженим працівником товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Згідно з п. 9.9 договору № 4110770 від 03.11.2023 підписуючи цей договір, клієнт, зокрема, підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», актуальна на дату укладання договору редакція яких розміщена на вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів, укладеного між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна», за цим договором фінансова компанія за дорученням клієнта (платника) на підставі окремо укладеного кредитного договору між клієнтом та споживачем (отримувачем), за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів, від клієнта на картки отримувачів.
За інформацією ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до зазначеного договору № 4110770 від 03.11.2023, перерахувало грошові кошти у сумі 2500 грн на платіжну картку НОМЕР_1 .
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 03.11.2023 рокут та кошти в сумі 4 000 гривень від первісного кредитора надіслані платіжною системою ТОВ «Універальні платіжні рішенн» на картку споживача.
Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень ч. 1, 2 ст.207, п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТзОВ "Лінеура Україна" прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.
ОСОБА_1 підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно доч.1ст.1078ЦКУкраїни предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
26.07.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 26.07.2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.
Згідно зст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідноз ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннямист. 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 360 днів, до 28.10.2024.
Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦивільногокодексуУкраїни порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту відповідачем не надано.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримав у борг не погашено, сума боргу становить 6 499,98 грн.
Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, контррозрахунку не подав.
Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору частково не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 6 499,98 грн.
ТОВ «Українські фінансові операції», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 42 767,61 грн.
За змістомст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено вище,суд вважає узгодженими між сторонами умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4110770 від 03.11.2023.
Згідно з умовами договору строк дії договору становить 360 днів, тобто з 03.11.2023 по 28.10.2024.
Відповідно до змісту позовної заяви представник позивача просить стягнути заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом в розмірі 30677,65 грн, які нараховані за період з 03.11.2023 по 26.07.2024 (дата укладення договору факторингу) та 12 089,96 грн, які нараховані за період з 27.07.2024 по 27.10.2024 року.
Суд вважає, що оскільки проценти нараховані в межах строку кредитування та відповідно до узгодженої сторонами відсоткової ставки, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають до задоволення в межах пред'явлених позовних вимогах у розмірі 42 767,61грн.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 49 267,59 грн.
Щодо вимоги позивача в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК Україниоргану (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, нараховувати на суму боргу інфляційні втрати і 3% річних згідност. 625ЦК Україниза відповідними формулами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Згідно з ч.11ст. 265 ЦПК Україниостаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Зазначені норми кореспондують із ч.11ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за приписами якої якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
Однак, вищевказані дії є правом суду, а не його обов'язком, і мають вирішуватись у конкретній справі з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, на що звернуто увагу й Великою Палатою Верховного Суду у п.129-130 постанови від 05.06.2025 в справі №910/14524/22.
Крім того, у п.132-135 даної постанови ВП ВС зазначила, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку ч.10ст.238 ГПК України, ч.10, 11ст.265ЦПК Україниґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов'язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення. Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов'язання. Відтак передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами ч.10 ст.238 ГПК України (ч.10, 11ст.265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а суд задовольнив цю вимогу.
Однак, ТОВ «Українські фінансові операції» у своїй позовній заяві не ставило вимоги про стягнення з відповідача сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, зокрема й 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а лише клопотало про їх нарахування уповноваженим органом (особою) в порядку примусового виконання судового рішення.
Водночас стягнення заборгованості за передбаченими кредитним договором процентами у межах строку кредитування за своєю правовою природою не є тотожними поняттю 3% річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу.
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 03.11.2023, тобто у період запровадженого в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Тому, з огляду на викладене, вимога позивача в порядку ч.10, 11ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, нараховувати на суму боргу інфляційні втрати і 3% річних згідност.625 ЦК України за відповідними формулами, є безпідставною і не може бути задоволена.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2422,40 грн, а тому підлягають стягненню із відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із п.2 ч. 1 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
У відповідності до Постанови ВС у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021 року , відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Представником позивача надано до позовної заяви акт виконаних робіт від 01.08.2024 року, детальний опис наданих робіт, заявка на виконаня доручення до договору від 01.08.2024 року.
Договору про надання правничої допомоги позивач не надав.
Оскільки розмір суми, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, грунтується на положеннях договору про надання правничої допомоги, який представником відповідача не надано до матеріалів справи, тому суд вважає, що заявником не підтверджено підстави надання позивачу правової допомоги та підстави здійснення позивачем оплат відповідних витрат на правову допомогу.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для ухвалення судом рішення про розподіл судових витрат відповідачки на правову допомогу.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у Постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20 у разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.4,12,13,76-82,89,95,141,258,259,263-265,268,272-273,279,280, 284, 352,354,355 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2 ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором про надання коштів у розмірі 49 267,59 та понесені судові витрати в сумі 2 422,40 грн, а всього 51 689,99 грн (п'ятдесят одну тисясчі шістсот вісімдесят дев'ять грн 99 коп).
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2 ЄДРПОУ 40966896).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного тексту рішення 17.12.2025