справа № 166/1572/25
провадження № 2/166/522/25
іменем України
16 грудня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши упорядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
установив:
ОСОБА_1 11 вересня 2025 року звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути із ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 56925, 35 грн, що становить вартість частки у спільному майні загальною сумою в 113848, 27 грн.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що 29 червня 2022 року вона та відповідач уклали шлюб. Вона з чоловіком фактично проживала у будинку АДРЕСА_1 . Спільних дітей вони не мають.
Вказала, що під час шлюбу було придбано товари і послуги, які сприяли поліпшенню побутових умов та набули статусу майна спільної сумісної власності, зокрема придбання вікон, профнастилу, щебеню, плитки, цементу, сантехніки, каналізаційних труб, панелей ПВХ, будівельної суміші, пінополістирольних плит, валиків, полиці, карнизу для ванни, відра для сміття та інше. Зазначила, що вона доклала максимальних зусиль для облаштування будинку, проведення ремонтних робіт у спільному житлі, ведення домогосподарства, фінансового забезпечення.
11 серпня 2025 року відповідач у примусовому порядку безпідставно виселив її з будинку, позбавивши можливості користуватися майном, набутим під час шлюбу.
Натепер у Ратнівському районному суді на розгляді перебуває справа про розірвання шлюбу між ними.
Із покликанням на ст. 60 Сімейного кодексу України вважає, що набула права на рівну частку майна в спільній сумісній власності на будівельні матеріали і обладнання, що становить 56925, 35 грн.
Ратнівський районний суд Волинської області ухвалою від 23.09.25 відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче судове засідання на 23.10.25, яке за клопотанням відповідача відклав на 11.11.25. Ухвалою від 11.11.25 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд на 01.12.25.
У судові засідання 01 грудня 2025 року та 16 грудня 2025 року сторони не з'явилися, відповідач у письмовій заяві 01 грудня 2025 року просив справу розглянути за його відсутності, вказав про невизнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У силу п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд установив документально підтверджені факти неявки позивачки у судові засідання 01 грудня 2025 року та 16 грудня 2025 року. Про такі засідання ОСОБА_1 повідомлена у порядку ч.3 ст. 130 ЦПК України шляхом вручення судової повістки члену сім'ї, про що свідчить інформація із офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Про причини неявки у судові засідання позивачки суду невідомо, про такі причини позивачка не повідомляла, із заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталася.
Суд констатує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відтак сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивачка, ініціювавши провадження у суді, рухом позовної заяви не цікавилася.
З огляду на повторну неявку позивачки в судове засідання на стадії судового розгляду справи, позовну заяву слід залишити без розгляду, що в силу ч. 2 ст. 257 ЦПК України не перешкоджає позивачці повторно звернутися до суду із таким позовом.
Керуючись ст.ст. 223, 255, 257, 260, 352-355 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачці, що залишення позовної заяви без розгляду, не позбавляє права повторно звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Роз'яснити, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун