Справа №295/14371/25
Категорія 67
2/295/5915/25
(про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви)
11.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Єригіної І.М.,
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали зустрічної позовної заяви представника відповідача адвоката Лук'янець Людмили Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини у цивільній справі за позовом представника позивача адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, що діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.11.2019 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головно територіального управління юстиції в Житомирській області, актовий запис № 2411. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне життя останній час не склалось, з'явились різні погляди на життя. Просила неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити з матір'ю ОСОБА_2 для подальшого проживання та виховання до її повноліття.
Ухвалою суду від 13.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
08.12.2025 року представником відповідача адвокатом Лук'янець Л.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 подано зустрічний позов із вимогами до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, в прохальній частині позову просила про розгляд справи без їх участі.
Відповідач у судове засідання з'явився, представник відповідача адвокат Лук'янець Л.О. подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнає в частині розірвання шлюбу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи в частині, необхідній для правильного вирішення процесуального питання про прийняття зустрічного позову, дійшов такого висновку.
Способи захисту цивільного права та інтересів визначені диспозицією ст.16 ЦК України. Такими способами можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 2 ст. 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Водночас диспозицією ч.3 ст.194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).
Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом, просила розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.11.2019 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головно територіального управління юстиції в Житомирській області, актовий запис № 2411 та неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити з матір'ю ОСОБА_2 для подальшого проживання та виховання до її повноліття.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, просив:
- на час перебування дитини за межами України встановити спосіб спілкування ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 засобами електронного відеозв'язку (а у разі неможливості - телефонного зв'язку) з використанням месенджерів Telegram, Viber, WhatsApp, Signal, Zoom, Skype тощо не рідше одного разу на тиждень, враховуючи режим дня та графік дитини, зобов'язати при цьому ОСОБА_2 забезпечити організацію такого спілкування зі сторони дитини;
- у період дій воєнного стану на території України та на період перебування дитини та матері за кордоном зобов'язати ОСОБА_2 привозить дитину ОСОБА_3 один раз протягом календарного року до будь-якого міста України, який обере ОСОБА_1 на свій власний розсуд, в період його відпустки, з урахуванням графіку навчання дитини за кордоном, за попереднім погодженням дати приїзду дитини до України з батьком ОСОБА_1 , на строк не менше ніж на 7 календарних днів, з правом проводити даний строк перебування дитини на території України з батьком без присутності матері та без обмежень у часі, за умови дотримання прав та інтересів дитини. Усі витрати на приїзд дитини ОСОБА_3 із-за кордону до будь-якого міста України ОСОБА_1 компенсує ОСОБА_2 на її розрахунковий рахунок;
- зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 засобами телефонного чи електронного зв'язку про зміну місця проживання доньки за кордоном, не пізніше ніж через 3 (три) дні після переїзду до іншого міста чи країни;
- зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 засобами телефонного чи електронного зв'язку про зміну номера телефона для спілкування із донькою ОСОБА_3 .
- зобов'язати орган опіки та піклування Виконавчого комітету Житомирської міської ради надати суду письмовий висновок з приводу можливого розв'язання спору щодо можливого визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 .
Аналізуючи зміст вказаних позовних заяв, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини не виключає можливості задоволення позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
На переконання суду вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини не є взаємопов'язаними, а їх спільний розгляд не є доцільним.
Спільний розгляд зазначених позовів може ускладнити вирішення справи, адже спір про розірвання шлюбу і спір про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини відрізняються предметом доказування, а також при розгляді вказаних вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини.
При розгляді справи за позовом про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини необхідно залучати до участі у справі орган опіки та піклування та з'ясовувати обставини щодо ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особистої прихильності дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім цього, в межах розгляду зустрічного позову про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини, обов'язковим є розгляд даного питання на засіданні комісії органу опіки та піклування зі складанням відповідного висновку.
Також у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України встановлюються різні строки та порядок розгляду справ про розірвання шлюбу, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, та справ про визначення місця проживання дитини та про визначення способу участі батька у вихованні дитини, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви представника відповідача адвоката Лук'янець Л.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини, а відповідно і про повернення матеріалів зустрічної позовної заяви заявнику.
Керуючись ст.193, 194, 258, 260, 261, 263, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви представника відповідача адвоката Лук'янець Людмили Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини.
Матеріали зустрічної позовної заяви представника відповідача адвоката Лук'янець Людмили Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини, повернути заявнику.
Копію зустрічної позовної заяви залишити в матеріалах справи №295/14371/25.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на подання позову в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.М. Єригіна